РОЗВИТОК ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ОВОЧІВНИЦЬКИХ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

РОЗВИТОК ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ОВОЧІВНИЦЬКИХ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ

04.07.2023 10:17

[2. Економічні науки]

Автор: Пархоменко Людмила Андріївна, доцент, кандидат економічних наук, Уманський національний університет садівництва


Аграрне виробництво чинить безпосередній вплив на економіку будь-якої країни, оскільки саме від його розвитку залежить безпека держави та, в певній мірі, розвиток галузей промисловості. Унікальна роль аграрного сектору обумовлюється винятковим поєднанням сприятливих природно-кліматичних умов та геостратегічним положенням України.

Овочівництво – одна з галузей сільськогосподарського виробництва в Україні. Сприятливі кліматичні умови та родючість ґрунтів дають змогу вирощувати різноманітні види овочевих культур. Особливого значення набуває вирощування екологічно чистої овочевої продукції, оскільки овочі є не тільки продуктами харчування, а й мають дієтичні та лікувальні властивості. При порівняно низькій енергетичній цінності овочі у великій кількості містять вітаміни, мінеральні речовини, ферменти, фітонциди та інші важливі для підтримання та збереження здоров’я людей мікроелементи [1]. Тому однією з перспективних організаційних форм у галузі овочівництва виступатимуть власне фермерські господарства.

Згідно чинного законодавства фермерське господарство – це форма підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою одержання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства [2].  

Таким чином,  овочівницьке фермерське господарство – це форма підприємницької діяльності громадян із створенням спільними зв’язками юридичної особи, які  виявили бажання  займатись виробництвом овочів та розсадницького матеріалу з метою отримання прибутку на основі використання  в основному робочої сили членів родини та найманої праці в пікові моменти проведення робіт на власних та орендованих земельних ділянках;

Основним фактором аграрного виробництва є земля. Правові аспекти землекористування у фермерських господарствах регламентуються Земельними Кодексами України. В першому Кодексі була збережена монополія держави на земельну власність. Відповідно до нової редакції Земельного Кодексу земля є об’єктом ринкових, товарних відносин і має ринкову вартість, що дає можливість формувати інститут ефективних власників, створювати сприятливі умови залученню інвестицій для розвитку аграрного сектору, формувати сучасну ринкову інфраструктуру економіки країни в цілому [3].

Землі овочівницького фермерського господарства можуть складатися із земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам-членам фермерського господарства на праві приватної власності та земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди [4]. 

В системі земельних відносин для фермерів важливе місце займає оренда, як особлива форма реалізації земельної власності та господарського використання землі, як головний засіб виробництва в сільському господарстві. Оренда землі – це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

У розвитку орендних відносин особливо заінтересовані фермери, розмір землекористувань яких в середньому менше 30 га, що недостатньо для ведення конкурентоспроможного господарства. Таким чином, є об'єктивні передумови концентрації продуктивних угідь в руках найбільш активної частини сільського населення.

Тому фермерські господарства формуються за рахунок як власної, так і орендованої землі. Проте, за всіх інших рівних умов, більшість людей надає перевагу володінню перед орендою. Основні шляхи створення фермерських господарств, що займаються вирощуванням овочів, в регіоні Правобережного Лісостепу:

1. Розширення земельних площ особистих селянських господарств, що призведе до збільшення обсягів товарного виробництва овочів. Нині основними виробниками овочевої продукції в Україні є особисті господарства, а їх розширення (за рахунок паїв чи оренди) – це прямий шлях до створення фермерських господарств. Вчені Месель-Веселяк В.Я., Малік М.Й., Федоров М.М., Коновалов І.В. доводять, що фермерські господарства є більш досконалою формою сільського підприємництва, ніж особисті селянські господарства. Їх перевага полягає в більших розмірах, вищому рівні інтенсифікації, і як наслідок – конкурентоспроможності. Але слід пам’ятати, що перетворення особистого господарства на фермерське це не лише зміна організаційно-виробничої структури, але й зміна психології виробника, яка буде спрямована лише на товарне виробництво.    

2.Створення фермерських господарств шляхом одержання земельного наділу із земель запасу, при наявності власного і  залученого капіталу. Цей спосіб був основним, характерним для більшості регіонів України на першому етапі становлення фермерства. Створені в такий спосіб господарства володіють значними земель¬ними наділами, і, нагромадивши значні матеріально-технічні ресурси, в даний час є високотоварними, спеціалізованими і достатньо конкурентноздатними господарствами. 

3.Створення фермерського господарства на основі виходу з колективного господарства із земельним та майновим паєм. Здійснюване в процесі приватизації паювання землі та майна дозволяє селянину за його бажанням вести власне господар¬ство. Для таких господарств властива низька земле- та ресур¬созабезпеченість. Це в певній мірі компенсується колективним виходом із господарства не лише одного фермера, а й інших осіб, пов'язаних родинними зв'язками, що дозволяє розшири¬ти площі землекористування і одержати частину майнового паю в натурально-речовому виразі [4].  

4.Фермерське господарство створюється в межах колективного господарства, яке володіє необхідною матеріально-технічною базою, відповідною інфраструктурою. При цьому фермеру на умовах оренди надаються земля і основні засоби. Позитивним у цьому є те, що такий підхід дозволяє фермеру нагромадити капітал і викупити необхідні ресурси. 

Таким чином, фермерські господарства, що займаються виробництвом овочів, можуть створюватися будь-яким із вищенаведених способів[4].  Але у їхньому функціонуванні є певні особливості: 

-  висока праце-, капітало- і фондомісткість галузі овочівництва;

- значна залежність рівня ефективності функціонування  від наявності потужностей первинної обробки, зберігання та переробки вирощених овочів;

- кон’юнктура ринку овочівницької продукції постійно змінюється. Тому  технології її виробництва мають бути максимально еластичними;

- прибутковість овочівницького господарства може бути отримана на невеликих площах посівів овочевих культур;

- у зв’язку з низьким рівнем оплати праці овочівницькі господарства можуть орієнтувати своє виробництво на переважне використання ручної праці;

з метою збереження якості овочів при збиранні перевагу надають ручній праці;

- овочівництво – високоінтенсивна галузь, що вимагає створення нових сортів і засобів захисту рослин, застосування новітніх технологій тощо.

Бібліографічний список:

1.Методичні рекомендації по визначенню оптимальних розмірів селянських (фермерських) господарств України. Саблук П. Т., Месель-Веселяк В. Я. Федоров М. М. та ін. К. : ДОД ІАЕ УААН, 2014. 66 с.

2.Малік М.Й., Федієнко П.М. Аграрна реформа і розвиток підприємництва.К.: Інститут аграрної економіки УААН, 2013. 271 с. 

3.Методичні рекомендації по визначенню оптимальних розмірів селянських (фермерських) господарств України / Саблук П. Т., Месель-Веселяк В. Я. Федоров М. М. та ін. К. : ДОД ІАЕ УААН, 2016. 66 с.

4.Пархоменко Л. А. Особливості створення та функціонування овочівницьких фермерських господарств /Л. А. Пархоменко// Ринкова трансформація соціально-економічних відносин в АПК: тези доп. Другої Міжнар. наук.-практ. конф., 13-15 червня 2015 р., м. Мелітополь / Таврійська державна агротехнічна академія. Запоріжжя: ГУ  “ ЗІДМУ”, 2015. С. 170-172.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення