ТЕСТУВАННЯ ЦИФРОВИХ СХЕМ
11.12.2021 11:24
[1. Інформаційні системи і технології]
Автор: Микитась А.О., студент, «Комп’ютерна інженерія та управління», Харківський національний університет радіоелектроніки;
Скрипка Я.В., студент, «Комп’ютерна інженерія та управління», Харківський національний університет радіоелектроніки;
Кононенко О.М., студент, «Комп’ютерна інженерія та управління», Харківський національний університет радіоелектроніки
Широке застосування радіоелектронних пристроїв для цифрової обробки сигналів обумовлює підвищений інтерес до діагностування їх технічного стану. Одним із різновидів діагностування цифрових вузлів та блоків є тестове діагностування, застосування якого на етапі проектування та виготовлення цифрових вузлів дозволяє визначити правильність їх функціонування та здійснити процедуру пошуку неполадок.
Істота тестового контролю становить тестовий сигнал, що подається на цифровий пристрій і викликає таку реакцію ЦП, яка свідчить про його працездатність.
Існує два підходи до створення тестової програми, відповідно до цього розрізняють два види контролю:
1) функціональний – як вихідну інформацію для побудови тестової програми використовується алгоритм функціонування цифрового пристрою, тобто розв'язання контрольного завдання. Він не дозволяє виявити значну частину можливих неполадок за відсутності інформації про причини та характер можливих неполадок, при підвищеної складності контрольованої системи або низьких вимог до повноти контролю.
2) структурний – у процесі розробки тестової програми використовуються дані про структуру ЦП та характер можливих неполадок. Він забезпечує досить повну перевірку працездатності ЦП. Однак для складних цифрових пристроїв методи структурного контролю малоефективні через велику кількість елементів схеми та відсутність адекватних моделей неполадок, характерних для складних ЦУ.
Залежно від деталізації об'єкта контролю при розробці тестової програми розрізняють системний та модульний методи контролю.
1) Системний – ЦУ сприймається як єдине ціле, на яку розробляється тестова програма.
2) Модульний контроль – ЦУ сприймається як сукупність окремих функціональних вузлів (модулів), кожному з яких складається своя тестова програма. Потім ці програми об'єднуються у програму перевірки всієї системи. Як при системному, так і при модульному підходах до побудови тестових програм можуть використовуватись і функціональні та структурні методи.
При розробці тестової діагностики виникає складність у визначенні еталонних реакцій при тестуванні існуючих схем, у визначенні оптимального числа контрольних точок для зняття вихідної реакції цифрової схеми, що діагностується. Це можна зробити або створюючи прототип цифрового пристрою, що розробляється, і проводячи його діагностику апаратурними методами, або здійснюючи моделювання на ЕОМ як цифрового пристрою, так і процесу діагностики.
Класична стратегія тестування цифрових схем полягає в формуванні тестових послідовностей, які дозволяють виявляти задані безлічі неполадок. При цьому щодо процедури тестування, зазвичай, зберігаються як самі тестові послідовності, так і еталонні вихідні реакції схем. У процесі самої процедури тестування на підставі результатів порівняння реальних вихідних реакцій з еталонними приймається рішення про стан схеми, що перевіряється.
Список використаних джерел:
1. Березкин А. В. Тестирование цифровых систем, заданных высокоуровневыми спецификациями / А. В. Березкин, А. А. Федотов, А. В. Филиппов. – С. 62–71.
2. Столов Е. Л. Методы компактного тестирования цифровых схем : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. техн. наук / Столов Е. Л., 1993.