ЗАСТОСУВАННЯ МУЛЬТИКОЛОНІАЛЬНОГО МУРАШИНОГО АЛГОРИТМУ ДЛЯ РІШЕННЯ ЗАДАЧ МАРШРУТИЗАЦІЇ ТРАНСПОРТУ
02.02.2023 14:23
[1. Інформаційні системи і технології]
Автор: Чернов Богдан Дмитрійович, магістр, Харківський національний університет радіоелектроніки, м. Харків
Нині, у межах щодо нового напряму (природних обчислень - natural computing) активно створюються та вдосконалюються методи глобальної оптимізації, інспіровані природними системами. У цих методах штучного інтелекту відображені механізми прийняття рішень та адаптації, сформовані природним шляхом унаслідок мільйонів років еволюції. Подібним чином мурахи за більш ніж 100 мільйонів років існування пристосувалися до виживання в різних умовах практично у всьому світі, утворюючи популяцію 1016 особин, загальна вага яких становить від 10 до 25% земної біомаси наземних тварин. Мурашині колонії при відносно простій поведінці кожної окремої особи представляють складну соціальну структуру і здатні вирішувати складні завдання, наприклад, знаходити найкоротший шлях за допомогою хімічного регулювання. Це привернуло увагу багатьох дослідників, які вивчали механізми взаємодії особин колонії. Ставлячи експерименти на вибір між двома шляхами нерівної довжини, що ведуть від гнізда до джерела живлення, біологи помітили, що, як правило, мурахи зрештою використовують короткий маршрут.
Модель такої поведінки полягає в наступному:
- спочатку мурашки рухаються випадковим чином від гнізда;
- коли одна із мурах знаходить їжу, вона повертається назад у гніздо, залишаючи за собою слід особливого ферменту – феромону;
- інші мурахи сприймають «запах» відкладеного феромону і намагаються слідувати по зазначеному шляху;
- феромонні стежки породжують асинхронну і непряму схему комунікації, завдяки якій мурахи побічно обмінюються одна з одною інформацією з виявлення альтернативних шляхів до їжі;
- чим вище концентрація феромону на шляху, тим більш ймовірно, що інші мурахи підуть по ньому;
- більш короткі шляхи вимагають менше часу і тому найчастіше позначаються феромоном, а висока концентрація феромону, своєю чергою, робить короткий шлях кращим, залучаючи дедалі більше мурах.
Література
1. Серков О.А., Князєв В.В., Лазуренко Б.О., Яковенко І.В., Чурюмов Г.І., Токарєв В.В. Надширокосмугові технології в задачах забезпечення електромагнітної сумісності рухомих об’єктів // Проблеми електромагнітної сумісності перспективних бездротових мереж зв'язку (ЕМС-2019):збірник наукових робіт четвертої міжн. наук.-техн. конф., 24 жовт. 2019 р. - Харків, 2019. - С. 55-57.
2. A. Serkov, P. Pustovoitov, I. Yakovenko, B. Lazurenko, G. Churyumov, V. Tokariev, W. Nannan. Ultra wideband technologies in mobile object management systems / Сучасні інформаційні системи. - 2019. - Т.3, №2. - С.22-27.
3. A. Serkov, V. Kravets, I. Yakovenko, G. Churyumov, V. Tokariev, W. Nannan Ultra Wideband Signals in Control Systems of Unmanned Aerial Vehicles // The 10h IEEE International Conference on Dependable Systems, Services and Technologies: (DESSERT’2019)., 5-7 june, 2019 y. - Leeds, 2019. - P.26 - 29.
4. G. Krivoulya, I. Ilina, V. Tokariev, V. Shcherbak. Mathematical Model for Finding Probability of Detecting Victims of Man-Made Disasters Using Distributed Computer System with Reconfigurable Structure and Programmable Logic / G. Krivoulya, V. Tokariev, I. Ilina, V. Shcherbak // IEEE International Scientific-Practical Conference Problems of Infocommunications, Science and Technology: (PIC S&T), 06-09 oct. 2020y. - Kharkiv, 2020. - P.573 - 576.
5. G. Krivoulya, V. Tokariev, I. Ilina, O. Lebediev, V. Shcherbak. Algorithm of Iterations of Distribution of Subtasks Between «S-Bot» in One «Swarm-Bot» System // Proceedings of the 6th International Conference on Computational Linguistics and Intelligent Systems: (COLINS 2022). CEUR Workshop Proceedings., 12-13 may. 2022 y. - Gliwice, Poland, 2022. - P. 1531-1541.