ВИКОРИСТАННЯ 3D ТЕХНОЛОГІЇ В АВТОМАТИЗОВАНОМУ ПРОЄКТУВАННІ ТА ТЕХНОЛОГІЧНОМУ ІНЖИНІРИНГУ ПІДПРИЄМСТВ ГАЛУЗІ ЗБЕРІГАННЯ ЗЕРНА
06.04.2022 16:01
[3. Технічні науки]
Автор: Валевська Людмила Олександрівна, кандидат технічних наук, доцент, Одеська національна академія харчових технологій, м. Одеса; Соколовська Олена Григорівна, кандидат технічних наук, доцент, Одеська національна академія харчових технологій, м. Одеса
Термін "проєктування" має декілька визначень. Відповідно до одного з них: проєктування (від лат. "projectus", буквально - кинутий вперед), процес створення проєкту – прототипу, прообразу передбачуваного чи можливого об'єкта, стану. Відповідно до іншого – проєктування у будівництві, техніці – розробка проєктної, конструкторської та ін. технічної документації, призначеної для здійснення капітального будівництва (будь-якого об'єкта), створення нових видів та зразків продукції промисловості.
Технологічний інжиніринг визначають як сукупність інтелектуальних видів діяльності, що має своєю кінцевою метою отримання найкращих (оптимальних) результатів від капіталовкладень чи інших витрат, пов'язаних з реалізацією проєктів різного призначення за рахунок найбільш раціонального підбору та ефективного використання матеріальних, трудових, технологічних і фінансових ресурсів у їх єдності і взаємозв'язку, а також методів організації та управління, на основі передових науково-технічних досягнень і з урахуванням конкретних умов та проєктів.
У процесі проєктування виконуються технічні та економічні розрахунки, схеми, графіки, пояснювальні записки, макети, складаються специфікації, кошториси, калькуляції та описи [1-3]. Розглядаючи проєктування, необхідно сказати, що воно є складовою інжинірингової діяльності, яка у свою чергу має ширшу спрямованість.
В останні роки набирає популярності тривимірне моделювання в процесі проєктування промислових об'єктів, розширюючи цим межі можливої діяльності інжинірингової компанії.
Інтерес обумовлений наступними причинами:
по-перше, замовник хоче бачити, яким вийде його об'єкт у реальному втіленні. 3D-модель це дозволяє зробити на стадії проєктування.
по-друге, у процесі проєктування переробляється величезний обсяг інформації. Тому тут складно обійтися без помилок, що нерідко виявляються на будівельному майданчику, а 3D-модель реально знижує відсоток помилок у проєкті. Це відіграє важливу роль у плануванні витрат за виробництво будівельних робіт.
по-третє, якщо виконувати проєкт повністю в тривимірному просторі, з використанням систем автоматизованого проєктування (САПР) з централізованим зберіганням даних, це дозволяє багаторазово збільшити швидкість проєктування, супроводжуючи об'єкт на всьому протязі життєвого циклу - від створення і розробки, до модернізації і виведення з експлуатації. З іншого боку, експлуатуючі організації мають можливість управляти усіма даними [3, 4].
Нині без використання високотехнологічних рішень з урахуванням обчислювальної техніки важко уявити процес проєктування .
Швидкий розвиток обчислювальної техніки та відповідного програмного забезпечення призвело до того, що процес проєктування сучасних підприємств галузі зберігання зерна став немислимим без застосування систем автоматизованого конструювання – CAD (Computer Aided Design), автоматизованої підготовки виробництва – CAM (Computer Aided Manufacturing) та автоматизованого інженерного аналізу та моделювання – CAE (Computer Aided Engineering) [1-4].
Практично всі програми, що реалізують зазначені можливості, ґрунтуються на тривимірному поданні виробу, що дозволяє працювати з математичною твердотільною моделлю як із фізичним прототипом. Цей підхід став стандартом проведення інженерних розробок як за кордоном, а й у провідних українських підприємствах.
Сьогодні найважливішим етапом проєктування промислових підприємств, цивільних об’єктів та об’єктів інфраструктури є інформаційне 3D-моделювання. За допомогою 3D-моделей спрощується взаємодія проєктувальників і замовника, що дозволяє точно і своєчасно врахувати всі вимоги [5].
Метою роботи було проаналізувати існуючі 3D технології для створення тривимірного макету підприємств галузі зберігання зерна.
Будівництво чи реконструкція будь-якого елеватора починається зі створення проєктної документації. Щоб наочно уявити майбутній комплекс у цілому, детально промалювати окремі його вузли і таким чином візуально зв’язати цю модель з технологічною схемою, краще створити 3D-модель,що дає наочний образ майбутнього зерносховища [6].
Маючи 3D-модель, можна її модифікувати під нові вимоги змінити діаметр чи висоту силосу, додати або прибрати яруси тощо.
Зміни одних елементів приведуть до зміни інших: збільшення діаметра силосу тягне за собою автоматичну зміну (перебудовування) діаметра розташування вертикальних сходів і перехідних майданчиків; збільшення довжини скребкового транспортера автоматично збільшує кількість опорних лап залежно від довжини. Таким чином з окремих частин майбутнього елеватора формується комплекс у цілому. Одна з важливих опцій застосування 3D-технології – створення проєкту елеватора. Завдяки 3D-моделюванню робота над різними розділами проєкту буде виконана швидше та якісніше. Маючи модель елеватора з достатньою деталізацією всіх його об’єктів, можна отримати чимало переваг. Наприклад, будь-які види, розрізи для створення 2D-креслень робочої документації виходять майже миттєво [6].
Ще один плюс – створення різних специфікацій і відомостей: зміна у процесі проєктування якогось вузла чи обладнання буде миттєво відображатися завдяки наскрізному зв’язку між моделлю і створюваним документом.
Тому, у нинішній час на ринку комп’ютерних технологій представлені різні 3D-програми для розробки тривимірних моделей. Кожен продукт має своїми особливостями. Розглянуто програми для 3D-моделювання, серед яких можна зустріти як спеціалізовані редактори для автоматизованого проектування, так і професійні програми загального профілю, які використовуються для створення тривимірних моделей.
Таким чином, будь-яке підприємство, яке переходить на тривимірне проєктування стає більш конкурентоспроможним, клієнт орієнтованим.
Література
1. Зінько Р. В., Топільницький В. Г. Системи 3D моделювання: навч. посіб.. Львів : Галицька Видавнича Спілка, 2017. 150 с.
2. Строкин А.В., Черкасова Е.И. Основные тенденции процесса изомеризации // Вестник Казанского технологического университета. 2014. №8. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/osnovnye-tendentsii-protsessa-izomerizatsii (дата звернення: 23.12.2021).
3. Холодняк Ю. В. Комп’ютерне проектування промислових виробів: конспект лекцій. ТДАТУ: Мелітополь: Люкс, 2021. 140 с.
4 Товстолуг З.М.,. Півень О.М.. Інженерне проектування технології: навч. посіб. Харків: Підручник НТУ «ХПІ», 2018. 135 с.
5. Бачинська А.В., Генсерук Г.Р. Аналіз програмного забезпечення для розробки 3D моделі архітектурних споруд // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання: досвід, тенденції, перспективи. Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції, м. Тернопіль, 7–8 листопада, 2019 р. / ТНПУ м. Тернопіль, 2019 С. 26-27.
6. Застосування 3D-моделювання в проектуванні елеваторів Режим доступу: https://landlord.ua/news/zastosuvannya-3d-modelyuvannya-v-proektuvanni-elevatoriv/ (дата звернення: 24.12.2021).