ПОЛЯРИЗАЦІЙНА МОДЕЛЬ СКЛАДНОГО ОБ'ЄКТА, ЩО СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ СУДНОВИМ РАДІОЛОКАЦІЙНИМ ПОЛЯРИЗАЦІЙНИМ КОМПЛЕКСОМ
07.06.2022 19:38
[3. Технічні науки]
Автор: Корбан Дмитро Вікторович, кандидат технічних наук, Національний університет «Одеська Морська Академія», м. Одеса
В даний час на суднах торговельного морського флоту в усьому світі для цілей судноводіння застосовуються імпульсні радіолокаційні системи, що використовують радіохвилі сантиметрового діапазону і методи вимірювань амплітуд і фаз луна-сигналів навігаційних об'єктів і атмосферних утворень. Однак амплітудні та фазові характеристики луна-сигналів не дозволяють отримати вичерпну інформацію про навігаційний об'єкт, що знаходиться в зоні атмосферного утворення. Тому в даний час в суднових радіолокаційних системах методи поляриметрії і апаратура для поляризаційного аналізу луна-сигналів можуть отримати потужний стимул для свого розвитку. Практичне використання методів поляриметрії в суднових РЛС полягає у розробленні всеполяризаційної антени, яка може випромінювати та приймати електромагнітну хвилю будь-якої поляризації. На виході всеполяризованої антени включений поляризаційний роздільник, вихідні плечі якого з'єднані з окремими підсилювальними трактами і пристроєм для вимірювання поляризаційних параметрів Стокса. Поляризація буде визначатися поляризаційним станом електромагнітної хвилі, що опромінює навігаційний об'єкт та його відбиваючою здатністю. За наявності на трасі поширення хвилі, що опромінює навігаційний об'єкт, атмосферних утворень (випадаючі опади), поляризація відбитої хвилі визначатиметься не тільки відбивною здатністю навігаційного об'єкта, але й відбивною здатністю атмосферного утворення. Навігаційний об'єкт і атмосферне утворення при відбитті однієї і тієї ж опромінюючої хвилі по-різному змінюватиме поляризацію, оскільки вони мають різні геометричну структуру та електрофізичні параметри. Залежність енергетичних характеристик всеполяризованої приймально-передаючої антени від поляризаційного стану певних хвиль є технічною основою методів поляризаційної селекції навігаційних об'єктів, що знаходяться в зоні атмосферного утворення. При цьому може бути запропонований метод ідентифікації об'єктів, названий матричним методом, який дозволяє сформувати модель деякого розсіювача (перетворювача) багатовимірного сигналу. На вхід цього перетворювача діє сигнал, представлений дійсними поляризаційними параметрами Стокса:
внаслідок чого на виході виникає відгук (розсіяний сигнал):
Два об'єкти, що спостерігаються судновим поляризаційним комплексом, мають різний вид розсіювання падаючої на них електромагнітної енергії, що випромінюється антеною суднової РЛС. Атмосферне утворення, на якому розсіювання відбувається з поглинанням енергії хвилі, що падає на нього, є непружним розсіюванням. На навігаційному об'єкті, що містить у своєму складі сингулярності, у вигляді штирів і площин, поверхня яких є ідеальним провідником або діелектриком, а сам об'єкт є складною радіолокаційною ціллю, то буде спостерігатися відбите поле у вигляді векторної суми полів, що збуджуються роздільно кожним елементом поверхні навігаційного об'єкта.
Для сформування математичної моделі складного об'єкта (навігаційний об'єкт плюс атмосферне утворення), необхідно знати зміну радіолокаційної ефективної площі його розсіювання, як функції поляризації електромагнітної хвилі, яка опромінює складний об'єкт. Математична модель складного об'єкта може бути записана у вигляді:
або у загальному вигляді:
За відомими поляризаційними параметрами Стокса електромагнітної хвилі, випромінюваної антеною суднового радіолокаційного поляризаційного комплексу
і виміряним поляризаційним параметрами луна-сигналу електромагнітної хвилі складного об'єкта, також представленими параметрами Стокса
, вирішується завдання поляризаційної селекції (виявлення) навігаційного об'єкта, що знаходиться у зоні атмосферного утворення.
Література
1. Корбан Д.В., Щукін Г.Г. Радиолокационное распознавание навигационных
объектов на фоне выпадающих ливневых осадков судовым радиолокационным поляриметром // Материалы ІІ Всероссийской научной конференции «Современные проблемы дистанционного зондирования, радиолокации, распространения и дифракции волн» (26-28 июня 2018 г.), Муром , Россия, 2018. – С.583-587.
2. Ефремов Е.С. Поляризационный доплеровский метеорологический радиолокатор
С- диапазона со сжатием импульсов / Ефремов В.С., Вовшин Б.М. и др. // ІІІ Всероссийская конференция «Радиолокация и радиосвязь» - ИРЭ РАН, 26-30 октября 2009г. – С.366-375.