ІННОВАЦІЙНІСТЬ ЯК ОСНОВНИЙ ЧИННИК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

ІННОВАЦІЙНІСТЬ ЯК ОСНОВНИЙ ЧИННИК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ

05.07.2023 23:08

[2. Економічні науки]

Автор: Гудима Лілія Олегівна, аспірантка, Національна академія управління, м. Київ


Процеси повної економічної інтеграції за умов становлення постіндустріальної моделі розвитку світової господарської системи допомагають у посиленні конкурентної боротьби, появи її оновлених форм і методів, що зумовлює зміну системи чинників, які формують конкурентні переваги. Головною тенденцією світогосподарської архітектури за нинішніх умов стає інтелектуалізація факторів суспільного виробництва, що сприяє створенню унікальних конкурентних переваг на довготривалий період. Багатьом розвиненим країнам властива інноваційна модель розвитку економічної системи, що основується на посиленому генеруванні і використанні сучасних знань, завдяки впровадженню яких у виробництві, товарах, технологіях, освіті можна досягти близько 70-85% приросту ВВП [1, c. 12].

Потреба зміни курсу розвитку національної економіки на інноваційний спричинена, перш за все, недостатнім забезпеченням джерелами економічного зростання, спадом капітальних інвестицій у відтворення матеріально-технічної бази підприємств та розвиток науково-професійних знань, збільшенням проблемних питань зі збереження інноваційного потенціалу. 

Необхідність у посиленні ролі інновацій, як основного чинника конкурентоспроможності зумовлена наступними твердженнями:

•інновації включають в себе елемент новизни і змін, характеризуються динамікою та можливістю до розвитку;

•інновації мають тісний зв’язок з іншими чинниками, що визначають конкурентоспроможність підприємства та галузі;

•інновації мають суттєвий вплив на формування ринкового попиту, що сам по собі є важливим чинником підвищення конкурентоспроможності [2, с. 8-9].

Таким чином, важливим для підвищення конкурентоспроможності національної економіки та окремих її галузей, є зосередження уваги на інноваційних чинниках розвитку. Це, насамперед, використання новітніх технологій у виробничих процесах, ступінь впровадження інноваційних технологій на підприємствах, налагодження співпраці між наукою та виробництвом. Проте за відсутності належної системи освіти, розвитку системи підготовки спеціалістів та вдосконалення системи управління перехід економіки на інноваційні засади є малоймовірним [3, с. 260].

Активний розвиток будівельної галузі на сьогодні вимагає впровадження нових технологій, інноваційних знарядь праці та вдосконаленої будівельної техніки. Зважаючи  на це, вчені Папірник Р.Б. та Бабенко В.А. переконані, що задля збільшення темпів росту та реалізації потенціалу будівельної галузі України вкрай важливим є використання інноваційних технологій на основі об’єктів права інтелектуальної власності. Це пов’язано з тим, що будь-які інновації, від сучасних методів організації та технології виробництва до розробки новітніх матеріалів та комплектуючих, належать до об’єктів права інтелектуальної власності, і в разі набуття прав, правової охорони та захисту можуть бути комерціалізовані, що позитивно вплине на розвиток будівельної галузі [4, с. 49-50].

Гук О.В. та Мельник А.П. особливо наголошують на тісному зв’язку інновацій з удосконаленням наукової бази та наукових знань. За словами науковців, «сильна наукова база орієнтує інноваційну діяльність на найбільш продуктивний напрямок». Вона може забезпечити об’єднання потенційних технологій, що дає можливість створити взаємопов’язаність технологічної ефективності з певними цілями компанії, зокрема і  в будівельній галузі. Серед проблем, пов’язаних з науковою сферою, вони виділяють: недостатню вмотивованість дослідників, зависоку вартість наукових досліджень, велику кількість незавершених наукових розробок. Отже, інноваційна діяльність в межах наукових досліджень означає постійне покращення вже опрацьованих характеристик економічних категорій з метою реалізації поставлених цілей на базі внутрішніх і зовнішніх чинників [5, С. 164-165].

Проведене дослідження дозволяє виділити наступні перспективні напрями впровадження інновацій в будівельній галузі:

1.Нормативно-правове стимулювання активізації виробничих галузей, що займаються розробкою новітніх енергозберігаючих будівельних матеріалів та технологій через надання пільг в межах програмно-цільового підходу та надання державою субсидій. 

2.Підтримка процесів зміни курсу на будівництво із застосуванням нових технологій, зокрема 3D-друку та взаємозамінних модульних конструкцій з внутрішніми отворами задля проведення комунікацій, не порушуючи конструктив будівлі у ході його обслуговування, задля пришвидшення темпів будівництва, а також перспективи заміни окремо взятого модуля.

3.Посилення процесів застосування сучасних автоматизованих систем проектування та управління будівлями на базі ВІМ-технологій, що надають певні можливості для кожного із суб’єктів будівництва з конструювання, моделювання і загального використання інформаційної моделі будівлі протягом усього життєвого циклу.

4.Нормативно-правове заохочення будівельних компаній стосовно розширення меж фінансування новітніх науково-дослідних розробок задля розвитку будівельної галузі з подальшою їх комерціалізацією і впровадженням в будівельні, управлінські та організаційні процеси. 

5.Формування згідно відповідної цільової програми інституту будівництва відокремленої інфраструктури та житла, що має на меті зменшення витрат держави на проведення й обслуговування центральних комунікацій та витрат населення на утримання житла. Цей напрямок також дасть змогу підвищити якість енергопостачання та сприятиме розвитку віддалених від обласного центру районів, покращити екологічну ситуацію за рахунок застосування новітніх досягнень у галузі відновлюваної енергетики, наприклад, використання сонячної енергії, енергії землі, вітру, газифікація через переробку біомаси. Задля цих цілей необхідна розробка відповідних державних цільових програм, що створюють різні стимулюючі форми, які прискорюють розвиток автономного житлового будівництва як в межах окремих приватних будинків, так і в межах мікрорайонів.

6.Підтримка інституту орендного житла в укладанні концесійних договорів з інвесторами. Даний напрямок сприятиме покращенню житлових умов населення, дасть можливість для органів влади формування на місцях міжрегіональних трудових міграційних потоків. Разом з цим концесіонери задля зменшення витрат на утримання такого роду житла будуть зацікавлені у використанні сучасних технологій у ході будівництва та експлуатації, що забезпечить активність ринку розвитку будівельних інновацій.

7.Розробка єдиної державної інформаційної системи з метою подачі, узгодження, обробки та видачі усієї необхідної початково-дозвільної документації на дистанційній основі. 

8.Створення інституту інновацій в якості єдиної державної структури, яка регулює дії щодо підтримки та практичної реалізації інноваційних планів в різних галузях економіки, зокрема і в будівельній [6, с. 179-181].

Література

1.Грабовська І.В. Роль інновацій в забезпеченні конкурентоспроможності та сталого розвитку промислових підприємств. Вісник Хмельницького національного університету. 2019. №4. С. 12-17.

2.Юринець З.В. Формування інноваційних стратегій: теорія, методологія, практика: монографія. Львів: СПОЛОМ, 2016. 412 с.

3.Чувардинський В.О. Інноваційні чинники розвитку ринку праці в умовах трансформаційних змін. Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. 2016. №3. С. 258-265.

4.Папірник Р.Б., Бабенко В.А. Об’єкти права інтелектуальної власності – важливий чинник інноваційності будівельної галузі. Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. 2020. №2. С. 47-58.

5.Гук О.В., Мельник А.В. Фактори впливу на інноваційну діяльність підприємств. Бізнес, інновації, менеджмент: проблеми та перспективи: матеріали I Міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 23 квітня 2020 р.). 2020. С. 164-165.

6.Микитюк П., Касич А. Сучасні механізми розвитку інновацій в будівельній галузі. Вісник Тернопільського національного економічного університету. 2020. №2. C. 174–184.

_____________________________________________________________________

Науковий керівник: Єрохін Сергій Аркадійович, доктор економічних наук, професор, Національна академія управління, м. Київ

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення