АКТУАЛЬНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ ДО АГРОПРОМИСЛОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
19.10.2022 19:51
[1. Інформаційні системи і технології]
Автор: Суліган Ростислав Андрійович, студент, Одеський національний морський університет, м. Одеса, Україна
Урожайність сільськогосподарських культур є важливим показником ефективності сільськогосподарського виробництва, який широко використовується під час планування, регулювання ринків сільськогосподарської продукції, імпортно-експортних операцій [1]. Існуюча в Україні система отримання даних про врожайність на рівні країни нині є недостатньо оперативною і будується великою мірою на основі різної суб'єктивної інформації. У зв'язку з цим, велике значення має розробка підходів прогнозування врожайності, які дозволили б отримувати оцінки досить формалізованими методами на основі об'єктивної, оперативно надходить інформації, в тому числі і з даних дистанційного зондування [2].
В даний час розроблені та застосовуються на практиці різні підходи до прогнозування врожайності:
1. аналіз тренду та циклічності в динамічності врожайності;
2. виявлення року-аналога;
3. побудова регресійних залежностей між різними статистичними даними та різними даними, отриманими на основі дистанційних та метеорологічних спостережень;
4. з урахуванням моделювання;
5. з урахуванням аналізу синоптичних процесів.
Підходи першої, другої та п'ятої груп відрізняються великою завчасністю, але недостатньою точністю. Найбільш широко використовуються підходи 3 та 4 груп. Як вхідна інформація для побудови регресії або для моделювання росту рослин використовуються в більшості випадків метеорологічні дані. Тобто прогноз будується здебільшого на використанні непрямих факторів, а не на аналізі фактичного стану посівів.
В останні роки для прогнозування врожайності все ширше залучаються супутникові дані, перевагою яких є те, що вони дозволяють оперативно аналізувати стан посівів на великих територіях.
Визначальну роль створенні майбутнього врожаю грає процес вироблення пластичних речовин, у рослинах з допомогою процесу фотосинтезу. Основою цього процесу є звані фотосинтезуючі поверхні. Фотосинтезуючі елементи генеративних органів рослин, у нашому конкретному випадку – озимої пшениці, роблять істотний внесок у формування майбутнього врожаю.
Розробка сучасного програмного засобу, який дозволить виконувати прогнозування ефективності урожайності, а також контролювати робочі та технологічні процеси агропромислового комплексу є актуальною та сучасною задачею. Для її реалізації слід використовувати комбіновані методи з аналізу ефективності агропромислової діяльності, а також застосовувати передові технології з оцінки різних факторів, які суттєвим чином впливають на якість врожаю.
Література
1. Rosema, A., Verhees, L., van Putten, E., Gielen, FL, Lack, T., Wood, J., Lane, A., Fannon, J., Estrela, T., Dimas, M, de Bruin, H., Moene, A., Meijninger, W. European Energy and Water Balance Monitoring System. EU FP4 final report, contract ENV-CT97-0478,2001
2. Gobron N., Pinty B., Taberner M., Melin F., Verstraete M. M. and Widlowski J.-L. (2006) 'MONITORING THE PHOTOSYNTHETIC ACTIVITY VEGETATION FROM REMOTE SENSING DATA. - Advances in Space Research, 38,2196-2202