ВПЛИВ СОШНИКІВ НА РОСЛИНИ ПРИ КОНТРОЛЬОВАНІЙ ВОЛОГОСТІ В ҐРУНТІ ТА КЛІМАТИЧНИХ УМОВАХ
05.04.2022 22:45
[3. Технічні науки]
Автор: Золотовська Олена Володимирівна, кандидат технічних наук, доцент, Дніпровський державний аграрно-економічний університет, м. Дніпро
Одним з визначальних властивостей експериментів, які проводяться з сільськогосподарськими машинами є те, що лише деякі технології та стандартні інструменти можуть бути використані універсально. Конструкція та функції багатьох сільськогосподарських машин настільки різноманітні, що для порівняння їх необхідно визначити спеціальні питання та отримати відповіді на ці питання. Така ситуація протилежна результатам, наприклад, якщо експерименти проводяться на окремих ділянках, які дозволять забезпечити постійний контроль. Результати експериментів, які проводяться в закритій зоні, переносяться на поля, враховуючи, що рослини функціонують однаково, тобто використовують сонячну енергію для переробки поживних речовин в ґрунті, повітрі та воді в біомасу. Це потребує наявності максимальної ідентичності експериментів, в яких приймають участь ґрунт, вода, світло та поживні речовини. Тому є необхідністю провести тестування впливу сошників на рослини при контрольованій вологості та кліматичних умовах.
Існує розповсюджена думка, що зерно, посаджене при сприятливих умовах та вологості, забезпечить задовільну вологу. Але, це ствердження не є дійсним. Більш важливими висновками, які були експериментально отримані при нульовій технології про те, якщо кліматичні умови підґрунтя змінювались, насіння, паростки та рослини, страждають більше, ніж при аналогічних ситуаціях на ораному полі. Таким чином, метою є складання основної методики, яка забезпечить основні характеристики при виконання робіт сошниками в контрольованих умовах, з можливістю моделювати несприятливі кліматичні умови та слідкувати можливості нульової технології протистояти цим змінам.
Отже, посів насіння був прийнятий як непрактичний та неточний метод для збереження вологості та клімату. Традиційні козирки від дощу, які рухаються на пересувних візках та закривають деякі ділянки землі, обмежують свободу експериментів. Це суперечить експериментам на ораному полі, де ґрунт під козирками можливо було б додавати декілька разів для проведення експериментів.
Рис.1 Стенд бункеру з ґрунтом
Розроблена технологія (рис.1), при якій вилучені блоки ґрунту 2:0,7:0,2 м вагою приблизно 0,5 тон, в яких вимірюється волога та посаджене насіння. Практичним шляхом було визначено, що 2 метра є максимальною довжиною бункера, при якому можливо переміщувати 200 мм шару ґрунту без стиску та руйнування. Збільшення глибини нижче 200 мм дозволить збільшити довжину блока. Але це збільшення не дозволить виконувати тривалі дослідження рослин, тому що коріння може досягнути до днища бункеру, тому дослідження сконцентровані навколо схожості насіння та поведінки паростків на ранній стадії, що і є основними фазами, які характеризують надійність нульової технології.
Грунт залишається в бункері протягом всього експерименту. Бункери були переміщені з поля в лабораторні умови за допомогою підйомного механізму. Зберігання вологи забезпечувалось за допомогою пластикових ковпаків, розбризкуванням води зверху або знизу.
Для посіву за допомогою сошників, бункери з ґрунтом були встановлені на конвеєр з прикріпленим сошником. Конвеєр дозволяє рухати бункер в любу сторону з швидкістю до 8 км/год. Сошники налагоджені на міжрядну відстань в 150 мм, три ряди на ширину бункеру.
Розміщення сошників на паралельних важелях та використання додаткової ваги є неправильним повторення реальних польових ситуацій. Вага, яка використовується для збільшення вертикального зусилля сошника, залишається незмінним при любому вертикальному положенні. Метою було видалення усіх додаткових функцій сошника різних моделей, щоб сконцентрувати увагу на основні дії сошника та форму створюваної їм канавки.
Насіння висівалось окремо за допомогою вакуумної сівалки. Оскільки посів виконується на невеликій швидкості, була можливість візуально контролювати падіння зерна через прозору пластикову трубку. Таким чином, було відомо число посадженого насіння, для порівняння рослин, які зійшли.
Також проводились експерименти в польових умовах, які дали позитивні результати. Причиною могли бути добрі погодні умови або механічна робота сошника. І якщо польові випробування показали, що нульова технологія цілком життєздатна, але необхідно отримати більш точні та незалежні результати для оптимізації накопичення вологи.
Таким чином, використання бункерного посіву показує випробувальний метод отримання точних о можливостях різних сошників та відповідно форм канавки забезпечити схожість насіння.
Література
1. М.М Харитонов, М.Г Бабенко, Н Мартинова, І Рула… Комплексна екологічна оцінка створення енергетичних плантацій на рекультивованих землях. Дніпро: ЛІРА, 2020. 192с.
2. Б.А Волик, Г.В Теслюк, О.В Золотовська. Аналіз будови тіла морських тварин на можливість прийняття її за біологічний аналог ґрунтообробних робочих органів. Техніка і обладнання для АПК. №5(104). – 2018. С. 7 – 9.
3. О.В. Золотовська. Стенд для дослідження вологості ґрунту / 5 міжнародної науково-практичної конференції «Інноваційні технології та інтенсифікація розвитку національного виробництва». м. Тернопіль. 2019. С. 98 – 99.