АДАПТУВАННЯ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ДО УМОВ ВІЙСЬКОВОГО СТАНУ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

АДАПТУВАННЯ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ДО УМОВ ВІЙСЬКОВОГО СТАНУ

06.03.2023 14:37

[2. Економічні науки]

Автор: Настека Максим Владиславович, аспірант, Полтавський університет економіки та торгівлі



У 2019 році Президент України своїм указом підтримав досягнення Цілей сталого розвитку та результатів їх адаптації з урахуванням специфіки розвитку України, викладених у Національній доповіді «Цілі сталого розвитку: Україна» (ЦСР). У грудні 2020 року Кабінет Міністрів України вніс зміни до Регламенту, яким відтепер встановлено, що необхідність досягнення Цілей сталого розвитку враховується у процесі формування та реалізації державної політики України. Таким чином на державному рівні Цілі сталого розвитку закріплено у якості орієнтирів для розроблення програмних та прогнозних документів [1].

Більше 800 фахівців, представляючи різні напрямки, пов'язані з тематичними сферами Цілей сталого розвитку, урядовці, управлінці, спеціалісти організацій ООН, дипломати, науковці, економісти, демографи, медичні працівники, епідеміологи, екологи, освітяни, журналісти, підприємці, лідери недержавних організацій та інші представники громадського суспільства приєдналися до процесу визначення національних ЦСР. Цей процес сприяє започаткуванню національного дискурсу щодо вимірювання суспільного прогресу в цілому та удосконалення системи національної статистик, визначення завдань Цілей сталого розвитку та встановлення базового рівня для організації подальшого моніторингу є частиною цього процесу.

За результатами щорічного експертного дослідження Європейської Бізнес Асоціації, що оцінює рівень інтеграції Цілей сталого розвитку ООН у стратегії бізнесу та розвитку України, 96% компаній продовжують використовувати Цілі сталого розвитку в своїй діяльності, що відповідає рівню 2021 року. Індекс сталого розвитку, який відображає рівень інтеграції Цілей сталого розвитку в стратегії бізнесу та розвитку України, покращився на 0,23 пункти в порівнянні з попереднім роком і склав 3,50 бала з 5 можливих. Респонденти також оцінили рівень інтеграції компонентів сталого розвитку у Національний план відновлення на рівні 3,50 бала. Крім того, вклад бізнес-середовища у реалізацію Цілей сталого розвитку був оцінений респондентами на рівні 3,79 бала.

Під час війни бізнес зосередив свою увагу на соціальній складовій сталого розвитку, яка є однією з трьох компонентів цього процесу. Зокрема, підтримка співробітників та їх родин у питаннях релокації, виплати заробітної плати при вимушеному простої, а також компенсації родинам поранених через військові дії, стали головним пріоритетом бізнесу (97%). Наступним пріоритетом є підтримка військових, які беруть участь у бойових діях разом з Збройними силами України та Силами територіальної оборони (84%). На третьому місці – надання гуманітарної допомоги внутрішньо переміщеним особам, про що заявили 69% респондентів. Допомога медичним закладам, яку надають 66% опитаних, закриває список основних напрямків сталого розвитку бізнесу в умовах війни в Україні [3].

Цікаво відмітити, що у 2021 році пріоритетними у сфері сталого розвитку були екологічні питання. Водночас, попри вже зазначене очевидне переважання соціальної компоненти у програмах сталого розвитку компаній, рівень підтримки найбільш вразливих на ринку праці категорій населення, зокрема осіб з інвалідністю, осіб старшого віку та студентів і молодих спеціалістів суттєво знизився і є актуальним для менш ніж чверті опитаних бізнесів. В той же час, частка компаній, що мають проєкти, пов’язані з жіночим лідерством або гендерною рівністю, дещо зросла і дорівнює 32%.

Кількість респондентів, що постійно інформують стейкхолдерів про прогрес у реалізації проєктів зі сталого розвитку, збільшилась до 90% порівняно з 83% у 2021 році. У порівнянні з 2021 роком, частка опитаних, які готують окремі нефінансові звіти (за стандартами GRI, звіт про прогрес в рамках Глобального договору ООН тощо) зросла до 66%. Разом з тим, станом на кінець грудня в Україні тільки 8 компаній із 200 найбільших платників податків розповіли про сталий розвиток у нефінансових або інтегрованих звітах за 2021 рік. Мова йде про компанії та групи компаній, як Нафтогаз України, МХП, Феррекспо, Ашан, Метінвест, Кернел, Карлсберг, Фармак. Це на третину менше ніж у минулому році. Загалом у 2022 році найбільший прогрес у звітуванні щодо сталого розвитку демонструє ІТ-галузь.

89% респондентів здійснюють фінансування проєктів зі сталого розвитку під час війни, в той час як у 2021 році цей показник дорівнював 96%. Водночас, розміри інвестицій на проєкти сталого розвитку суттєво зросли порівняно з 2021 роком – в 20 разів збільшилась кількість респондентів з бюджетами понад 100 млн гривень та втричі зменшилась кількість тих, які витрачають на проєкти сталого розвитку менше ніж 500 тисяч гривень щорічно. Особливо збільшили бюджети представники сфери ІТ і телекомунікацій, рітейлу, а також консалтингу, аудиту та юридичної галузі. Найбільшими інвесторами, як і у 2021 році, залишаються компанії сфери ІТ і телекомунікацій, а також важка промисловість та галузь охорони здоров’я [2].

Стимулами для покращення прогресу в реалізації Цілей сталого розвитку в Україні, на думку респондентів, можуть бути гранти та цільова безповоротна допомога міжнародних організацій, підтримка (фінансова, організаційна, консультативно-інформаційна) інноваційних проєктів, податкові пільги, та регуляторні зміни (у тому числі скорочення бюрократичних процедур та тимчасовий мораторій на посилення контролю та підвищення стандартів).

Слід зазначити, що з моменту впровадження воєнного стану державою вже здійснено ряд заходів із дерегуляції у сфері господарської діяльності на період дії воєнного стану – запроваджено декларативний принцип отримання деяких дозвільних документів, накладено мораторій на проведення планових заходів державного контролю, відтерміновано введення підвищених технологічних нормативів для металургії і скляної промисловості, створено умови для звільнення від сплати екологічного податку тощо.

Проаналізувавши результати цьогорічного Індексу ми також сформували кілька рекомендацій, що можуть допомогти в подальшому розвитку Цілей сталого розвитку в Україні:

- Офісу ЦСР: При формуванні звітів, доповідей, або інших матеріалів, які ілюструють прогрес у сфері сталого розвиту, співпрацювати з бізнесом та, можливо, створити окремий розділ щодо внеску бізнесу у реалізацію Цілей сталого розвитку.

- Уряду та Парламенту: Доцільно продовжувати створювати умови (удосконалювати регуляторну базу та залучати допомогу міжнародних партнерів) для реалізації Цілей сталого розвитку в період повоєнного відновлення України. Це стосується, зокрема і врегулювання питання інтеграції осіб з інвалідністю, адже за останніми даними Пенсійного фонду України та ДП «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України» унаслідок воєнного вторгнення російської федерації кількість людей з інвалідністю зросла на 26 тисяч 699 осіб. Окрім цього дуже велика кількість військових та цивільних ще в процесі реабілітації, лікування і не мають ще жодного статусу особи з інвалідністю.

- Бізнесу – підвищити свою прозорість перед стейкхолдерами та перевести її на системний відстежуваний рівень, зокрема через впровадження обов’язкової нефінансової звітності. Це полегшить залучення інвестицій в подальший розвиток та збільшить експортний потенціал підприємства.

Список літератури

1. Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року: Указ Президента України від 30.09.2019 № 722/2019 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722/2019#Text (дата звернення: 23.02.2023)

2. Україна у цифрах. 2021: стат. зб. /Держ. служба статистики України. Київ, Консультант, 2022. 48 с. URL: https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/08/zb_Ukraine%20in%20figures_21u.pdf (дата звернення: 23.02.2023)

3. Sustainable development report 2021 URL: https://s3.amazonaws.com/sustainabledevelopment.report/2021/2021-sustainable-development-report.pdf (дата звернення: 23.02.2023)

__________________


Науковий керівник: Гудзь Тетяна Павлівна, доктор економічних наук, професор, Полтавський університет економіки та торгівлі

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення