ЗДОРОВ’Я ОСОБИСТОСТІ І СУСПІЛЬСТВА: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЧИННИКИ ІНТЕГРАЛЬНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

ЗДОРОВ’Я ОСОБИСТОСТІ І СУСПІЛЬСТВА: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЧИННИКИ ІНТЕГРАЛЬНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ

14.09.2022 19:44

[1. Інформаційні системи і технології]

Автор: Пилипишин Максим Олегович, здобувач вищої освіти хіміко-біологічного факультету, Тернопільський Національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, м. Тернопіль


Здоров’я нації – показник цивілізованості держави, що відображує рівень соціально-економічного розвитку суспільства, головний критерій доцільності й ефективності всіх сфер господарської діяльності. 

Існують як об’єктивні, так і суб’єктивні причини різкого зниження рівня здоров’я, насамперед: глибока соціально-економічна криза, глобальні екологічні проблеми, слабка матеріально-технічна база і недосконала структура системи охорони здоров’я; санітарно-гігієнічна необізнаність значної частини населення України, відсутність у багатьох людей пріоритету здоров’я та мотивації вести здоровий спосіб життя. Через недотримання основних валеологічних принципів в організації начального процесу та в структурі середньої, спеціальної і вищої освіти на виробництві й у побуті зростає частота гострих і хронічних захворювань у школярів та студентів, порушення постави, плоскостопість, зниження гостроти зору, психічні та соматичні розлади тощо.

Головною фігурою у вирішенні цієї соціально важливої проблеми, суб’єктом виховання є, насамперед, учитель, тому, що саме він, окрім сім’ї, формує з дитини особистість, людину.

Основне завдання лікарів і викладачів – сформувати у майбутніх вчителів валеологічний світогляд, виховати свідоме та дбайливе ставлення до власного здоров’я, здоров’я інших, виробити вміння популяризувати здобуті знання серед школярів та їхніх батьків [1, c. 3-4].

Здоров’я — одне з найбільших життєвих цінностей людини, запорука її благополуччя, щастя і довголіття. Ще древньокитайські лікарі відносили здоров’я людини до багатства, яке не цінується при наявності і оплакується при втраті. Лікар М. Петтенкофер безпечних по відношенню до свого здоров’я людей уподібнював до марнотратників, яким випадково дісталася спадковість, а здоров’я людини – її «золотий запас».

Здоров’я – це капітал, що забезпечує благо не лише окремій людині, але й суспільству, воно вимагає збереження його і примноження. Людина розумна повинна розглядати своє здоров'я не лише як особистий капітал, але і як державну цінність [2, c. 11].

Розрізняють такі види здоров’я: фізичне здоров’я - функціонування нашого організму і стан здоров’я кожної з його систем. Для людини важливо знати, як повинен функціонувати наш організм, як визначити, чи все гаразд у нас із здоров’ям; розумове здоров’я - це наша здатність отримувати інформацію, це наша обізнаність звідки її отримувати і як використовувати. Людина повинна вміти збирати потрібні знання з різних джерел і використовувати їх для прийняття рішень стосовно свого організму; психічне здоров’я - це стан душевного благополуччя, який характеризується відсутністю хворобливих психічних проявів, що забезпечує адекватну умовам дійсності регуляцію поведінки і діяльності; емоційне здоров’я - це здатність розуміти наші почуття і виражати їх. Знання про те, як почуваємося ми самі і як почуваються інші, допомагає нам виражати свої почуття у певній формі. Отже, здоров’я - це динамічна категорія, яка може збільшуватися чи зменшуватися, яку можна формувати і навіть виміряти. 

Відтак, можна зробити наступні висновки: 1) здоров’я - це динамічний стан організму людини, який характеризується високим енергетичним потенціалом, оптимальними адаптаційними реакціями на зміни довкілля; 2) здоров’я забезпечує гармонійний фізичний, психоемоційний і соціальний розвиток особистості, її активне довголіття, повноцінне життя, ефективну протидію захворюванням; 3) основне завдання лікарів і педагогів –  сформувати у підростаючого покоління валеологічний світогляд, виховати свідоме та дбайливе ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, виробити вміння популяризувати здобуті знання.

Література

1. Медико-біологічні основи валеології: навч. посіб. для   студентів ВНЗ / під ред. П. Д. Плахія. – Кам’янець-Подільський, 2000. – С. 128–135.

2. Грибан В. Г. Валеологія: навч. посібник для студентів ВНЗ. – К.: Центр навчальної літератури, 2008. – 256 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення