ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ЦИВІЛЬНОЇ АВІАЦІЇ, ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
10.12.2021 21:51
[1. Інформаційні системи і технології]
Автор: Лавренчук Д.В., старший викладач льотної академії Національного авіаційного університету
Востаннє десятиліття пілоти користуються технологією Electronic Flight Bag (EFB). Це планшет, на який завантажуються навігаційні карти, КЛЕ (керівництво з льотної експлуатації), КВП (керівництво з виробництва польотів), MEL (Minimum Equipment List – Перелік Мінімального Устаткування), збірник дій екіпажу у позаштатних ситуаціях та інші документи.
EFB поділяється на три класи. EFB першого класу – це автономні ноутбуки, на які встановлюється програмне забезпечення, що надає аеронавігаційну та іншу необхідну для підготовки до польотів інформацію з можливістю оновлення з будь-якого місця за наявності виходу в інтернет або доступу до внутрішньої мережі Повітряного судна (ПС). Другий клас EFВ є портативними планшетами. Вони привносять додаткові можливості відео спостереження як у салоні літака, так і в кабіні екіпажу ПС. EFB третього класу інтегрується з іншими системами літака і призначена для збору та відображення інформації про паливо, висоту, місцезнаходження судна, а також для здійснення розрахунків.
Для підвищення безпеки польотів розроблена система Digital Optimization for Flight Operations. Завдяки цій системі здійснюється постійний обмін інформацією між бортовим комп'ютером та системою Sabre Flight Explorer (система, що дозволяє в режимі реального часу відстежувати положення судна, відображати маршрут літака, тощо). На бортовий комп'ютер автоматично передаються відомості від екіпажу ПС про завантаження та план польоту, а з бортового комп'ютера протягом усього польоту надходить інформація про місцезнаходження.
У частині організації повітряного руху цікавим трендом є технологія ADS-B (Automatic Dependent Surveillance Broadcast)/АЗС-М (автоматичне залежне спостереження та мовлення). Технологія дозволяє і льотчикам у кабіні літака, і авіадиспетчерам на наземному пункті спостерігати рух повітряних суден з більшою точністю, ніж було доступно раніше, і отримувати аеронавігаційну та погодну інформацію [1]. У майбутньому технологія має забезпечити автономне управління повітряним рухом та мінімізувати вплив людського фактора.
ADS-B, в режимі Мовлення (АЗС-М) – це технологія, яка дозволяє наземним службам управління повітряним рухом, а простіше – диспетчеру, знати координати (місце знаходження) ПС, яке він супроводжує. Ця технологія вже діє в ряді країн, на різних континентах. Відмінність АЗС-М від традиційних видів спостереження, таких як вторинний радіолокатор - ВРЛ (Secondary Surveillance Radar - SSR), або первинний радіолокатор - ПРЛ (Primary Surveillance Radar - PSR) полягає в тому, що координати ПС не визначаються наземними засобами, як це відбувається у випадку з радіолокаторами, вони визначаються за допомогою супутникового приймача GPS [2]. Радіолокатор є незалежним засобом спостереження, оскільки визначає координати літака самостійно. На відміну від ВРЛ та ПРЛ, технологія АЗН-В є залежною. Це означає, що координати літак визначає самостійно, з допомогою бортового устаткування, і потім передає їх наземним службам [3].
Як бачимо, технологія АЗС-М дуже спрощує процедуру спостереження. Все, що потрібно – це приймач GPS на борту та засоби передачі даних по радіолінії земля – повітря. На землі не потрібно жодних локаторів і радіомаяків, тільки прийняти дані по радіолінії та відобразити їх диспетчеру.
Варто також відзначити, що на відміну від радарної системи, де час оновлення інформації становить 12 секунд, що визначається швидкістю повороту антени радара, система ADS-B надає інформацію про літак кожну секунду [4].
Але є і недоліки ADS-B. Та обставина, що у визначенні координат повітряного судна ми змушені покладатися на обладнання цього судна, а не на наземне обладнання, робить спостереження залежним. При відмові засобу визначення координат - GPS спостереження унеможливлюється, чого не може статися при використанні незалежних засобів спостереження.
ПС тільки з ретранслятором або без можливості його встановлення не відображатиметься в системі ADS-B. Пілоти, які надто розраховують на систему, можуть зіткнутися з проблемами. Також ADS-B не має захисту від втручання за допомогою підроблених повідомлень ADS-B, тому що вони не зашифровані і не аутєнтіфиціровани [5]. Федеральне управління цивільної авіації США відповіло на цю критику, заявивши, що вони знали про проблеми та ризики, але не можуть розкрити спосіб вирішення, оскільки це секретна інформація. Можливим рішенням є мультілатерація для перевірки того, що заявлена позиція близька до позиції, з якою було передано повідомлення. Тут час прийому повідомлень порівнюється з відстанню від антени до літака. Відсутність будь-якої аутєнтіфікації в рамках стандарту робить обов'язковою перевірку будь-яких даних за допомогою основного радара. Оскільки вміст повідомлень ADS-B не зашифрований, його може прочитати будь-хто.
Список використаних джерел:
1. Radarspotters Team, Просто о сложном – ADS-B (автоматическое зависимое наблюдение в режиме радиовещания), http://www.adsbradar.ru//, 2013.
2. Представлено Секретариатом, Концепция использования автоматического зависимого наблюдения в режиме радиовещания, Одиннадцатая аэронавигационная конференция, Монреаль, 22 сентября – 3 октября 2003.
3. Phillips, B., Moody, C., Future Systems. The Universal Access Transceiver (UAT), Aeronautical Mobile Communications Panel, Montreal-Quebec-Canada, 11-19 October 2000.
4. Valeri, C., ADS-B and Me: The Next Generation Air Traffic Control System and What’s In It For Me, Expert Aviator. Increasing Your Aviation Knowledge One Blog Post At A Time, 2011.
5. Стасивский Л.С., Лукьянов Ф.И., Уязвимости ADS-B - ДВНЗ "НГУ" ТОВ "САЛВЕЙ", Днипро, V Всеукраїнська конференція "ІТБтаЗ" - 04 квітня 2013.