ВИКОРИСТАННЯ ТЕПЛОВОГО УДАРУ ДЛЯ ВІДКЛЮЧЕННЯ ТЕПЛОВИХ ОБ’ЄКТІВ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

ВИКОРИСТАННЯ ТЕПЛОВОГО УДАРУ ДЛЯ ВІДКЛЮЧЕННЯ ТЕПЛОВИХ ОБ’ЄКТІВ

13.11.2022 22:01

[1. Інформаційні системи і технології]

Автор: Сташкевич Павло Миколайович, старший викладач, Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського, м. Київ; Лукінюк Михайло Васильович, старший викладач, Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського, м. Київ


Під час проведенні багатьох технологічних процесів використовуються процеси кипіння. Першою стадією таких процесів є стадія закипання. Оскільки процес кипіння характеризується тим, що процес пароутворення відбувається у всім об’ємі рідини [1], то при закипанні виникає явище теплового удару. Виникнення такого теплового удару пояснюється тим, що під час закипання різко змінюється характер теплообміну між рідиною та стінками і дном резервуару. Це явище можна використати для відключення або зниження напруги живлення теплових об’єктів, в яких здійснюється процес кипіння. Схема установки, яка дозволяє це здійснити, наведена на рис.1.





Рис.1. Схема реалізації використання теплового удару для відключення теплових об’єктів; 1 – резервуар з рідиною; 2 – теплопровідне дно; 3 – чутливий термоелемент; 4 – нагрівальний елемент; 5 – компаратор; 6 – блок керування; 7 – блок керування симісторним перетворювачем; 8 – симісторний перетворювач

В цій схемі під час закипання змінюється процес теплообміну між дном резервуара та теплопровідним дном, в якому змонтовано термоелемент. В наслідок цього виникає тепловий імпульс, який змінює опір термоелемента. Це сприймає компаратор, який далі через блок керування створює керувальний вплив на блок керування симістором, а той,в свою чергу, впливає на напругу живлення симістора.






Рис.2. Найпростіша електронна схема, яка дозволяє використовувати явище 

теплового удару

Найпростіша схема, яка дозволяє відключити тепловий об’єкт, наведена на рис. 2. При натисканні кнопки SB2 через реле з самопідхоплюванням КМ та нагрівальний елемент RНЕ заживлюється схема керування симістором V1. Змінний опір R3 фазозсувного ланцюга [2], створеного цим опором та конденсатором С3, налаштовують так, щоб струм керування, який протікає через опори  R2, R1 та динистор V2 був таким, щоб симістор   V1 був повністю відкритий. Як тільки в об'єкті керування температура внаслідок теплового удару різко збільшиться, опір термістора RТ різко зменшиться, напруга на конденсаторі С1 зменшиться і струм керування симістором V1 також зменшиться. Симістор V1 прикриється і реле самопідхоплювання відключеться. Це приведе до знеживлення нагрівача RНЕ. Для потужних нагрівачів треба будувати окрему ланку керування від реле КМ.

Література

1. Черняк О. В., Рыбчинская Г. В. Основи теплотехники и гидравлики: Учебник для пром. и технич. специальностей техникумов. – 3-е изд. сокр., перераб. – М.: Высш. школа, 1979. – 246 с., ил. – с.127 – 90 000 экз.

2. Евсеев Ю. А., Крилов С. С. Симисторы и их приименение в битовой электроаппаратуре. – М.. Энергоатомиздат, 1990. – 120 с: ил. ISBN 5-283-00553-4.




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення