УКРАЇНСЬКИЙ IT-СЕКТОР: СТІЙКІСТЬ У ЧАСИ ВІЙНИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ / UKRANIAN IT-SECTOR: RESILIENCE IN TIMES OF WAR AND DEVELOPMENT PROSPECTS - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

УКРАЇНСЬКИЙ IT-СЕКТОР: СТІЙКІСТЬ У ЧАСИ ВІЙНИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ / UKRANIAN IT-SECTOR: RESILIENCE IN TIMES OF WAR AND DEVELOPMENT PROSPECTS

12.03.2024 22:12

[1. Інформаційні системи і технології]

Автор: Тищенко Дар’я Олександрівна, бакалавр, ОПП"Менеджмент організацій", Київський національний університет імені Тараса Шевченка


The article analyzes the risks and opportunities for the competitiveness of enterprises during the war. It considers the peculiarities of development, challenges and prospects of IT enterprises under martial law in Ukraine.

Всі галузі української економіки відчули на собі негативний вплив російської агресії в Україні. Проте сектор інформаційних технологій (ІТ) проявив високу мобільність та адаптивність до викликів, пов'язаних з повномасштабною війною, і він єдиний серед інших галузей, який підтримав позитивну динаміку. У 2022 р. зростання сектору ІТ становило 5,8%. За оцінками Асоціації "IT Ukraine", український ІТ-ринок отримав переваги порівняно з конкуруючими країнами. Наприклад, Україна має значний ринок праці з ІТ-спеціалістами порівняно з сусідніми країнами Європи; широкий географічний охоплення експорту комп'ютерних послуг; велику кількість випускників із ІТ-спеціалізацією. Україна також має менше ІТ-спеціалістів на 100 тис. населення, ніж країни-конкуренти Європи, що вказує на великий потенціал розвитку зайнятості в сфері ІТ [1].

У 2022 р. внесок галузі у ВВП становив 3,5%, а доходи від діяльності ІТ-сектору склали 7,34 мільярда доларів США[2]. Експорт галузі у 2022 р. зрос на 400 мільйонів доларів США (або 5,8%) у порівнянні з попереднім роком. Згідно з даними НБУ, частка комп'ютерних послуг у структурі експорту послуг з України зросла на 7,7% та становила 45,5% у 2022 р. 

Протягом періоду 2015-2021рр. експорт комп'ютерних послуг зростав у середньому на 26,8 % щороку. Основними імпортерами таких послуг є США (40,4 % від загального експорту комп'ютерних послуг України), Сполучене Королівство (8,3%), Мальта (7,76 %). До першої п'ятірки також входять Ізраїль та Кіпр, які сплачували до українського бюджету приблизно 80 мільйонів доларів США кожен у 2022 р. Сума податків і зборів до зведеного бюджету України, сплачених ІТ-бізнесом у минулому році, склала 32,2 мільярда гривень, що на 4,4 мільярда гривень, або на 16% більше, ніж у попередньому році. На початок 2023 р., кількість платників податків за КВЕД, що стосується ІТ-галузі, становила 281,6 тисяч осіб, з них 272,7 тисячі - ФОПи та 8,9 тисяч - юридичні особи [3].  Порівняння обсягів експорту IT-галузі в Україні за 2021-2022 рр.  представлена на рис. 1. 




Рис. 1. Обсяг експорту комп’ютерних послуг України у 2022 р. порівняно з 2021 р.

Джерело: складено автором на основі даних НБУ.

Охарактеризуємо особливості розвитку, наявні виклики і перспективи діяльності IT-підприємств в умовах воєнного стану в Україні на прикладі типового представника галузі: GoIT – це міжнародна EdTech-компанія, що пропонує широкий спектр курсів для підготовки фахівців у сфері ІТ. Як і весь сектор IT, компанія стабільно розвивається протягом дев’яти років свого існування. 

Зокрема у 2022р. компанія виросла на 900% у Польщі, успішно запустила стартап у Румунії, працевлаштувала 600 випускників, а також 5-й раз поспіль виграла «Українську Народну Премію» як найкраща IT-освіта в Україні [4].  Хоча, з’явилися й нові виклики [5]: заборона виїзду ІТ-фахівців за кордон; міграція працівників та їхніх сімей; призов ІТ-фахівців; відсутності електропостачання; валютне регулювання; виклики, пов'язані з релокацією; виклики в роботі з клієнтами; активні бойові дії та окупація територій; податкове законодавство. Адаптивність галузі можна назвати конкурентною перевагою IT-підприємств. Іншими перевагами українських IT-компаній в умовах війни є: підтримка з боку уряду; відносно низькі бар’єри виходу на ринки сусідніх країн; висока привабливість для працевлаштування; значна привабливість для інвесторів, зокрема іноземних; можливість дистанційної роботи.

Важливо розуміти, що хороші показники в ІТ-індустрії за 2022 р., головним чином, залежать від міжнародних контрактів, які були укладені ще до початку війни. Зараз постає питання, чи будуть закордонні компанії продовжувати співпрацювати з українськими фірмами та наймати українських фахівців? Враховуючи активні бойові дії, обстріли, що призвели до перебоїв в електропостачанні, а також мобілізацію, стабільність бізнесу стає питанням. Негативні наслідки, викликані збройною агресією росії, постійно зменшують кількість іноземних клієнтів на внутрішньому ринку, і загальна тенденція скорочення робочих місць у світових ІТ-компаніях лише поглиблює цю проблему.

Спільно з українським сайтом з пошуку роботи для IT-спеціалістів Djinni, можна виокремити, що протягом року кількість вакансій в цій сфері практично зменшилася вдвічі, тоді як кількість здобувачів роботи, навпаки, зросла вдвічі. Це свідчить про те, що ринок тепер належить роботодавцям, адже пропозиція перевищує попит. Загалом в 2022 р. наймання персоналу в галузі ІТ зменшилося на 13%, що призвело до особливих труднощів для початківців (джунів) з мінімальним чи навіть відсутнім досвідом. Вакансій, на які вони можуть претендувати, стало на 70% менше за останній рік, і рівень конкуренції зросла більше ніж утричі [6].

Сучасні виклики на внутрішньому ринку ІТ в Україні полягають у необхідності резервування співробітників та обмеження перетину державного кордону. Це призводить до зменшення замовлень від іноземних компаній, які прагнуть переконатися, що українські фахівці, зобов'язані до військової служби, не залишать свої команди в розпалі виконання завдань. В таких умовах їм важливо мати впевненість, що не виникне необхідність термінового пошуку заміни для відсутніх спеціалістів. Таким чином, українські компанії повинні забезпечувати своїх західних партнерів якоюсь формою гарантій. Однак це виявляється складним завданням, оскільки опція резервування доступна лише підприємствам, які мають статус критично важливих для функціонування державної економіки.

У сучасному законодавстві не існує можливості резервування фізичних осіб-підприємців (ФОП), цей механізм діє лише для штатних працівників. Крім того, залишається невизначеним питання щодо можливостей використання цього механізму для середніх та малих підприємств і стартапів, які мають не більше 250 співробітників. Згідно з дослідженням IT Research Resilience, 88% ІТ-спеціалістів в Україні працюють саме як ФОПи, а практично кожен другий працює в невеликих компаніях.

Ситуація із виїздом фахівців у відрядження за кордон також не є найкращою. Для успішної взаємодії та ефективної комунікації українських компаній із представниками з-за кордону необхідно активно брати участь у різноманітних заходах, презентаціях та ділових зустрічах, встановлювати нові контакти і шукати партнерів. Ініційований Міністерством цифрової трансформації проєкт "єВідрядження" не виявився ефективним, і в наш час у країні продовжують активно шукати комплексні рішення для проблеми виїзду військовозобов'язаних за кордон [7].

Незважаючи на всі труднощі, з якими стиклася українська IT-галузь внаслідок початку повномасштабного вторгнення, стало очевидним, що наші компанії та фахівці виявили достатньо ентузіазму та мотивації для протистояння викликам воєнного періоду. Одним із трендів українського IT у 2023 р. є розвиток військово-технічних рішень (military-tech). Зокрема, розробка безпілотних літальних апаратів набула особливо швидкого розвитку. Деякі з цих розробок вже отримали схвалення та використовуються на полі бою, а ще більше знаходяться в очікуванні розгляду.

Зрозуміло, що в найближчі роки напрямок розвитку military-tech буде визнаний пріоритетним для України. Українські стартапери вже мають можливість отримати гранти до $35 тис. від Ukrainian Startup Fund для відповідних розробок. Зокрема, державне фінансування може бути залучене для проєктів подвійного призначення, таких як оборона, кіберзахист, відновлення інфраструктури, охорона здоров'я та освіта [8].

У 2022 р. було профінансовано проекти на суму 47,4 млн доларів, при цьому фінансування проєктів за програмою подвійного призначення наразі складає 28 млн доларів. Заявки на участь приймаються постійно, а головні галузі включають кібербезпеку, охорону здоров'я, освіту, оборону та інфраструктурне відновлення. Таким чином, Фонд продовжує надавати гранти для military-tech та фінансувати укладені договори за попередніми програмами [8].

Український досвід буде надзвичайно цінним на глобальному ринку військових технологій, і тому держава активно працює над створенням новітніх продуктів у сфері mil-tech. Навіть при складних випробуваннях немає сумніву, що ми зможемо відстояти свою незалежність та реалізувати свій потенціал. Останнім часом IT-сфера в Україні займає одну з провідних позицій і має всі передумови для того, щоб допомогти країні зайняти важливе місце на світовому ринку.

Отже, війна є негативним та непередбачуваним явищем для економіки країни. У такі періоди не існує універсального методу підтримки конкурентоспроможності. Підприємства повинні мати гнучкий підхід та бути готовими адаптуватися до змінливих умов. Вони також повинні приділяти увагу заходам безпеки та добробуту своїх співробітників і клієнтів. Узагальнено, підтримка конкурентоспроможності під час воєнного стану вимагає поєднання гнучкості, інновацій, ефективного управління ризиками та зміцнених відносин із клієнтами, постачальниками та державними партнерами. Хоча виклики війни можуть бути значними, підприємства, що можуть швидко адаптуватися та реагувати, знаходять можливості для розвитку та успіху, як, наприклад, підприємства в галузі ІТ.

Література:

1.  Do IT Like Ukraine. Презентація національного дослідження // IT Ukraine Association : сайт. URL: https://itukraine.org.ua/prezentacz%

D1%96ya-nacz%D1%96onalnogo-dosl%D1%96dzhennya-do-it-like-ukraine.html 

2. Forbes Ukraine. Фактор успіху. Вісім лідерів українського ІТ-бізнесу про результати 2022-го і те, куди рухатиметься ринок : сайт. URL: https://forbes.ua/innovations/faktor-uspikhu-visim-lideriv-ukrainskogo-it-biznesu-pro-rezultati-2022-go-i-te-kudi-rukhatimetsya-rinok-28022023-11995

3. Daily Lviv. Як працюють українські ІТ-компанії під час війни: релокація та нові проєкти: сайт. URL: https://dailylviv.com/news/osvita-i-nauka/yak-pratsyuyut-ukrayinski-it-kompaniyi-pid-chas-viiny-relokatsiya-ta-novi-proiekty-107536 

4. Цифрова платформа IT Ukraine Association. URL: https://itukraine.org.ua/

5. Do IT Like Ukraine дослідження IT Ukraine Association. URL: https://itukraine.org.ua/prezentacz%D1%96ya-nacz%D1%96onalnogo-dosl%D1%96dzhennya-do-it-like-ukraine.html

6. DOU day: Сайти пошуку роботи. Як правильно ними користуватися: сайт. URL: https://dou.ua/forums/topic/35149/

7. IT Ukraine Association. Позиція ІТ-спільноти стосовно нового урядового законопроєкту про мобілізацію. сайт. URL: https://itukraine.org.ua/pozitsiya-it-spilnoti-stosovno-novogo-uryadovogo-zakonoproyektu-pro-mobilizatsiyu/ 

8. Економічна правда. Чому ІТ-галузь може бути драйвером післявоєнного відновлення економіки України. сайт. URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2023/09/1/703835/

___________________

Науковий керівник: Овчаренко Тетяна Сергіївна, кандидат економічних наук, доцент, кафедри менеджменту інноваційної та інвестиційної діяльності, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

ORCID: 0000-0002-0000-0671

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення