ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ МЕДИЧНИМ ЗАКЛАДОМ В УМОВАХ ВІЙСЬКОВОГО СТАНУ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ МЕДИЧНИМ ЗАКЛАДОМ В УМОВАХ ВІЙСЬКОВОГО СТАНУ

01.02.2023 18:32

[2. Економічні науки]

Автор: Маландій Марина Василівна, Сумський національний аграрний університет, м. Суми; Ставничий Володимир Дмитрович, Сумський національний аграрний університет, м. Суми


В даний час однією з важливих сфер ринкової економіки є система охорони здоров'я результатом діяльності якої є відтворення людського капіталу шляхом перерозподілу тимчасово вільних фінансових ресурсів усіх учасників відтворювального процесу держави, населення та бізнесу. Нині в Україні, як незалежній державі, чільне місце посідає організація належного рівня функціонування галузі охорони здоров’я, як одного з найважливіших елементів розвитку соціальної сфери держави. Статтею 49 Конституції України передбачено, що обов'язок держави створювати належні умови для забезпечення доступною та ефективною медичною допомогою всім без винятку громадянам, а також безоплатне медичне обслуговування в державних і комунальних закладах охорони здоров'я [1].

Положення воєнно-медичної доктрини України реалізуються відповідно до повноважень, визначених Законами України, Кабінетом Міністрів України та органами державної влади, а також командуванням Збройних Сил України. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 р. № 352 «Деякі питання медичного забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу і органів внутрішніх справ, які беруть участь в антитерористичній операції, а також здійснення заходів, що забезпечують безпеку та захист держави, збройні сили Російської Федерації, що придушують і припиняють його агресію...» [2] визначає участь цивільних медичних закладів облдержадміністрацій та Національної медичної академії України у порядку надання вторинної та третинної медичної допомоги воїнам.

Так, в адміністративно-територіальних одиницях під керівництвом заступників начальників управлінь охорони здоров’я органів обласної державної адміністрації мають бути сформовані керівні групи за участю представників органів управління медичним забезпеченням Збройних Сил України. На період воєнного стану першочерговими завданнями медичних центрів НАН України та державних установ, що надають вторинну та третинну медичну допомогу пораненим чи хворим воїнам, є:  підготовка резерву спеціальних ліжок для прийому. поранених чи хворих воїнів;  створення запасів лікарських засобів, виробів медичного призначення, донорської крові та препаратів;  забезпечення одночасного прийому не менше 10-15 поранених чи хворих військовослужбовців 280 цивільними закладами охорони здоров’я [3], також для медичного обслуговування бійців планується довести кількість  лікарняних ліжок до 21 тисячі. Відповідальність органів державної влади та виконавчої влади за розвиток системи медичного забезпечення військовослужбовців та забезпечення її боєздатності у воєнний час полягає в наступному: Міністерство охорони здоров'я України забезпечує приведення в готовність визначених медичних закладів та інших необхідних сил і засобів. на військову допомогу військовослужбовцям під час воєнного стану;  обласні державні адміністрації за участю органів місцевого самоврядування за поданням Міністерства національної оборони України визначають комунальні заклади охорони здоров'я, які можуть входити до складу медичного обслуговування середнього та вищого рівнів;  Національна медична академія України надає консультативно-методичну допомогу медичним закладам, які надають медичну допомогу під час воєнного стану [3]. Управління системою медичного забезпечення військ під час війни та кризових ситуацій здійснюється в єдиній системі управління армією відповідно до законодавства України.

Нині, на тлі ракетних обстрілів закладів охорони здоров’я, спостерігається пристосування вітчизняної системи охорони здоров’я до таких змін. Ми вважаємо, що в умовах воєнного  стану кожен медичний заклад повинен перелаштувати свою систему управління на вимоги сьогодення. Це пов’язано з тим, що вони зобов’язані відповідно до законодавства надавати послуги охорони здоров’я на всій території України в повному обсязі. Побудова системи управління закладом охорони здоров’я ґрунтуватися на принципах правової відповідальності, забезпечення якості та враховувати вплив зовнішніх і внутрішніх факторів.

Література:

1. Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28.06.1996. URL: http:/ /zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96— %D0%B2%D1%80/ ed19960628 (дата звернення: 07.01.2023).

2. Деякі питання медичного забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських, які беруть участь в антитерористичній операції та здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 р. № 352-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/352-2017- %D1%80#Text (дата звернення: 07.01.2023)

3. Міністерство охорони здоров'я України (2023). URL: https://moz.gov.ua/ (дата звернення: 07.01.2023).



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення