ЕВОЛЮЦІЯ ВИМОГ ДО ІНКЛЮЗИВНОГО UX/UI ДИЗАЙНУ ЦИФРОВИХ ПРОДУКТІВ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ ВІД РЕКОМЕНДАЦІЙНИХ ПІДХОДІВ ДО НОРМАТИВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ - Наукові конференції
Головна
UA PL EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

ЕВОЛЮЦІЯ ВИМОГ ДО ІНКЛЮЗИВНОГО UX/UI ДИЗАЙНУ ЦИФРОВИХ ПРОДУКТІВ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ ВІД РЕКОМЕНДАЦІЙНИХ ПІДХОДІВ ДО НОРМАТИВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

10.04.2026 13:33

[1. Інформаційні системи і технології]

Автор: Стисло Оксана Василівна, старша викладачка кафедри інформаційних технологій ЗВО «Університет Короля Данила», м. Івано-Франківськ, Україна



Формування інклюзивного підходу в UX/UI-дизайні цифрових продуктів в Україні відбувалося поступово та характеризується переходом від рекомендаційних практик до нормативно закріплених вимог. Зростання ролі цифрових сервісів і необхідність забезпечення рівного доступу до інформації актуалізували потребу у впровадженні принципів доступності на системному рівні.

До етапу формалізації державних вимог (до 2022 року) інклюзивний дизайн не мав чітко визначеної нормативної бази у вигляді обов’язкових технічних стандартів. Основою практичного впровадження виступали міжнародні рекомендації, зокрема WCAG, які застосовувалися переважно на рівні окремих ініціатив [2]. У цей період вимоги до цифрових продуктів включали забезпечення контрастності інтерфейсу, альтернативного тексту для зображень, логічної структури контенту, клавіатурної навігації та сумісності з допоміжними технологіями. Однак відсутність нормативного контролю зумовлювала низький рівень їх впровадження.

Емпіричні дослідження підтверджують цей стан, у 2021 році лише незначна частка державних вебресурсів відповідала базовим критеріям доступності, що свідчить про фрагментарний характер реалізації інклюзивного підходу [4]. Таким чином, інклюзивність у цей період розглядалася як додаткова характеристика якості, а не як обов’язкова вимога.

Переломним етапом стало формування державної політики у сфері безбар’єрності. У 2021 році було затверджено Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року, яка визначила цифрову доступність як один із ключових напрямів розвитку [1]. Подальша інституціоналізація відбулася через впровадження стандарту ДСТУ EN 301 549:2022, що встановлює вимоги до доступності інформаційно-комунікаційних технологій на основі WCAG 2.1 [3].

Станом на 2026 рік інклюзивний UX/UI-дизайн в Україні трансформувався у системну вимогу до розроблення цифрових продуктів, особливо у державному секторі. Обов’язковими стали відповідність критеріям WCAG рівнів A та AA, забезпечення доступності для користувачів із порушеннями зору, слуху, моторики та когнітивного сприйняття, підтримка допоміжних технологій, коректна клавіатурна навігація та зрозуміла структура інтерфейсу [2; 3].

Важливою характеристикою сучасного етапу є перехід від вимог до інтерфейсу до вимог до процесу розроблення. Інклюзивний дизайн інтегрується у життєвий цикл програмного забезпечення через аудит доступності, тестування, впровадження дизайн-систем та навчання фахівців [5]. Це відповідає міжнародним підходам людино-центрованого дизайну, закріпленим у стандартах ISO.

Результати моніторингів державних цифрових ресурсів демонструють позитивну динаміку, у 2024–2025 роках частка сайтів із достатнім або високим рівнем доступності суттєво зросла, що свідчить про ефективність впровадження нормативних вимог [4]. Це підтверджує, що інклюзивний дизайн переходить у категорію обов’язкових характеристик якості цифрових продуктів.

Отже, еволюція вимог до інклюзивного UX/UI-дизайну в Україні характеризується переходом від добровільного застосування міжнародних рекомендацій до нормативно регламентованої моделі, яка включає стандарти, моніторинг і інтеграцію у процес розроблення. Станом на 2026 рік інклюзивний дизайн виступає не лише соціальною, а й технологічною вимогою до цифрових продуктів, що визначає їх ефективність і доступність.

Список використаних джерел:

1. Кабінет Міністрів України. Про схвалення Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року. 2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/366-2021-р (дата звернення: 26.03.2026).

2. W3C. Web Content Accessibility Guidelines (WCAG) 2.1. 2018. URL: https://www.w3.org/TR/WCAG21/ (дата звернення: 26.03.2026).

3. ДСТУ EN 301 549:2022. Вимоги щодо доступності інформаційно-комунікаційних технологій. Київ, 2022.

4. UNDP Ukraine. Доступність державних вебсайтів в Україні: звіт за результатами моніторингу. 2025. URL: https://www.undp.org/uk/ukraine (дата звернення: 26.03.2026).

5. Міністерство цифрової трансформації України. Повідомлення про оприлюднення проєкту Закону України «Про цифрову доступність інформаційно-комунікаційних систем, онлайн-ресурсів та електронних послуг». 2025. URL: https://thedigital.gov.ua/documents/legislation/povidomlennia-pro-opryliudnennia-proektu-zakonu-ukrayiny-pro-tsyfrovu-dostupnist-informatsiyno-komunikatsiynykh-system-onlayn-resursiv-ta-elektronnykh-posluh (дата звернення: 31.03.2026).



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2026

Конференції 2025

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення