АСПЕКТИ ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ МИТНОГО КОНТРОЛЮ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

АСПЕКТИ ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ МИТНОГО КОНТРОЛЮ

06.09.2021 23:17

[1. Інформаційні системи і технології]

Автор: Стелюк Б.Б., к.т.н., доцент, кафедра кібербезпеки та інформаційних технологій, Університет митної справи та фінансів, м. Дніпро; Костенко В.В., ст. викладач, кафедра комп’ютерних наук та інженерії програмного забезпечення, Університет митної справи та фінансів, м. Дніпро; Будяк В.В., студент Б20-1, кафедра кібербезпеки та інформаційних технологій, Університет митної справи та фінансів, м. Дніпро


У сучасних непростих умовах формування міжнародних економічних відносин, – переважно зовнішньоторговельних, неможливо обійтися без добре налагодженої державної митної служби (МС), яка спрямована на захист економічного суверенітету та державної безпеки України [1]. Необхідною умовою ефективності МС є забезпечення дотримання митного Кодексу України [2] із залученням сучасних технічних засобів митного контролю (ТЗМК). 

Істотним принципом при реалізації митного контролю (МК) є також принцип неприпустимості заподіяння неправомірної шкоди при проведенні митного контролю. При цьому збитки, завдані неправомірними рішеннями, діями (бездіяльністю) митних органів або їх посадових осіб при проведенні митного контролю, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавства країни [2].

Різноманіття класичних форм митного контролю, їх модернізація та впровадження інноваційних форм, дозволяють забезпечувати більш ефективну роботу МС. При цьому багатокритеріальний результат достовірності МК, в основі якого використовують принцип вибірковості, багато в чому залежить від менеджменту ризиків [3,4] і дієздатності інформаційних систем, технологій та засобів їх забезпечення [2 (ст. 34)], які, як правило, об'єднуються у вигляді системи управління ризиками (СУР).

Управління ризиками – це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів [2 (ст. 361)]. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань митної справи. Митні органи застосовують систему управління ризиками для: визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають МК; рекомендації форм митного контролю, що застосовуються до товарів, транспортних засобів, документів і осіб; реалізації повного або часткового обсягу МК та інше.

У цьому аспекті розвиток СУР в сучасному світі прийнято розглядати як один з ключових елементів технологічної модернізації, наприклад, в питаннях реалізації митного оформлення згідно принципу «єдиного вікна» [2 (ст. 331)], зниження ризиків недостовірного декларування, в питаннях проникнення контрабандної продукції та іншому.

Отже, «за результатами застосування системи управління ризиками огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення може бути ідентифікаційним – без розкриття пакувальних місць і без обстеження транспортного засобу, частковим – з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, та повним – з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу» [2 (ст. 338, п.2)]. При цьому очевидно, що процедура огляду та переогляду, наприклад, великогабаритних об'єктів з оптично непрозорими матеріалами дуже складна і неможлива без сучасних технічних засобів митного контролю, які повинні відповідати потребам МК.

Державні митні адміністрації всіх країн світу, удосконалюючи (модернізуючи) технології здійснення МК, постійно приділяли увагу ТЗМК, використання яких ґрунтується на правових інструментах [1-4]: 

– Всесвітньої торговельної організації, яка фіксує принципи лібералізації торгівлі товарами та послугами, переглянутої Кіотської конвенції 1974р. та 1999р., що врегульовують сучасні митні правила та процедури основ управління ризиками та використання інформаційних технологій; 

– Міжнародної конвенції Європейської економічної комісії ООН, яка узгоджує умови проведення контролю вантажів на кордоні; 

– Рамкових стандартів безпеки Всесвітньої митної організації (ВМО), що рекомендує принципи добровільних стандартів безпеки та шляхи забезпечення полегшення торгівлі (рис. 1). 




Прийнято вважати, що будь-яке оснащення сучасних, та і потенційно розроблених, технічних засобів залежать тільки від професійного відбору ТЗМК та рівня фінансування, з точки зору оптимізації співвідношення ціна / якість. Вельми наочним підтвердженням наведеного твердження є сучасні успіхи мюонної радіографії.

Література:

1. Закон України «Про національну безпеку України». Відомості Верховної Ради (ВВР), 2018, № 31, ст.241.

2. Митний кодекс України від 16 травня 2019 року N 2725-VIII // НТФ "Интес", 2019.

3. Прокопенко В.В. Становление таможенного дела в независимой Украине. Адміністративне та митне право ISSN 2310-4708 Вісник АМСУ. Серія: “Право”, № 2 (15), 20.15.12. – Ст. 103.

4. Тарасенко Ю.С. Фізичні основи радіолокації. Дніпро: Пороги, 2011. – 487 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення