Вас вітає Інтернет конференція!
Вітаємо на нашому сайті
«ЗЕЛЕНА» ЕКОНОМІКА СУЧАСНОГО ФОРМАТУ
08.02.2022 19:48
[2. Економічні науки]
Автор: Самойленко А.О., к.е.н., ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Формування концепції «зеленої» економіки поставило на меті надання можливостей для стратегії економічного розвитку людства. Група відомих вчених Д. Піарс, А. Маркандіа та Є. Барбієр в 1989 році у звіті Уряду Великобританії «Концепція зеленої економіки» вперше використали термін «зелена» економіка. Офіційні документи ООН з охорони навколишнього середовища «зелена» економіка представляють даний термін як можливість поліпшення добробуту людей та соціальної рівності, яка значно зменшує екологічні ризики та екологічні дефіцити [1].
Саме формування «зеленої» економіки відбувалося в контексті концепції сталого розвитку, що базується на забезпеченні гармонійних відносин як між екологією людини, так і екологією простору, в якому вона функціонує. Досліджуючи різні авторські погляди [2], варто відмітити, що теоретичний арсенал «зеленої» економіки має дуже розгалужене трактування в залежності від інструменту управління процесами забезпечення сталого розвитку.
«Зелена» економіка сучасного формату охоплює систему напрямків [3]:
1. Впровадження відновлюваних джерел енергії, що створює можливості збереження корисних копалин нерозвіданими та уникнення глобальних кліматичних змін на планеті.
2. Удосконалення системи управління відходами. Наразі в розвинених країнах світу на душу населення виробляється від 1 до 3 кг твердих побутових відходів в день, і тільки в США ця кількість збільшується на 10% кожні 10 років [3].
3. Створення можливостей для удосконалення системи управління водними ресурсами, що є важливим для заощадження світового запасу питної води.
4. «Озеленення» світової транспортної системи.
5. Запровадження та активне поширення органічного землеробства в сільському господарстві, яке не містить генетично модифікованих організмів [3].
6. Запровадження енергоефективності в житлово-комунальному господарстві, що значно мінімізує теплові втрати.
7. Збереження та ефективне управління екосистемами.
Отже, в основу «зеленої» економіки покладені «зелені» технології, які працюють з причинами екологічних проблем: енергоефективність та альтернативна енергетика, система управління відходами, повітряними і водними викидами, екологічний транспорт, управління електроенергією [4].
Сучасна «зелена» економіка нового формату розглядається переважно на якісному рівні за допомогою різних систем оцінки. За допомогою створеної міжнародною організацією GRESB методології системи оцінювання, з’явилася можливість проведення моніторингу інфраструктурних проєктів. За методикою GRESB рейтинг оцінюється на підставі показників якості менеджменту, профілю ризиків, політики розкриття інформації тощо [5].
Якщо держава бажає переходити до «зеленої» економіки, то їй потрібно: зробити оцінку необхідних ресурсів і можливих витрат; здійснити розробку науково-обґрунтованих заходів, які в свою чергу визначають перспективні зміни у визначених рамках сучасної екстенсивної парадигми економіки без істотних втрат для країн, що розвиваються; зробити аналіз ефективності експортно-зорієнтованої економіки; визначити перспективності заміни природних процесів новітніми технологіями там, де це відбувається, та універсальності принципу приватизації; здійснити перегляд ефективності застосування ВВП як мірила рівня розвиненості економіки та країни в цілому [2].
Більшість країн світу стали на шлях державно-приватного партнерства через інструментарій «зеленої» економіки. Подальше економічне зростання визначається з мінімальним ризиком руйнівної діяльності на навколишнє природне середовище, формування позитивного «зеленого» іміджу країни в міжнародній спільноті.
Ефективною формою ведення «зеленого» бізнесу в країнах ЄС є формування зелених кластерів, які в свою чергу базуються на сучасних технологіях та інноваціях. Об’єднання екологічних та енергетичних технологій з людськими технологіями й креативною індустрією, наукою, освітою на основі максимальної мобільності факторів виробництва покладено в основу концепції кластерного розвитку [6].
Тенденції відновлюваних джерел енергії в Європі відтворюють певну стратегію розвитку ЄС. До 2030 р. Європа планує знизити викиди на 40% від рівня 1990 р., в свою чергу досягнувши 27% частки відновлюваних джерел енергії в енергобалансі. У країнах ЄС для стійкої енергетичної системи розроблена державою стратегія фінансованих заходів у галузі досліджень та розробок. Сучасний уряд в рамках «зеленої» економіки нового формату також підтримує стратегічні плани розвитку «зеленої» енергетики шляхом введення так званої зеленої угоди, що має на меті просування енергозбереження та розвиток місцевих проєктів використання відновлюваних джерел енергії [6].
Таким чином, сучасна концепція «зеленої економіки» згуртовує уряди та бізнес структури до збалансованого співробітництва через сприяння розширенню можливостей інвестування у природний капітал, вирішення енергетичних та екологічних проблем, раціональне використання земель, вирішення питань щодо оптимального розподілу обмежених ресурсів та покращення управління ними. Тому й подальші стратегії розвитку «зеленої» економіки передбачають гармонійне поєднання економічних потреб суспільства з потребою постійного відновлення та збереження навколишнього середовища.
Література:
1. Чмир О.С. «Зелена» економіка: сутність, цілі та базові принципи. Економічний вісник Донбасу.2013. № 3 (33). С. 54-62. http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/123331/9.
2. Зябіна Є.А. Теоретичні аспекти формування «зеленої економіки» в контексті сталого розвитку. Механізм регулювання економіки. 2016. №3. С. 116-121. https://mer.fem.sumdu.edu.ua/content/acticles/issue_30.
3. Боровик Ю.Т. «Зелена» економіка: сутність, принципи, перспективи для України. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2020. № 69. С. 75-83. http://btie.kart.edu.ua/article/view/200551
4. Грицюк Т.І. Стратегічні пріоритети розвитку «зеленої економіки» у країнах світу. Ефективна економіка. 2014. №5. http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3081.
5. Про системи оцінки та виміру «зеленої» економіки. Аналітична доповідь Razumkov centre. 09.09.2020. https://ecolog-ua.com/news/pro-systemy-ocinky-ta-vymiru-zelenoyi-ekonomiky.
6. Скороход І.С. Розвиток «зеленої» економіки в країнах Європейського Союзу. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Економіка і управління. 2019. №2. Т. 30 (69). С. 17-21. http://www.econ.vernadskyjournals.in.ua/journals/2019/30_69_2/6.pdf.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Інші наукові праці даної секції
-
ПРОМИСЛОВИЙ БЕЗВІЗ В СИСТЕМІ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ: НОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ
29.12.2021 22:12 -
УПРАВЛІННЯ ЛОГІСТИЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ В СИСТЕМІ ВИРОБНИЦТВА І ЗБУТУ ЗЕРНА
24.01.2022 17:41 -
СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ТЕХНОЛОГІЇ БЛОКЧЕЙН В УКРАЇНІ
17.01.2022 15:01 -
МОТИВАЦІЯ ПЕРСОНАЛУ В ГОТЕЛЬНОМУ БІЗНЕСІ
10.02.2022 14:54 -
ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА ФІНАНСОВИХ РИНКІВ В УМОВАХ ДЕГЛОБАЛІЗАЦІЇ
10.02.2022 13:48
Конференції
Конференції 2024
Конференції 2023
Конференції 2022
Конференції 2021
