КОУЧИНГ ЯК ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ПЕРСОНАЛУ: КОМПОНЕНТИ ТА РІЗНОВИДИ
20.09.2023 10:14
[2. Економічні науки]
Автор: Миколайчук Ірина Павлівна, кандидат економічних наук, доцент, Державний торговельно-економічний університет, м. Київ;
Хмель Станіслав Олександрович, здобувач вищої освіти факультету економіки, менеджменту та психології, Державний торговельно-економічний університет, м. Київ
Коучинг можна визначити декількома способами та методологіями – залежно від сфери його застосування. За версією журналу «Harvard Business Review», коучинг входить до п’ятірки методів досягнення успіху у бізнесі, що є найбільш ефективними. Професійні персональні тренери користуються високим попитом у світі, що в декілька разів перевищує пропозицію. Наприклад, в США і Канаді один коуч припадає в середньому на 29 тис. осіб, в Європі – на 45 тис. осіб. Фахівці, які проводили ці підрахунки, дійшли висновку, що в Україні за умовний період 360 тис. осіб готові шукати такого спеціаліста. На українському ринку коучинг започаткувався відносно недавно – з 2010-их років, у зв’язку з розвитком менеджменту персоналу, глобалізаційними процесами, популяризації коучингу як методу навчання персоналу та переважно сприймається як новий метод управління без чітких стандартів [1].
Цінність будь-якого виду коучингу полягає в вихованні чіткості визначення цілей, чіткості постановки завдань, реалістичної оцінки ресурсів і намічених планів, а також відповідальності за взяті зобов'язання.
Коуч – це людина, яка активно взаємодіє з іншими людьми, в нашому випадку з працівниками підприємства, в індивідуальній та груповій формах. За сутністю він наближений до менеджера по розвитку особистості в тому значенні, які пропонують західні практики та теоретики у галузі менеджменту. Його головними компонентами є синергія, структура та професіоналізм [2].
Характеристика ріновидів коучингу яких наведена в табл. 1.1.
Таблиця 1.1
Види коучингу та їх стисла характеристика
Лідери сучасних організацій використовують коучинг як інструмент для розвитку персоналу, але їхній підхід є вибірковим і часто зосереджується на вирішенні проблем із потенційно високою віддачею та високою ймовірністю успіху. У підсумку варто зазначити, що з використанням технології коучингу керівник організації може отримати безпосередню віддачу від інвестицій у навчання працівників у вигляді різноманітних результатів.
Література
1.Миколайчук І.П. Коучинг в системі управління персоналом. Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. 2015. №4. С. 50–67.
2.Сфера застосування коучингу та види коучингу. URL: https://osvita.ua/vnz/add-education/glossary/7368/ (дата звернення 22.05.2023)
3.Котовська І., Оксентюк Р., Вовк Ю. Коучинг як новий метод управління персоналом. Соціально-економічні проблеми і держава. 2016. Вип. 1 (14). С. 179-183. URL: https://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/123456789/16864/2/16kivhrm.pdf