МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ НАПЛАВЛЕННЯ ЗРАЗКІВ ЛЕЗ (МІКРОДЮРОМЕТРИЧНИХ ТА МЕТАЛОГРАФІЧНИХ)
03.07.2022 13:30
[3. Технічні науки]
Автор: Дмитрів Ігор Васильович, кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри Автомобільного транспорту, Національного університету "Львівська політехніка", м. Львів; Скиба Микола Богданович, студент 2-го курсу магістратури, кафедра Автомобільного транспорту, Національного університету "Львівська політехніка", м. Львів
Вступ. Мета досліджень полягає у підвищенні довговічності ріжучих робочих органів ґрунтообробних машин за допомогою локального зміцнення лез, що уможливить керування зношуванням. Стабілізація працездатної пилкоподібної форми леза передбачає вибір оптимальної пари композиційних матеріалів основного та зміцнюючого шарів, що потребує всебічного вивчення структури та властивостей матеріалів як в цілому, так і в зоні сплавлення.
Результати дослідження. Встановлення переважаючого типу зношення рельєфу та структури тертьових поверхонь зумовлює використання металографічного методу вивчення топології поверхонь.
Формування профілю найменшого опору входження в ґрунт, який піддається руйнуванню, як оптимального керування зношуванням леза, визначається множником:
. (1)
Аналіз функції керування показав плавне зростання від від кута ξ = γ (γ - кут установки леза) до ξ = 90° і також плавно зменшується від ξ = 90° до ξ = 180 - β – γ - кут заточування леза), зазнаючи в точці ξ = 90 ° екстремум з розривом. Розрив теоретичної функції управління свідчить про перемикаючий його характер. Тобто, в точці ξ = 90° відбувається зміна напрямку керуючого впливу [1].
Аналіз мікронерівностей поверхонь і визначення характеру зношування проводили з використанням оптичного металографічного мікроскопа МІМ-7, твердоміра ПМТ-3, а також профілометра-профіллографа моделі М-201.
Дослідження проводяться на робочих органах машин зношених до значних величин ,контрольованих геометричних параметрів (товщини різальної кромки, довжини потиличної фаски, висоти зуба пилкоподібного леза і т. д.). Вивчення характеру пошкоджень поверхонь тертя проводиться при збільшенні від х50 до х500.
Прецизійні вимірювання мікротвердості поверхонь тертя виконуються на спеціально приготовлених шліфах зразків ріжучих робочих органів. Підготовка шліфів і безпосередньо самі мікродюрометричні вимірювання виконуються відповідно до методики наведеної в роботі [1]. Схема проведення вимірювань приведена на рис. 1.
Дані вимірювання заносяться до таблиці, виходячи з якої будуються відповідні графічні залежності.
Рис. 1. Схема вимірювання мікротвердості в наплавленій зоні:
І-І - вертикальна вісь вимірювань; ІІ-ІІ - горизонтальна вісь вимірювань;
1- основний метал леміша; 2- матеріал зміцнення; 3- перехідна зона термічного впливу.
Література:
1. Пахолюк А.П., Пахолюк О.А. Основи матеріалознавства і конструкційні матеріали. Л. : Світ, 2005. 172 с.