ЗАСТОСУВАННЯ БЕЗПІЛОТНИХ АВІАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСІВ У ПРОЄКТАХ ВОГНЕВОГО УРАЖЕННЯ ПРОТИВНИКА АРТИЛЕРІЄЮ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

ЗАСТОСУВАННЯ БЕЗПІЛОТНИХ АВІАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСІВ У ПРОЄКТАХ ВОГНЕВОГО УРАЖЕННЯ ПРОТИВНИКА АРТИЛЕРІЄЮ

07.12.2022 15:09

[3. Технічні науки]

Автор: Чонка Артур Сергійович, курсант факультету ракетних військ і артилерії, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, м. Львів; Юрченко Андрій Вікторович, курсант факультету ракетних військ і артилерії, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, м. Львів; Флис Ігор Михайлович, кандидат технічних наук, доцент, професор кафедри наземної артилерії факультету ракетних військ і артилерії, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, м. Львів



Сучасний загальновійськовий бій є сукупністю попередньо організованих (за участі підрозділів бойового, технічного, логістичного, морально-психологічного і медичного забезпечення), узгоджених (за метою, завданнями, місцем і часом) та керованих бойових дій і маневру підрозділів сухопутних військ ЗСУ, що у комплексі призначені для досягнення оперативно-тактичних цілей, згідно з єдиним замислом і планом командира. За метою, завданнями, місцем і часом проведення кожен загальновійськовий бій є проєктом, тобто сукупністю унікальних процесів і процедур, що взаємопов’язані та керовані [1]. 

Важливу, якщо не вирішальну роль в забезпеченні успіху бою відіграє вогнева підтримка дій механізованих підрозділів наземною артилерією. Оскільки сучасний загальновійськовий бій за своєю суттю є проєктом, точніше – портфелем проєктів, то найвищої ефективності управління діями підрозділів наземної артилерії у бою можливо досягнути шляхом застосування методології проєктного менеджменту [2]. У своєму твердженні спираємось на висновок про те, що вогневе ураження противника, здійснене підрозділом наземної артилерії у сучасному загальновійськовому бою, також має всі ознаки проєкту за наявними процесами і процедурами [3].

Досвід бойових дій підрозділів наземної артилерії  під час проведення антитерористичної операції (АТО), операції об’єднаних сил (ООС) в окупованих районах Донецької та Луганської областей протягом 2014-2021 років та у ході російсько-української війни 2022 року, крім усього іншого, свідчить про зростання ролі й важливості застосування безпілотних авіаційних комплексів (БпАК) для розвідки та обслуговування стрільби артилерії в ході вогневого ураження противника. Для вогневої підтримки загальновійськового бою кожна частина (бригада) ЗСУ має бригадну артилерійську групу (БрАГ) в складі декількох артилерійських дивізіонів та окремої батареї – управління і артилерійської розвідки (БУіАР). 

Для виявлення цілей на полі бою та корегування артилерійського вогню БУіАР використовує технічні засоби розвідки: оптичної, радіолокаційної, звукометричної та повітряної. Для ведення повітряної розвідки і корегування артилерійського вогню кожна БУіАР має на озброєнні БпАК різних модифікацій як українського, так і закордонного виробництва.

В ході АТО (ООС) та з початком повномасштабного вторгнення російської армії командування артилерійських груп бригад ЗСУ інтенсивно застосовували і застосовують БпАК для артилерійської розвідки цілей, а також для корегування вогню наших артилерійських підрозділів, в основному, під час контрбатарейної боротьби з російською артилерією, а також  для подавлення або знищення броньованої техніки, вогневих засобів і живої сили противника, руйнування інженерного обладнання його опорних пунктів. 

В проєктах вогневого ураження артилерією не спостережних цілей противника для кожного бою командування БрАГ планує наступні процеси:

1) виявлення не спостережної цілі за допомогою БпАК,  радіолокаційних або (і) звукометричного розвідувальних комплексів, що є на озброєнні БУіАР (часто цю роботу виконують підрозділи сил спеціальних операцій в тилу противника;

2) уточнення за допомогою БпАК координат і характеру виявленої цілі (інформацію від БпАК командир БУіАР опрацьовує в режимі on-line і оперативно передає старшому оперативному черговому штабу БрАГ за допомогою (один з варіантів): захищеного радіозв’язку зв’язку типу «MR.» або «H.»; програмного застосунку «К.» або «Uk.»; Інтернет системи «SL.»);

3) доведення оперативним черговим отриманої інформації про виявлену ціль начальнику штабу, а від нього – командиру БрАГ;

4) ухвалення командуванням БрАГ рішення про вогневе ураження не спостережної цілі, вибір артилерійського підрозділу (підрозділів) для стрільби по цілі, постановка задачі його командиру (командирам);

5) маневр і підготовка артилерійського підрозділу до стрільби по цілі за координатами, що отримані від БпАК, пристрілювання цілі та в його ході корегування вогню за допомогою БпАК (2-3 постріли основної гармати);

6) відкриття артилерійським підрозділом (підрозділами) вогню на ураження не спостережної цілі; 

7) контроль за допомогою БпАК ефективності вогневого ураження цілі артилерійським підрозділом (рис. 1).






Рис. 1. Схема  вогневого ураження виявленої за допомогою БпАК не спостережної цілі артилерійськими підрозділами БрАГ.

На світлинах, що розташовані нижче, для прикладу показані виявлені за допомогою БпАК не спостережні цілі в районах проведення АТО в 2016 році. На рис. 2 чітко видно характер виявлених не спостережних цілей, а також прямокутні координати кожної з них.  










Рис. 2. Не спостережні цілі, що були виявлені БпАК в під час АТО в 2016 році.

Висновок. 

Застосування БпАК у поєднанні з іншими технічними засобами артилерійської розвідки і корегування вогню забезпечує високу ефективність проєктів вогневого ураження не спостережних цілей артилерією.  

Перспектива подальшого дослідження в цьому напрямі – це розробка імітаційної моделі застосування безпілотних авіаційних комплексів у проєктах вогневого ураження противника артилерійськими підрозділами ЗСУ.

Література

1. Flys I., Sviderok S. Project approach to activity management of the land artillery unit in a combined battle. – Open Access Peer-reviewed Journal. – Science Review. 6(13). July, 2018. Vol.3. –  Р.10-14.

2. ISO 21500:2012. Guidance on project management. – ISO PC 236, № 113. – 51 p.

3. І.М. Флис. Особливості управління гіпердинамічними проєктами. Вісник Національного університету «ХПІ». Серія: Стратегічне управління, управління портфелями, програмами та проектами. 2020. № 2. – Харків: В-во НТУ «ХПІ», 2020. – С. 64-70. DOI: 10.20998/2413-3000.2020.2.9.




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення