Ми виходимо з того, що колір викликає певні емоції, які залежать від ряду фізичних, фізіологічних і психологічних чинників, притаманних індивідуально кожному студенту. Тому істинним буде той колір, який бачить він сам. Дана методика ґрунтується на тому, що при написанні сюжету картини у студентів виникають певні психофізіологічні реакції, відповідні переважному кольору, який впливає на їх творчу активність і приводить до зміни емоційного стану.
Методика перевірялася на 16-ти студентах, що пройшли психодіагностику на приладі «Активаціометр» Ю. Цагареллі у Комунальному закладі «Одеський художній коледж ім. М.Б. Грекова», яка встановила у кожного студента перевагу певного кольору. Були створені чотири групи по чотири студента в кожній за бажаними червоним, жовтим, зеленим і синім кольорами, які відповідають кореляційній шкалі зв'язку кольору з емоціями Г. Бреслава (табл.1).
Перед початком експерименту кожному студенту видавався чистий аркуш паперу однакового розміру і фарби семи кольорів для створення абстрактно- кольорової композиції. Абстрактно-кольорова композиція звільняє кожного студента від виконання теми композиції певного жанру, що дозволило виявити чисту емоцію після впливу бажаного кольору. Після виконання абстрактно-кольорових композицій були на них виділені зони локалізації чистих кольорів, що несуть своє емоційне навантаження, що відповідає кореляції кольору і емоцій за шкалою (табл.1) і на кожній композиції побудовані колірні шкали, що відповідають кількісним співвідношенням кольорів на кожній абстрактно-кольорової композиції, за якими визначалася переважна кількість бажаного кожним студентом кольору. Потім колірна шкала кожної абстрактно-кольорової композиції порівнювалася зі шкалою кореляцій певного кольору і емоцій, за якою встановлювався зв'язок певних емоцій, відповідних переважному кольору. Незначна присутність інших кольорів на абстрактно-кольорових композиціях студентів не впливає на домінуючий зв'язок бажаного кольору з відповідними йому емоціями, а лише вказує на задоволення від впливу бажаного кольору. Так незначна присутність синього та жовтого кольорів на абстрактно-кольорової композиції, яка відповідає червоному кольору, пов'язаному на шкалі кореляції кольору і емоцій з емоціями гніву і збудження викликає притаманні цим кольорам емоції інтересу, врівноваженості, розслаблення і спокою, які через з'єднання жовтого кольору з синім - викликають емоцію інтересу, яка нівелює емоції червоного кольору – гнів і збудження, емоцією радості.
Присутність на абстрактно-кольорових композиціях, що відповідають бажаному жовтому кольору з емоціями – радість, задоволення і інтерес, на шкалі кореляції кольору і емоцій зеленого і червоного кольорів з тими ж емоціями не змінює емоції бажаного жовтого кольору.
Присутність на абстрактно-кольорових композиціях, що відповідають бажаному зеленому кольору з емоціями за шкалою кореляції – радості, задоволення, інтересу, врівноваженості, розслаблення і спокою, невеликої кількості синього кольору з емоціями за шкалою кореляції – інтересу, врівноваженості, розслаблення і спокою, не чинить впливу на емоції бажаного зеленого кольору.
На абстрактно-кольорових композиціях, що відповідають бажаному синьому кольору з емоціями за шкалою кореляції – інтересу, врівноваженості, розслаблення, спокою і смутку, присутня невелика кількість жовтого кольору з емоціями радості, задоволення та інтересу, викликає емоцію – інтерес.
Результати впливу певного бажаного кольору на психоемоційний стан студентів, отримані при проведенні психодіагностики на «Акваціометрі» та встановлена перевага того ж кольору, при написанні абстрактно-кольорової композиції, дозволили шляхом їх порівняльного аналізу за шкалою кореляції кольору і емоцій виявити емоції, відповідні даному переважному кольору, що підтверджує можливість використання авторської методики для виявлення кореляційного зв'язку бажаного кольору з відповідними йому емоціями, що виникають після колірного впливу.
Розроблена авторська методика, яка дозволяє за написаною студентом, що надає перевагу певного кольору, абстрактно-кольоровою композицією виявити взаємозв’язок переважного кольору з емоціями, які цей колір викликає.
Література
1. Цагарелли Ю.А. Системная диагностика человека и развитие психических функций: учебное пособие / Ю.А. Цагарелли. – Казань: Познание, 2009. – 413с.
2. Бреслав Г.Э. Цветопсихология и цветолечение для всех / Г.Э. Бреслав. - СПб.: Б&К, 2000. - 212с.