ЗАСТОСУВАННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ТЕХНОЛОГІЙ
27.03.2023 19:21
[3. Технічні науки]
Автор: Перепелиця Дмитро Іванович, студент, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича;
Деревянчук Олександр Володимирович, кандидат фізико-математичних наук, доцент, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича;
Томаш Василь Васильович, кандидат педагогічних наук, асистент, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, м. Чернівці
Україна, маючи декілька центрів дистанційного навчання вже зробила перші істотні кроки в розповсюдженні дистанційної освіти. Дистанційна освіта була визначена як окрема форма освіти в Законі України «Про вищу освіту», розроблена і затверджена «Конценпція розвитку дистанційного навчання в Україні», Кабінетом Міністрів України була надана програма розвитку цієї нової форми навчання. Але потрібно провести ще значну роботу з акредитації дистанційних програм і державного визнання дипломів, отриманих [1].
Концепція розвитку ДН в Україні виділяє такі пріоритетні напрями його розвитку: 1) створення інформаційно-освітнього простору для підтримки дистанційного навчання з використанням ІКТ; 2) підготовка педагогічного персоналу, що забезпечує функціонування систем гнучкого дистанційного навчання; 3) розробка і використання педагогічних технологій для підтримки дистанційного навчання [2].
Ми розглядаємо дистанційну підтримку освітнього процесу школярів як сприяння при вибудовуванні та реалізації ними індивідуальних освітніх маршрутів у відкритому інформаційно-освітньому просторі через застосування електронного контенту та засобів телекомунікацій.
Мета дистанційного підтримки – забезпечення індивідуалізації навчального процесу учнів.
Дистанційну підтримку можна здійснювати у двох режимах:
• синхронному, тобто. в режимі реального часу, наприклад on-line тест, чат, веб-конференція;
• асинхронному, у режимі відстроченого часу, наприклад, електронне розсилання, форум, електронний освітній модуль.
Вище перелічені моделі мають сполучний цільовий компонент, оскільки дистанційна підтримка це засіб вибудовування індивідуального освітнього маршруту школяра. І вибір способу дистанційної підтримки залежить від наступних факторів:
• індивідуальних особливостей учнів,
• рівня ІКТ-компетентності учнів,
• ступеня навчальної самостійності учнів.
В цілому, дистанційна підтримка дозволяє організувати інтерактивну взаємодію педагога та учнів, надаючи їм можливість вийти за рамки традиційного уроку у школі та дозволяючи вибудовувати індивідуальні освітні маршрути у відкритому інформаційно-освітньому просторі.
Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти дало змогу вчителю технологій обирати певний режим роботи з матеріалами уроку: синхронний чи асинхронний. Для синхронного режиму (вебінари, онлайн уроки, онлайн наради, діалоги, диспути тощо) належну організаційно-комунікаційну підтримку надає використання платформи Google Meet, Google Hangouts, Zoom, Skype, Jitsi, відеотрансляцій Instagram та Facebook. Для роботи в асинхронному режимі можуть бути рекомендовані платфоми Google Workspace, Google Classroom, Moodle, Microsoft Teams, Office 365, Google сайти та блоги Blogger/.
Література
1. Застосування дистанційних освітніх технологій: перші кроки… Матеріали мережевого семінару «Особливості застосування дистанційних освітніх технологій». - Упорядник О.Б. Модуліна. - Рибінськ: МОУ ДПО "Інформаційно-освітній Центр", 2015. - 33 с.
2. Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні (затверджено Постановою МОН України В.Г. Кременем 20 грудня 2000 р.) Режим доступу: http://uiite.kpi.ua/2019/06/03/1598/ (дата звернення: 18.04.2022).