Вас вітає Інтернет конференція!
Вітаємо на нашому сайті
ФОРМУВАННЯ НАПРЯМІВ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ГАЛУЗІ БОРОТЬБИ З НАДЗВИЧАЙНИМИ СИТУАЦІЯМИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ЦИФРОВІЗАЦІЇ
16.11.2022 01:13
[1. Інформаційні системи і технології]
Автор: Коротенко Григорій Михайлович, доктор технічних наук, доцент, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро; Ширін Артем Леонідович, кандидат технічних наук, доцент, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро
У 21-му столітті людство зіштовхнулося з безпрецедентним масштабом стихійних лих. Число зафіксованих природних лих - в основному, засух, повеней, штормів і землетрусів - потроїлося за останні 30 років [1].
Україна є дуже вразливою до зміни клімату через свою структуру економіки, антропогенний вплив та географічні особливості. Особливе занепокоєння викликає зростання кількості випадків, поширення та інтенсивність лісових пожеж. В Україні обсяг щорічних прямих і непрямих економічних втрат, спричинених цими пожежами, коливається від 3 млрд грн. до 8 млрд грн. (від 109 млн дол. США до 291 млн дол. США) [2].
За інформацією Державної служби України з надзвичайних ситуацій, щороку в Україні виникає від 36 000 до 56 000 пожеж. Навіть якщо підпали були здійснені з єдиним наміром спалити відходи, пожежі, які виникають в результаті таких підпалів, забруднюють повітря, знищують цілі екосистеми та мають дуже негативні економічні наслідки. За повідомленнями у 2019 році ці пожежі призвели до 84 смертельних випадків, а також спричинили економічні втрати у розмірі 3,4 млрд грн. (120,6 млн дол. США). Оскільки кліматичні зміни роблять клімат більш посушливим і теплішим у багатьох місцевостях, такі явища стають частішими – і більш катастрофічними [2].
Упродовж 2019 року органами та формуваннями ДСНС забезпечено оперативне реагування на 146 класифікованих надзвичайних ситуацій (далі - НС), які за масштабами розподілилися на державного рівня - 2, регіонального - 7, місцевого - 63, об’єктового - 74. Внаслідок цих надзвичайних ситуацій загинуло 199 осіб (з них 23 дитини) та постраждало 1 тис. 492 особи (з них 624 дитини) [3].
Порівняно з 2018 роком загальна кількість НС у 2019 році збільшилася на 14,1 %, при цьому кількість НС техногенного характеру збільшилася на 25 % (через збільшення кількості НС унаслідок пожеж і вибухів, аварій на системах життєзабезпечення та раптового руйнування будівель та споруд), а кількість НС природного характеру - на 5,2 % (через зростання в 4 рази кількості метеорологічних НС). У звітному періоді спостерігається збільшення на 78 % кількості постраждалих (переважно за рахунок медико-біологічних НС) та на 18,5 % кількості загиблих у НС (переважно за рахунок НС унаслідок аварій на транспорті та пожеж, вибухів у будівлях і спорудах) [3].
Разом з тим, існує загальна схема управління різноманітними ризиками, яка складається з блоку оцінки ризиків і блоку, в якому визначені стратегії зниження ризиків [4].
Додатково до дослідження процесів зниження та управління системою багаторівневих ризиків існують проблеми на шляху оцінки та реалізації багатьох заходів на шляху протікання процесів у ланцюгу: РИЗИК, НЕБЕЗПЕКА, ЗАГРОЗА, ЛИХО, ВРАЗЛИВІСТЬ, ЗБИТКИ, ВТРАТИ.
Процеси глобальної цифровізації на шляху розвитку та реалізації концепції Industry 4.0 (Індустрія 4.0) [6] призвели до появи багатьох концепцій, технологій та інструментів, які проголошені головними ініціативами та проектами у цифрової стратегії України (рис. 1) [7].
Згідно цієї стратегії системна реалізація національних проектів цифрових трансформацій – ключовий показник упровадження реальних структурних змін у таких сферах: 1. Громадська безпека та захист. 2. Охорона здоров’я. 3. Система освіти. 4. Державне управління. 5. Електронне урядування. 6. Електронна ідентифікація. 7. Електронна демократія. 8. Екологія та охорона навколишнього середовища. 9. «Розумні» міста (смарт-сіті). 10. Електронні платежі та розрахунки (cashless economy). 11. Соціальна сфера. 12. Електронна митниця. 13. Електронна комерція. 14. Нові методи роботи, цифрові робочі місця [7].
Рис. 1. Цифрові складові революції Індустрія 4.0
Можна констатувати, що серед цих проектів недостатньо висвітлені напрями щодо забезпечення зниження ризиків НС та можливостей управління ними на цифровому рівні. Тому формування напрямів розвитку інструментарію та відповідних засобів інформаційних технологій у галузі боротьби з надзвичайними ситуаціями в умовах глобальної цифровізації є важливим завданням на майбутнє. Таким чином, головними напрямами формування відповідних інформаційних технологій можуть бути цифрові інфраструктури, платформи, сервіси та суперсервіси.
ЛІТЕРАТУРА
1. Керівництво ШУРС щодо зниження ризику стихійних лих. – 24 с. [Електронний ресурс]. Режим доступу: URL: https://www.eda.admin.ch/dam/deza/weitere-sprachen/documents/themen/katastrophenvorsorge/180445-sdc-guidelines-disaster-risk-reduction_RU.pdf
2. Манел Фоуані, Анна Анісімова, Андрій Деміденко. Чи пов’язані останні стихійні лиха між собою? (2021). [Електронний ресурс]. Режим доступу: URL: https://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/blog/2021/connecting-the-dystopian-dots-.html
3. ЗВІТ про основні результати діяльності Державної служби України з надзвичайних ситуацій у 2019 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу: URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/17-civik-2018/zvit_2019/zvit-2019-dsns.pdf
4. Теоретичний посібник. Оцінка ризиків багатьох загроз у національному масштабі. – 207 с. [Електронний ресурс]. Режим доступу: URL:http://phase1.pprdeast2.eu/assets/files/Publications/RUS_Training%20Package%20PPRD%20EAST%20Theory%20Book.pdf
5. Поточний стан справ та передова практика обліку даних про втрати внаслідок катастроф у державах-членах ЄС. Комплексний огляд практики, що склалася у Державах-членах ЄС. Том де Груве, Кармен Поляншек, Даниэле Эрлих, Кристина Корбейн. – 199 с. [Електронний ресурс]. Режим доступа: URL: http://pprdeast2.eu/wp-content/uploads/2015/11/JRC-SOTA-Best-Practices-Loss-Report-RU.pdf
6. Turksel Kaya Bensghir, Ufuk Turen, Yücel Yılmaz. How a Workforce for Industry 4.0 Era? Labor 4.0. (pp.67-80). / Industry 4.0 from the MIS Perspective. Chapter: 5. Publisher: Peter Lang GmbH. 2019. – 350 p.
7. Україна 2030Е — країна з розвинутою цифровою економікою. [Електронний ресурс]. Режим доступу: URL: https://strategy.uifuture.org/kraina-z-rozvinutoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.html
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Інші наукові праці даної секції
-
МЕТОД СТВОРЕННЯ ВІДМОВОСТІЙКИХ БАЗДРОТОВИХ СИСТЕМ У СУЧАСНИХ ВИРОБНИЦТВАХ
31.10.2022 17:13 -
PROJECT MODELS OF DEVELOPING THE DISTRIBUTIVE CHANNELS AND NETWORKS
16.11.2022 23:23 -
ЗАСТОСУВАННЯ АПАРАТУ НЕЧІТКОЇ ЛОГІКИ ПРИ СТВОРЕННІ АПАРАТНО-ПРОГРАМНИХ ЗАСОБІВ ВИЯВЛЕННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ АТАК
16.11.2022 16:31 -
СУЧАСНІ ПРИСТРОЇ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ОСОБИ
16.11.2022 13:33 -
РОЗПІЗНАВАННЯ ЗОБРАЖЕНЬ ОСНОВІ МЕТОДІВ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ
16.11.2022 13:29
Конференції
Конференції 2024
Конференції 2023
Конференції 2022
Конференції 2021
