ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ЗАГАЛЬНА ЕЛЕКТРОТЕХНІКА»
10.05.2022 23:42
[3. Технічні науки]
Автор: Орлецький Євгеній Анатолійович, студент, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Деревянчук Олександр Володимирович, кандидат фізико-математичних наук, доцент, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Томаш Василь Васильович, кандидат педагогічних наук, асистент, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Проблеми вдосконалення середньої спеціальної освіти, підвищення якості професійної підготовки фахівців є одними з важливих завдань в розвитку суспільства.
Об'єктивний процес сучасного економічного і соціального розвитку країни висуває нові критерії якості освіти: сучасні підходи до оцінки організації праці і використання енергетичних ресурсів вимагають від молодих фахівців перспективності і широти їх професійної освіти.
Уміння самостійно і творчо працювати – один з головних критеріїв, які характеризують готовність фахівця до професійної діяльності. Підготувати майбутнього вчителя до практичної діяльності повинні відповідна система організації навчального процесу та його забезпечення, склад викладачів, рівень відносин у системі викладач – студент, бажання й стимули студента в навчанні. Самостійна і творча праця студентів - складова частина всього навчального процесу та його забезпечення, активна, пріоритетна форма навчання при обов'язковому педагогічному керівництві з боку викладачів.
Метою вивчення дисципліни є сформувати у молодих науковців системні знання у сфері новітніх напрямів досліджень, що проводяться у світі в галузі електротехніки, та свідомого формування власного напрямку досліджень.
Мета дослідження: пошук ефективних шляхів організації практичних занять з навчальної дисципліни «Загальна електротехніка».
Згідно з новою освітньою парадигмою, незалежно від спеціалізації та характеру роботи, будь – який фахівець повинен мати фундаментальні знання та професійні вміння й навички діяльності свого профілю, досвід творчої та дослідницької діяльності вирішення нових проблем, досвід соціально-оцінної діяльності. Два останні складники освіти формуються саме в процесі самостійної роботи студентів.
Самостійна робота є однією з важливих і широко обговорюваних проблем в методиці викладання, де вона вважається вищою формою учбової діяльності.
Поняття самостійної роботи в сучасній методиці викладання обов'язково пов'язане з організуючою роллю викладача. Під самостійністю розуміється здатність людини виконати певну дію або цілий комплекс дій без безпосередньої допомоги з боку іншої людини або замінюючих його технічних засобів, керуючись лише власним досвідом.
Одному з головних завдань в професійній підготовці учнів - це формування творчого рівня в їх самостійній діяльності.
Педагогічний досвід показує, що ефективність і якість навчання тим вище, чим краще організована і забезпечена самостійна пізнавальна діяльність навчених.
Окрім практичної важливості самостійна робота має велике виховне значення: вона формує самостійність не лише як сукупність певних умінь і навичок, але і як рису вдачі, що грає істотну роль в структурі особи як фахівця вищої кваліфікації.
В ході дослідження розроблено методичні рекомендації до розв’язування задач на трифазні електричні кола змінного струму з дисципліни «Загальна електротехніка».
Література
1. Загальна електротехніка: навч. посіб. / О.В. Деревянчук, М.М. Домініков. Чернівці: Чернівец. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, 2022. 132 с.
2. Електричні вимірювання: навч. посіб. / М.М. Домініков, О.В. Деревянчук. Чернівці: Чернівец. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, 2022. 120 с.