Вас вітає Інтернет конференція!
Вітаємо на нашому сайті
РОЗРОБКА МЕТОДИКИ МОНІТОРИНГУ САНІТАРНО-ЗАХИСНОЇ ЗОНИ НА ПРИКЛАДІ ПРОМИСЛОВИХ ОБ’ЄКТІВ
06.12.2022 16:30
[1. Інформаційні системи і технології]
Автор: Левченко Михайло Андрійович, студент, Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут", м. Харків, Україна; Гребень Олександр Сергійович, кандидат технічних наук, доцент, Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут", м. Харків, Україна
Санітарно-захисна зона — територія, розташована між промисловими підприємствами і найближчими житловими і громадськими та ін. непромисловими будівлями. Головна її функція – це захист населення від впливу несприятливих виробничих чинників (пил, гази, шум, вібрації і інш.), величина яких на межі санітарно-захисної зони не повинна перевищувати гігієнічних нормативів, встановлених для населених місць [1].
Актуальність теми обумовлена тим, що у наш час атмосфера нашої планети знаходиться на піковій формі забруднення, а санітарно-захисна зона створюється з метою мінімізації негативного впливу, яке проявляється в утворенні забруднювачів, що надходять в навколишнє середовище.
Дослідження проводилося у чотири основних етапи: на першому було проведено збір та аналіз вихідних даних, а саме вибір промислових об’єктів, визначення програмного забезпечення для обробки даних та вивчення нормативної документації; на другому етапі було визначено норми для санітарно-захисних зон для промислових об’єктів; на третьому було створено картографічні моделі, за якими; на четверному етапі було проведено обробку даних та визначено, які промислові об’єкти відповідають нормам СЗЗ.
По-перше, як приклад було обрано два промислові об’єкти Харкова – ПАТ «Харківський тракторний завод» та АТ «Турбоатом». За допомогою нормативної документації визначено, що фактична СЗЗ – це територія, яка розраховується індивідуально для кожного об’єкту. При цьому враховуються масштаби підприємства, його шкоду, яке воно завдає навколишньому середовищу та в цілому екологічну ситуацію навкруги [2].
По-друге, норми СЗЗ для промислових об’єктів діляться на п’ять класів, а для кожного класу існує своя межа санітарно-захисної зони, тобто:
‒ I клас – СЗЗ становить 1000 метрів. До нього входять підприємства по вторинній переробці кольорових металів, виробництво по випалюванню коксу та виплавці чавуну, комбінат чорної металургії з повним металургійним циклом та виробництво сталі мартенівським і конверторним способами з цехами по переробці відходів, виробництво по виплавці кольорових металів та інше.
‒ II клас – СЗЗ становить 500 метрів. До нього входить виробництво магнію, та тих самих продуктів, як і до I класу, але в меншому обсязі.
‒ III клас – СЗЗ становить 300 метрів. До нього входить виробництво по збагаченню металів без гарячої обробки, кабелю освинцьованого або з гумовою ізоляцією, чавунного фасонного лиття, ртуті та приладів з ртуттю та виробництво кольорових металів у малих обсягах.
‒ IV клас – СЗЗ становить 100 метрів. До нього входить виробництво машин та приладів електротехнічної промисловості, голого кабелю, котлів, металевих електродів та сурми електролітичним способом.
‒ V клас – СЗЗ становить 50 метрів. До нього входить виробництво лужних акумуляторів, підприємства металообробної промисловості з термічною обробкою без ливарень, друкарні, шрифтоливарні заводи, виробництво твердих сплавів і тугоплавких металів при відсутності цехів хімічної обробки руд [3][4].
По-третє, за допомогою програмного продукту ArcMAP, було створено картографічні моделі для промислових підприємств ПАТ «Харківський тракторний завод» та АТ «Турбоатом». Розглянемо картографічні моделі на рис. 1 та рис. 2 відповідно.
Рисунок 1 – СЗЗ для ПАТ «Харківський тракторний завод»
Аналізуючи отримані дані на рис. 1 можна стверджувати, з урахуванням СЗЗ для цього підприємства 500 метрів, що від ПАТ «Харківський тракторний завод» на півночі розташовується приватний сектор. Від заводу до жилих кварталів повинно бути не менше 500 метрів, а приватний сектор розташовано від заводу на відстані 162 метра. На схід та захід не потрібна СЗЗ, тому що там розташовані інші підприємства.
На південь від заводу розташовані жилі квартали, які захищає лісова посадка товщиною 411 метрів, тобто норми знову не притримані.
Рисунок 2 – СЗЗ для АТ «Турбоатом»
Аналізуючи отримані дані на рис. 1 можна стверджувати, з урахуванням СЗЗ для цього підприємства 300 метрів, що від АТ «Турбоатом» на півночі та півдні жилі квартали, що розташовані від заводу на відстані менше 300 метрів. У всіх інших напрямках підприємство відповідає нормам санітарно-захисної зони.
Отже, застосування геоінформаційних технологій при виконанні оцінки норм СЗЗ забезпечило створення необхідних картографічних матеріалів, а розроблені проектні рішення мають практичне значення і можуть мати практичне застосування. В цілому по нормам СЗЗ можна зробити наступні висновки, що санітарно-захисна зона для ПАТ «Харківський тракторний завод» становить 500 метрів, на північ вона не відповідає нормам, на південь майже відповідає нормам, а на захід і схід вона не потрібна. Санітарно-захисна зона для АТ «Турбоатом» становить 300 метрів, на півні та південь вона не відповідає нормам, а на захід та схід відповідає нормам СЗЗ.
Література
1. Expert center – Для чого потрібна СЗЗ – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://expertcentr.com.ua/sanitarno-zashhitnaya-zona-ili-kak-soblyusti-trebovaniya-zakonodatelstva/. (дата звернення: 02.12.2022)
2. Центр ЛТД. All Rights Reserved. Development by St@sDesign – Розробка та погодження проектів встановлення санітарно-захисних зон (СЗЗ), проектів скорочення розмірів СЗЗ – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://center-ltd.com.ua/rozrobka-ta-pogodzhennya-proektiv-vstanovlennya-sanitarno-zahysnyh-zon-szz-proektiv-skorochennya-rozmiriv-szz/. (дата звернення: 03.12.2022)
3. Все права захищені. – Стаття 114. – Санітарно-захисні зони – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://legalexpert.in.ua/komkodeks/zku/86-zku/3091-114.html. (дата звернення: 03.12.2022)
4. Державні будівельні норми України. Вимоги до розташування та організації виробничої території. ДБН Б.2.2-12:2018. Київ: Мінбудархітектури України, 1993.-10с.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Інші наукові праці даної секції
-
ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ АЛГОРИТМІВ ДИНАМІЧНОГО ПОШУКУ В СКЛАДНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ
29.11.2022 03:05 -
СИСТЕМА ДОМАШНЬОГО АВТОМАТИЗУВАННЯ
29.11.2022 02:54 -
ТЕХНОЛОГІЇ «E-LEARNING» В СУЧАСНІЙ ОСВІТІ
29.11.2022 02:47 -
ВИМОГИ СТВОРЕННЯ SMART КУРСУ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ
11.12.2022 00:24 -
МЕТОД ВИКОРИСТАННЯ ШАБЛОНУ КУРСУ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ
11.12.2022 00:16
Конференції
Конференції 2024
Конференції 2023
Конференції 2022
Конференції 2021
