Вас вітає Інтернет конференція!
Вітаємо на нашому сайті
АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
28.09.2021 22:11
[2. Економічні науки]
Автор: Лісевич Н.А., к.е.н., головний спеціаліст, Кам’янець-Подільський районний відділ управління державної міграційної служби України в Хмельницькій області; Місінькевич О.П., в.о. директора, Хмельницький науково-дослідний центр продуктивності агропромислового комплексу; Кудельська Л.О., старший науковий співробітник, Хмельницький науково-дослідний центр продуктивності агропромислового комплексу
Постановка проблеми. Земельні ресурси України характеризуються високим агропотенціалом завдяки сприятливим природно-кліматичним умовам та домінуванню в ґрунтовому покриві сільськогосподарських ландшафтів високопродуктивних від природи чорноземів. Однак, як стверджують експерти, ефективність використання сільськогосподарських земель в Україні значно нижча, ніж у країнах Європейського Союзу.
Основною причиною цього є надмірне антропогенне навантаження на земельні ресурси, яке в свою чергу зумовлює значне поширення деградаційних процесів, що охопили майже всю площу орних земель і загрожують не тільки зниженням продуктивності сільськогосподарських угідь, а й руйнуванням ґрунтового покриву агроландшафтів. Останнє, безумовно, призведе до суттєвих екологічних та економічних негараздів в найближчому майбутньому. Зважаючи на нагальну потребу в забезпеченні продовольчої безпеки країни через виробництво високоякісної аграрної продукції і переважання в структурі національного земельного фонду земель сільськогосподарського призначення (майже 70% від площі всіх земель), саме від їхнього економічно доцільного, екологічно безпечного та соціально орієнтованого використання залежить сталий соціально-економічний розвиток як країни в цілому, так і окремих її регіонів. Через це актуальним є пошук шляхів для забезпечення збереження, відтворення та ефективного використання земельних ресурсів в аграрному секторі економіки.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питанням забезпечення високоефективного використання сільськогосподарських земель присвячені праці таких вчених як О.А. Корчинська [1], М.К. Пархомець [2], Ж.А. Петренко [3], М.Г. Ступень [6], А.М. Третяк [7] та інші. В них розкрита сутність ефективності використання земельних угідь як комплексного процесу, що здійснюється під впливом багатьох чинників як природних, так і антропогенних. Зважаючи на це, найбільшу увагу слід приділяти еколого-економічній ефективності використання земель, зміст якої проявляється в гармонійному поєднанні економічних інтересів землекористувачів та вимог екологічної безпеки до аграрного виробництва. Вагомий внесок зроблений вищевказаними науковцями в розвиток теоретико-методологічних засад раціоналізації сільськогосподарського землекористування, проте динамічні процеси сьогодення вимагають пошуку нових підходів до забезпечення високоефективного та екологічно безпечного використання земельних ресурсів в аграрних підприємствах з урахуванням їхнього фінансового та матеріально-технічного забезпечення.
Постановка завдання. Метою статті є аналіз ефективності використання земель сільськогосподарського призначення на загальнодержавному та регіональному рівнях в період реформування земельних відносин і обґрунтування заходів щодо її підвищення в сучасних умовах.
Виклад основного матеріалу дослідження. Ефективність використання сільськогосподарських угідь залежить в тому числі від їхньої структури, оскільки остання значною мірою визначає не тільки рівень їхньої екологічної стабільності, а й параметри антропогенного навантаження на ґрунтовий покрив агроландшафтів. Так, переважання в структурі сучасних агроландшафтів орних земель (більше 78%) свідчить не тільки про надмірно високий рівень антропогенного впливу на земельні ресурси, а й про наявність в складі орного фонду як країни в цілому, так і Хмельницького регіону – зокрема, деградованих та малопродуктивних земель, інтенсивне використання яких є екологічно небезпечним та економічно недоцільним. За різними експертними оцінками, в країні для оптимізації структури земельних угідь необхідно вивести з інтенсивного обробітку 5-10 млн га деградованих та малопродуктивних земель, в Хмельницькій області – понад 373 тис. га [5]. Це дозволить знизити рівень розораності сільськогосподарських угідь на загальнодержавному та регіональному рівнях відповідно на 22 та 25%, і зосередити наявні матеріально-технічні ресурси на найбільш продуктивних землях, що безумовно сприятиме підвищенню еколого-економічної ефективності їхнього використання.
Як показує аналіз даних, наведених в таблиці 1, основним недоліком сучасної структури посівних площ сільськогосподарських культур є висока частка культур технічної групи (33-36%), що обумовлює високий рівень технологічного навантаження на ґрунтовий покрив.
Таблиця 1
Структура посівних площ сільськогосподарських культур
*сформовано авторами за даними Держстату України [4]
Це пов’язано з тим, що отримання високих врожаїв цих культур за умови забезпечення належної якості продукції та збереження чистоти довкілля потребує значних обсягів застосування агрохімікатів, особливо органічних добрив для стабілізації гумусового режиму ґрунтів, мінеральних – для оптимізації режиму живлення рослин та проведення додаткових міжрядних обробітків ґрунту для боротьби з бур’янами. Крім того, зростання частки технічних культур в структурі посівних площ за період з 1990 р. по 2019 р. на 21% в масштабах країни і на 25% у Хмельницькій області супроводжувалось суттєвим зниженням частки культур кормової групи (відповідно на 31 та 26%). Наслідком цього стало зменшення рівня застосування в аграрних підприємствах ґрунтозахисних сівозмін, основою яких є кормові культури (зокрема, багаторічні бобові трави), а отже, посилення ерозійної небезпеки на схилових територіях. Серед натуральних показників економічної ефективності використання сільськогосподарських угідь чільне місце посідає урожайність вирощуваних культур (табл. 2), яка значною мірою залежить від різного поєднання комплексу факторів: погодно-кліматичних умов, параметрів родючості ґрунтового покриву, генетичних особливостей сортів та гібридів, які вирощуються, своєчасного виконання технологічних операцій, рівня застосування агрохімікатів тощо.
Таблиця 2
Урожайність сільськогосподарських культур (ц/га)
Дані таблиці 2 свідчать про суттєве зниження урожайності основних сільськогосподарських культур, особливо зернових та технічних, в період 1990-2000 рр., що зумовлене зменшенням обсягів застосування добрив та меліорантів, порушенням науково обґрунтованих сівозмін, низьким матеріально-технічним забезпеченням реформованих аграрних підприємств тощо, та поступове збільшення і наступне суттєве зростання продуктивності сільськогосподарських угідь відповідно в період 2000-2010 рр. та 2010-2019 рр. Важливим показником економічної ефективності використання сільськогосподарських земель є рентабельність вирощування продукції рослинництва (табл. 3).
Таблиця 3
Рівень рентабельності виробництва основних видів продукції рослинництва в сільськогосподарських підприємствах (%)
*сформовано авторами за даними Держстату України [4]
Як показують дані таблиці 3, в масштабах всієї країни за період 1990-2019 рр. спостерігається зниження рентабельності виробництва всіх досліджуваних культур. Зокрема, рентабельність виробництва зернових та зернобобових культур знизилась в 23 рази на загальнодержавному рівні, в 19 разів – на регіональному, а виробництво цукрових буряків в 2019 р. взагалі було збитковим. Однією з основних причин цього є диспропорція цін на промислову і сільськогосподарську продукцію.
Висновки з проведеного дослідження. Сучасний стан використання земель сільськогосподарського призначення як на загальнодержавному, так і регіональному рівнях не відповідає принципам раціонального природокористування, оскільки структура агроландшафтів характеризується надмірно високою часткою ріллі. Останнє обумовлено безпідставним залученням в попередній період до фонду орних земель деградованих та малопродуктивних земель, інтенсивне використання яких є економічно недоцільним і екологічно небезпечним. Висока частка технічних культур в структурі посівних площ, яка зумовлена кон'юнктурою ринку, свідчить про значне технологічне навантаження на ґрунтові ресурси і може призвести до погіршення їхніх якісних характеристик, особливо гумусового режиму, який в свою чергу є основним показником ґрунтової родючості, і як наслідок до зниження обсягів виробництва продукції рослинництва.
Для підвищення ефективності використання сільськогосподарських земель необхідно оптимізувати структуру земельних угідь в агроландшафтах шляхом вилучення з інтенсивного обробітку деградованих ґрунтів та структуру посівних площ за рахунок збільшення частки кормових культур, які є основою ґрунтозахисних сівозмін і суттєвим підґрунтям для розвитку тваринництва.
Література:
1. Корчинська О.А. Ефективність використання сільськогосподарських угідь: теоретичний і практичний аспекти: Землеустрій і кадастр, 2008. №1. С.52-59.
2. Пархомець М.К. Економічна ефективність використання земельних угідь у конкурентному середовищі. Український журнал прикладної економіки. 2016.Том 1. №1. С.153-162. URL: http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497 /2210/1/21.pdf
3. Петренко Ж.А. Ефективність використання земельних ресурсів: економіко-аналітичний аспект. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2012. №2. С.162-168. URL: https://www.pdaa.edu.ua/sites/default/files/ visnyk/2012/02/162.pdf
4. Регіони України 2019: статистичний збірник. Частина ІI. Київ: Державна служба статистики України, 2020. 640с. URL: http://www.ukrstat. gov.ua/ druk/publicat/kat_u/ 2020/zb/12/Reg_U%20%D0%86%D0%86.pdf
5. Сайко В.Ф. Вилучення з інтенсивного обробітку малопродуктивних земель та їхнє раціональне використання: методичні рекомендації. Київ: Аграрна наука, 2000, 40с.
6. Ступень М.Г. Ефективність використання сільськогосподарських земель в аграрному секторі Закарпатської області. М.Ступень, С.Радомський, Р.Таратута. Економіст. 2011. №2. С.30-32.
7. Третяк А.М. Екологія землекористування: теоретико-методологічні основи формування та адміністрування: монографія А.М.Третяк. Херсон: Грінь Д.С., 2012. 440с.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Інші наукові праці даної секції
-
ПОЛІТИКА ПІДВИЩЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ РЕГІОНІВ
28.09.2021 22:26 -
ОЦІНКА ВПЛИВУ ПАНДЕМІЇ COVID-19 НА ТУРИСТИЧНУ СФЕРУ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ
28.09.2021 22:24 -
ЯК ПАНДЕМІЯ COVID-19 ВПЛИНУЛА НА КУРС АКЦІЙ ТЕХНОЛОГІЧНИХ КОМПАНІЙ
28.09.2021 22:20 -
МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ ТА НАПРЯМКИ ЇЇ ДІЯЛЬНОСТІ
28.09.2021 22:15 -
ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОБЛЕМИ УКРАЇНИ
28.09.2021 21:59
Конференції
Конференції 2024
Конференції 2023
Конференції 2022
Конференції 2021
