ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО МОДУЛЯ «ДИЗАЙН ПРЕДМЕТІВ ІНТЕР’ЄРУ» - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО МОДУЛЯ «ДИЗАЙН ПРЕДМЕТІВ ІНТЕР’ЄРУ»

10.05.2022 23:26

[3. Технічні науки]

Автор: Дамян Максим Георгійович, студент, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Деревянчук Олександр Володимирович, кандидат фізико-математичних наук, доцент, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Алексєєва Ліліана Ілліодорівна, викладач-методист, викладач вищої категорії, Педагогічний фаховий коледж ЧНУ імені Юрія Федьковича


Відкривши можливість пізнати невичерпно багатий світ проектування і технологій можна дізнатися про старовинні техніки, античні й сучасні стилі предметів інтер’єру, найсміливіші дизайнерські проекти, що допомагають осягнути культурну спадщину і створювати речі, які милуватимуть очі й приноситимуть радість вам та іншим людям.

Розробляючи та реалізуючи власні проекти, ви зможете діяти ініціативно, нестандартно і розвивати здібності, необхідні для підприємницької та інноваційної діяльності.

Спроектувати та якісно виготовити вироби вам допоможуть завдання для практичних робіт і орієнтовні об’єкти проектування, до яких пропонуються графічні зображення виробів, малюнки, фотографії, технологічні картки, комп’ютерні моделі, а також приклади успішних проектів.

В ході дослідження літературних джерел встановлено, що в Україні від минулого століття і до сьогодні побутує розуміння дизайну як такого, що пов’язаний зі спеціальною підготовкою фахівців окремої галузі. Проте у багатьох розвинених країнах інше бачення і розуміння дизайну, а саме – як складової загальної освіти, за яким наука і гуманітарна сфера є складовою будь-якого навчання. Тут діють державні програми сприяння розвитку дизайну. У США відділи дизайну є в усіх університетах і провідних технічних вишах, не кажучи про десятки дизайнерських коледжів. За допомогою дизайну всі ЗВО незалежно від спеціалізації, втягнуті в культурний процес. Практично в усіх університетах Європи також готують дизайнерів. Такий підхід актуалізує необхідність перегляду концепції вітчизняної освіти загалом, суттєво розширює і поглиблює розуміння сутності дизайну.

На сьогоднішній день в світі, поряд з відділами дизайну на великих промислових підприємствах, існують бюро, великі і дрібні фірми, що продають дизайн. Дизайнерська діяльність стала багатоаспектною і збагатилася новими видами послуг яка включає і забезпечує постановку завдань, вивчення аналогів, функціональний аналіз, пошук форми різних об'єктів і втілення їх в певний дизайн-проект та спирається на систему графічних зображень.

Організовуючи дизайнерську діяльність і залучаючи студентів до виконання реальних дизайн-проектів необхідно враховувати, що вона заснована на інтеграції науково-технічних і гуманітарних знань, сприяє засвоєнню закономірностей проектної культури, естетики, функціональності, доцільності і гармонійності предметного і комунікативного середовища, що накладає і дозволяє відносити дизайнерську діяльність до особливої, що має свою специфіку.

Тому, виникає необхідність використання інформаційної особистісно-орієнтованої технології навчання, яка передбачає індивідуальний підхід до навчання студентів, спрямований на формування досвіду творчого саморозвитку і індивідуального стилю діяльності, застосування методів проблемного навчання (алгоритмічного, евристичного, дослідницького) у поєднанні з методом асоціативного навчання і методом комп'ютерного моделювання, варіативного підходу до організації творчої діяльності студента з урахуванням темпу і особливостей розвитку його здібностей, на активне включення студентів у навчальне та реальне дизайн-проектування (завдання-вправи, репродуктивні завдання, пропедевтичні з елементами творчості і творчі комплексні дизайн-проекти), диференційованого контролю за результатами графічної діяльності відповідно з завданнями та етапами навчання.

Література

1. Пелагейченко М. Л. Усі уроки технологій. 10–11 класи. Варіативний модуль. — Х. : Вид. група «Основа», 2015. — 272 c. : іл., табл. — (Серія «УСІ уроки»).

2. Бундина Ю.М. Формирование профессиональной компетенции студента-дизайнера как аксиологическая проблема. Вестник ОГУ. 2006. No6. С. 92-97.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення