ПРО РОЛЬ ВІЛЬНИХ КОЛИВАНЬ ПРИ УТВОРЕННІ СЛІДУ ДЛЯ РЕГЕНЕРАТИВНИХ АВТОКОЛИВАНЬ
25.01.2023 15:55
[3. Технічні науки]
Автор: Дядя Сергій Іванович, кандидат технічних наук, доцент, Національний університет «Запорізька політехніка», м. Запоріжжя; Козлова Олена Борисівна, кандидат технічних наук, доцент, Національний університет «Запорізька політехніка», м. Запоріжжя; Тришин Павло Романович, кандидат технічних наук, Національний університет «Запорізька політехніка», м. Запоріжжя; Мазуренко Максим Анатолійович, студент, Національний університет «Запорізька політехніка», м. Запоріжжя
Вібрації різної інтенсивності та частоти супроводжують усі види механічної обробки. Але на їх вплив звертають увагу, коли погіршується якість обробки, зменшується стійкість інструменті та продуктивність. В більшості випадків це пов’язано з дією автоколивань. Різними авторами [1-6 та інші] на підставі досліджень були висунуті різні гіпотези появи первинних автоколивань на першому проході інструменту та вторинних регенеративних автоколивань, що виникають при зрізанні попередньо створеного хвилястого сліду на поверхні різання. Але при цьому не розглядається питання стосовно наявності закономірності дії різних видів коливань при різанні. Деякі автори [7, 8 та інші] в своїх роботах відмічають, що після врізання інструменту в деталь виникають власні затухаючі коливання технологічної системи «інструмент – деталь», які залишають хвилястий слід на поверхні різання. Пановко Я. Г. [9] відмічає, що при врізанні від сили різання виникають вимушені коливання, на які накладаються супроводжуючі вільні коливання технологічної системи (ТС), що згодом затухають. Використання терміну «супроводжуючі вільні коливання ТС» більш характеризують умови їх виникнення та дії, ніж термін «власні коливання ТС». Підсумовуючи наведене, можна сказати, що за певних умов при різанні виникають коливання у наступній послідовності: вимушені коливання, супроводжуючі вільні коливання ТС та автоколивання.
Супроводжуючі вільні коливання першими залишають хвилястий слід на поверхні різання, який виступає збудником наступних регенеративних автоколивань, як при точінні, так і при фрезеруванні.
Слід відзначити, що кожен вид коливань діє протягом певного часу. При цьому вимушені коливання діють від початку різання і до завершення. На них накладаються супроводжуючі вільні коливання, які затухають і далі через зону перехідного процесу утворюються регенеративні автоколивання.
Знання часу різання дозволяє визначати, які види коливань виникають, щоб правильно обрати заходи щодо зменшення інтенсивності їх дії.
Література
1. Каширин, А.И. Исследование вибраций при резании металлов. / А.И. Каширин. -М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1944. – 262 с.
2. Эльясберг, М. Е. Автоколебания металлорежущих станков. / М. Е. Эльясберг. -СПб.: ОКБС, 1993. -180 с.
3. Ильницкий, И. И. Колебания в металлорежущих станках и пути их устранения. / И. И.Ильницкий. -М. Свердловск: Машгиз. 1958. – 144 с.
4. Кудинов, В. А. Динамика станков. / В. А. Кудинов. -М.: Машиностроение, 1967. – 357 с.
5. Тлустый, И. Автоколебания в метллорежущих станках. / И. Тлустый. -Л.: Машгиз, 1956. -397с.
6. Амосов, И. С. Точнсть, вибрации и чистота поверхности при токарной обработке. / И. С. Амосов. -М.: Машгиз, 1958. – 47с.
7. Свинин, В. М. Фрезерование с модулированной скоростью резания. / В. М.Свинин. -Иркутск: Изд-во ИрГТУ, 2007. -304 с.
8. Михайлов, М. И. Производственные исследования динамики рам автомобилей при обработке сборными сверлами. / М. И.Михайлов, Е. В.Демчук. // Вестник ГГТУ им. П.О.Сухого. № 2, 2017. – С. 40-47.
9. Пановко, Я. Г. Основы прикладной теории колебаний и удара. / Я. Г. Пановко. -Л.: Машиностроение, 1976. – 320 с.