СМАРТФОНИ ТА ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС
10.11.2023 08:03
[1. Інформаційні системи і технології]
Автор: Рехлецький Євген Анатолійович, кандидат економічних наук, доцент кафедри інформаційних технологій, Львівський торговельно-економічний університет
Чужі діти ростуть швидко. Інакше кажучи, свої діти, що весь час знаходяться перед очима у своєму розвитку не так вражають, як чужі, що спорадично з’являються перед очима, демонструючи значну динаміку (до попередніх спогадів). Знаходячись у середини навчального процесу сприймаєш, як належне певні речі, які руками молодого покоління малими порціями вносять свої коригування у сучасний стан освітнього процесу. Але кількість з часом змінює якість, і бажано вчасно бути готовим до змін. Освіта, що має в основі класичну структуру обросла новими методами і технологіями, але в результаті вони її лише обтяжують.
Нові технології в освіті: не просто інструменти чи системи подання інформації, а й набір ресурсів і можливостей, які дають можливість переосмислити наші освітні цілі, методи та інституції, каталізувати їх. Неспроможність використати ці можливості для переосмислення є обмеженням справді трансформаційного потенціалу, яким володіють ці технології.
Знання стали легкодоступними, як ніколи. Вони буквально під рукою. Достатньо мати смартфон і доступ до інтернету. Але якщо ще вчора Інтернет давав доступ до великого обсягу оцифрованих даних, то сьогодні штучний інтелект вже сублімує доступні дані і вже пропонує висновки. І навіть більше, тепер достатньо озвучити своє запитання. Велика кількість медійного контенту - аудіо та відео - можливо навіть надмірна, пропонуючи занадто великій вибір на будь яку тематику, пов’язану з навчанням.
Довгий час дослідження викладання та реформи в освітній практиці припускали, що основна проблема полягає в тому, як допомогти викладачам викладати ефективніше. У цьому понятті «ефективності» навчання, засноване на передачі знань, було в центрі уваги досліджень і практичних реформ. В еру нових технологій більша увага приділяється навчанню та процесам, за допомогою яких навчання можна підтримувати та вдосконалювати, і лише деякі з цих процесів стосуються саме «викладання». Традиційне лекційне викладання та підготовка, що характеризується декламацією, запам’ятовуванням і домашніми завданнями, поступово перемістилося в бік більш автономних поглядів на навчання, які більше сприяють розвитку студента, кооперативному навчанню, соціально-емоційному навчанню та дослідженню.
Щодо практичного боку навчання - набуття навичок - тут нові технології часто/густо дають нездорові можливості для полегшення процесу здачі виконаних завдань. Штучний інтелект дозволяє створювати велики блоки готового тексту відповідей, допомагаючи розв’язувати рівняння/нерівності; оцифровує сфотографовані блоки тексту. Простіше кажучи, процесс розв’язування задач перетворюється на пошук відповідного інструменту і пов’язаного з ним готового рішення. При цьому знаходячись під рукою смартфони не перетворилися на інструменти, що програмно використовуються в навчальному процесі. Автор зауважив, що студенти часто фотографують вміст екрана або методичного матеріалу, щоби потім розглядати його на екрані смартфону. При цьому використання смартфонів, як інструментів навчання по суті відсутнє. Смартфон може бути ідеальним засобом для проведення тестування - по-перше однозначно ідентифікуючи здобувача, по-друге є самим простим засобом доступу до онлайн матеріалів та інтерактивного середовища. І це лише технічна сторона. Смартфони є синонімом звичного способу спілкування, соціалізації. Сьогоднішній стан соціальних мереж, месенджерів, субкультури коротких роликів не залишає нікого осторонь, тим не менш це не як не корелюється з традиційною освітою - використовується лише технічна сторона інформаційних технологій. Соціальні ж мережі використовуються для звітності та реклами.
Певно ж, викладачі є експертами в мотивації та заохоченні здобувачів до навчання, і це є вагомим фактором успіху в навчанні. Бо коли “учень готовий, то вчитель знайдеться”
Але, підсумовуючи вище сказане, приклад використання, а скорше “невикористання” загальновідомих інформаційних технологій наводить на роздуми про неспроможність сучасної освіти адаптуватися до теперішніх реалій - системі освіти замість ролі провідника відводиться роль посередника та/або контролера.
ЛІТЕРАТУРА
1.Alenezi, M. (2021). Deep Dive into Digital Transformation in Higher Education Institutions. Education Sciences, 11(12), 770.
https://doi.org/10.3390/educsci11120770
2.Burbules, N.C.; Fan, G.; Repp, P. Five trends of education and technology in a sustainable future. Geogr. Sustain. 2020, 1, 93–97. https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2666683920300213?via%3Dihub
3.Haleem, A., Javaid, M., Qadri, M. A., & Suman, R. (2022). Understanding the role of digital technologies in education: A review. Sustainable Operations and Computers, 3, 275-285. https://doi.org/10.1016/j.susoc.2022.05.004
4.Hollister, B., Nair, P., Hill-Lindsay, S., & Chukoskie, L. (2022). Engagement in Online Learning: Student Attitudes and Behavior During COVID-19. Frontiers in Education. https://doi.org/10.3389/feduc.2022.851019
5.Vagg, T., Balta, J. Y., Bolger, A., & Lone, M. (2020). Multimedia in education: What do the students think? Health Professions Education, 6, 325-333. https://doi.org/10.1016/j.hpe.2020.04.011
6.Zhanga, K., & Aslan, A. (2021). AI technologies for education: Recent research & future directions. Computers and Education: Artificial Intelligence, 2, 100025. https://doi.org/10.1016/j.caeai.2021.100025
Анотація—висока динаміка розвитку інформаційних технологій впливає не найкращим чином на освітній процес, якій явно недостатньо гнучкий щоб реагувати на нові виклики. На фоні можливостей сучасних інформаційних технологій важливо критично зауважувати не лише те, що ці технології роблять для нас, але й те, що вони роблять з нами. Вплив “малої” обчислювальної техніки - смартфонів на освітній процес є сильно недооціненим.
Ключові слова—Інформаційні технології, технічні засоби навчання, проблеми сучасного стану освіти.