Вас вітає Інтернет конференція!
Вітаємо на нашому сайті
АНАЛІЗ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ РОБОТИ МОРСЬКИХ СУДНОМЕХАНІКІВ В УМОВАХ СКОРОЧЕННЯ ЕКІПАЖУ І ЗНАЧНОЇ ВІДСТАНІ ВІД БЕРЕГОВИХ БАЗ ОБСЛУГОВУВАННЯ
03.09.2021 20:59
[1. Інформаційні системи і технології]
Автор: Липенков І.В., кафедра інженерних дисциплін, старший викладач, Дунайський інститут Національного університету «Одеська морська академія»
Особливі умови вимагаються від фахівця будь-якого рівня під час роботи на сучасному морському судні: глибокі знання своєї спеціальності й висока професійна майстерність, високі моральні й загальнолюдські якості, мужність і гарна фізична підготовка. Моряки працюють в умовах частої зміни географічних, метеорологічних і соціальних явищ. В екіпажах працюють люди різних національностей і віросповідань, культур і традицій. Це вимагає від моряка розвиненого почуття відповідальності, сміливості, холоднокровності й витримки, організованості, готовності завжди прийти на допомогу, інтернаціоналізму, високої культури, високої професійної майстерності. Поняття «професія» ширше поняття «спеціальність». Так професія моряка містить у собі спеціальності судноводіїв, судових інженерів, електромеханіків, матросів, мотористів та інших. У людей однієї тієї ж професії виникають особливі взаємини, часом більш глибші та міцніші чим ніж у людей споріднених спеціальностей, але різних професій.
Самоволодіння й витримка командирів передаються, як правило, підлеглим, що сприяє створенню здорового клімату в колективі. Особливе значення має здатність до швидкої оцінки ситуацій і прийняттю оптимальних рішень. Вахтовий інженер, перебуваючи на Центральному Посту Управління, контролює сотні параметрів роботи енергетичного встаткування. У разі аварійної ситуації, появи сигналу сповіщення про зміни будь якого параметру, інженер повинен безпомилково визначити, що відбулося і вжити необхідних заходів щодо усунення недоліків. Під час навігації часто виникають ситуації, які вимагають підвищеної уваги та швидкого перенесення її на інші об'єкти. Так, у разі ліквідації будь якого ушкодження інженер повинен зосередити свою увагу на правильне виконання робіт; разом з тім він зобов’язаний досконало споглядати за роботою інших механізмів і енергетичних установок у цілому.
Під час тривалого рейсу під впливом зовнішніх факторів, такі як хитавиця, вібрація, шум у інженера знижується увага, швидкість реакції, працездатність, швидкість сприйняття інформації й прийняття рішень. Отже, інженеру необхідні фізична й психологічна витривалість - здатність зберігати працездатність, швидкість реакції, пригнічувати сонливість, переносити сторонні негативні впливи тощо.
Одним із основних завдань подальшого розвитку України як морської держави та забезпечення її безпеки, є відновлення національного як внутрішнього, так і зовнішнього судноплавства, розвиток морегосподарського комплексу країни, а також покращення якості відбору і підготовки фахівців для морської галузі. Постанова цієї проблеми не є новою і притаманна іншим морським державам світу, тому морська спільнота приділяє значну увагу не тільки кваліфікації морських фахівці, підвищення їх професійної компетентності, але й формуванню психологічного стану моряків. Професійна діяльність моряків завжди належала до надзвичайно складних і ризикованих, а багатомісячні контракти плавання на морі, що пов’язані з постійним перебуванням членів екіпажу в умовах обмеженого простору, монотонності діяльності, різкого звуження зовнішніх соціальних відносин та підвищеної психологічної напруги з причин виникнення небезпечних та аварійних ситуацій, надають ще більш увагу до відбору та їх професійної і психологічної підготовки. Тому, у теперішній час, постає досить актуальна проблема для здійснення всебічного психологічного аналізу роботи екіпажів морських суден в умовах скорочення екіпажу та значної відстані від берегових баз обслуговування, зокрема вивчення впливу цих психологічних особливостей на професійну діяльність, на особистість та подальше життя плавскладу (окремо, суднових механіків). Такий аналіз, у свою чергу, сприятиме формуванню більш розвинених професійно–психологічних якостей моряків, при впровадженні у навчальний процес сучасних ефективних технологій та тренажерних устаткувань для професійної підготовки до подальшого виконання обов’язків в складних умовах діяльності на судні.
Сучасні науковці, які здійснили різноманітні напрями психологічних дослідженнь діяльності моряків, ґрунтовно вивчали психологічні особливості діяльності фахівців у морській галузі. Так, О. Булгаков фундаментально дослідив психологічні проблеми міжгрупової адаптації на кораблях військово–морського флоту [2], а за результатами наукових досліджень психофізіологічних закономірностей адаптації суднових механіків, І. Мосягін установив періоди максимального зниження компенсаторних можливостей у них, а також вплив на процес психофізіологічної адаптації до службової діяльності молодих фахівців комплексу психологічних і соціальних факторів [3].
Серед українських науковців–психологів заслуговують на увагу дослідження М. Корольчука, який вивчав психофізіологічні складові працездатності корабельних спеціалістів в екстремальних умовах [4]. Проблеми психологічного забезпечення професійної діяльності морських механіків у тривалому плаванні досліджував П. Криворучко [5].
Психологічні аспекти у професійній діяльності моряків цивільного флоту знаходилися у полі зору таких вчених: Л. Єнькова провела реконструкцію уявлень про час життя моряків–судноводіїв цивільного флоту та виділила професійні специфікації їх часових уявлень [6], Ф. Щербіна дослідив формування захисних, пристосувальних реакцій організму моряків у трансширотних рейсах різної тривалості [7], А. Побідаш охарактеризував особливий, екстремальний характер діяльності моряків, здійснюючи психологічний аналіз структурних компонентів життєстійкості моряків, які перебували у піратському полоні [8], Л. Герганов і В. Ягупов надали уваги обґрунтуванню педагогічних засад використання тренажерних устаткувань у комплексі з ІКТ у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців морського профілю, де слід чітко дотримуватися Настанови міжнародної морської організації (ІМО), яка, насамперед, стосується забезпечення безпеки судноплавства на морі, та залежить від набутих ними практичних знань, навичок і вмінь, розуміння та усвідомлення вимог мінімальних стандартів компетентності для прийняття самостійних рішень, розв’язування проблем, які виникають у професійній діяльності на судні, вміння швидко діяти в аварійних і небезпечних ситуаціях на морі [9]. C. Волошин слушно зазначає, що кінцевою метою професійної підготовки курсантів морської академії стає не тільки набуття знань, умінь та навичок, а рівні досягнення їх компетентностей, тобто можливість використання своїх знань, умінь та навичок у конкретній ситуації, а в морській освіті ще й в екстремальній [10]. Слід підкреслити, що у проаналізованих наукових працях, значна увага приділяється вивченню психологічних чинників які надають більш загальний аналіз професійної діяльності плавскладу на морі, однак не стасуються роботи суднових механіків в умовах скорочення екіпажу та значної відстані від берегових баз обслуговування. Врахування психологічних факторів специфіки роботи на морському флоті у таких умовах та їх досконале вивчення, в подальшому, надасть можливості забезпечити більш високий рівень практичної підготовки суднових механіків.
Література:
1. Симоненко С.П. Морська держава чи країна біля моря? / С.П. Симоненко [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/19905
2. Мосягін І.Г. Психофізіологічний стан військово–морських фахівців в процесі адаптації до служби за контрактом / І.Г. Мосягін. – Москва, 2007. – С. 58–64.
3. Булгаков A.B. Психологічна теорія і практика між групової адаптації / A.B. Булгаков. – Москва : МГОУ, 2006. – 229 с.
4. Корольчук М.С. Психофізіологія працездатності корабельних спеціалістів в екстремальних умовах / М.С. Корольчук. – К.: Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 1996. – 343 с.
5. Криворучко П.П. Психологічне забезпечення професійної діяльності корабельних спеціалістів у тривалому плаванні / П.П. Криворучко. – К.: Київський військовий гуманітарний ін–т, 1998. – 263 с.
6. Єнькова Л.П. Життя у моряків–судноводіїв цивільного флоту / Л.П. Енькова. – М., 2002. – 168 c.
7. Щербіна Ф.А. Особливості формування захисно–пристосувальних реакцій організму моряків рибопромислового флоту в трансширотна рейсах різної тривалості / Ф.А. Щербіна. – Архангельск: ун–т ім. М.В. Ломоносова, 2008. – 259 с. Волошин С. А. Запровадження змішаного навчання у професійну підготовку майбутніх фахівців морської галузі. Інформаційні технології і засоби навчання, 2019, Том 70, №2, С. 104 – 120.
8. Побідаш А.Ю. Особливості структурних компонентів життєстійкості моряків, які перебували у піратському полоні / А.Ю. Побідаш. – Збірник наукових праць К–ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України, 2012. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pspl/2012_15/502–510.pdf
9. Герганов Л. Д., Ягупов В. В.
10. Волошин С. А. Запровадження змішаного навчання у професійну підготовку майбутніх фахівців морської галузі. Інформаційні технології і засоби навчання, 2019, Том 70, №2, С. 104 – 120.
11. Лебедєв В.І. Особистість в екстремальних умовах / В.І. Лебедєв. – М.: Політвидання, 1999. – 304 с.
12. Ломов Б.Ф. Питання загальної, педагогічної та інженерної психології / Б.Ф. Ломов. – М.: Наука, 2001. – с. 348.
13. Кітаєв–Смик Л.А. Фронтові спостереження лікаря психолога / Л.А. Кітаєв–Смик. – М., 2001. – 148 с.
14. Євсюков О.П. Екстремальна психологія: підручник / О.П. Євсюков, А.С. Куфлієвський, Д.В. Лєбєдєв. – Київ : ТОВ «Август трейд», 2007. – 502 с.
15. Броневицький Г.А. Психологія військових моряків: психічні стани / Г.А. Броневицький. – Санкт–Петербург : Освіта, 2002. – 317 с.
16. Шафран Л.М. Теорія і практика професійного психофізіологічного відбору моряків / Л.М. Шафран, Є.М. Псядло. – Одеса: Фенікс, 2008. – 292 с.
17. Міжнародна конвенція про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року (консолідований текст з манільськими поправками), Київ, 2012.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Інші наукові праці даної секції
-
СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
03.09.2021 21:48 -
КІБЕРСОЦІАЛІЗАЦІЯ ЯК ФАКТОР ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ОСОБИСТОСТІ
03.09.2021 21:46 -
ВИКОРИСТАННЯ MLS MOODLE В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
03.09.2021 21:45 -
ОПИС БІБЛІОТЕКИ JQUERY ДЛЯ ВЕБ-ПРОГРАМУВАННЯ
03.09.2021 21:40 -
ВЫБОР БАЗИСА ОПТОЭЛЕКТРОННЫХ ЛОГИЧЕСКИХ СХЕМ
03.09.2021 21:36
Конференції
Конференції 2024
Конференції 2023
Конференції 2022
Конференції 2021
