ОСНОВНІ ПІДХОДИ І МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ КОЛІРНОГО ВПЛИВУ НА ПСИХОЕМОЦІЙНИЙ СТАН ОСОБИСТОСТІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

ОСНОВНІ ПІДХОДИ І МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ КОЛІРНОГО ВПЛИВУ НА ПСИХОЕМОЦІЙНИЙ СТАН ОСОБИСТОСТІ

11.05.2022 01:30

[1. Інформаційні системи і технології]

Автор: Корбан Юрій Вікторович, викладач, Комунальний заклад «Одеський художній коледж ім. М.Б. Грекова», м. Одеса; Відділення «Живопис»; Корбан Ганна Володимирівна, викладач, Комунальний заклад «Одеський художній коледж ім. М.Б. Грекова», м. Одеса; Відділення «Живопис»


Як відомо, процес вибору дослідницьких процедур є основоположним при отриманні теоретичного і практичного результату дослідження. Глибина вивченості обраного напрямку дослідження визначається рівнем методологічної забезпеченості, що включає вихідні вимоги і принципи, теоретичне обґрунтування використовуваних методів, алгоритмів і процедур дослідження  що виконувалось. Теоретичне обґрунтування та опис дослідницьких процедур ґрунтується на логічному аналізі їх характерних ознак – важливості, актуальності, наукової новизни, реалізації теоретичних положень, наукових і практичних результатів, відповідно фактів дійсності обраного наукового напрямку. Вплив світла на око (світлове відчуття) в значній мірі залежить від довжини хвилі. При цьому біле світло охоплює весь видимий діапазон довжин хвиль ∆λ = 0,40...0,75 мк, а функція видности  має певну залежність від довжини хвилі. Видність характеризує чутливість середнього нормального людського ока до випромінювання кожної довжини хвилі з  усього діапазону.   Найбільш   чутливе  око  до  впливу  зеленої  хвилі ( мк), для якої функція видности  приймається рівною одиниці. Зорова оцінка при одному і тому ж потоці світлової енергії для інших довжин хвиль менше, тоді як функція видности менше одиниці і вона обернено пропорційна величинам енергетичних потоків Q, які викликають однакове за інтенсивністю зорове  відчуття. Згідно  з  [1]  ця  залежність  виражається  наступним  чином:

 


Чим менше значення функції видноти  , тим більше повинна бути енергетична потужність для отримання значного відчуття такої ж інтенсивності. Під світимістю розуміється світловий потік, який випромінюється або розсіюється одиницею поверхні за всіма  напрямами.   



Видність характеризує розсіяння (випромінювання) світла даною ділянкою поверхні за всіма напрямками. Для характеристики випромінювання (розсіяння світла в заданому напрямку служить яскравість В (свіча/м2), яка різна для різних напрямків. У природному падаючому білому світлі інтенсивність коливань різних напрямків однакова. У той же час, оскільки поле самої художньої картини не є самосвітним, його кольоровість не залежить від яскравості світла яке його висвітлює. Кожна елементарна ділянка колірного поля картини може характеризуватися певною кольоровою гамою (кольоровістю), а кількісно координати кольору, які позначимо через Q, U, V , пропорційні кількості червоного, зеленого і синього (Ч, З та С) основних кольорів. Яскравість кожного елемента колірного поля картини являє собою зважену суму значень координат кольору:      



          





де  α 1, α 2 , α 3, - вагові коефіцієнти кольору, що представляють собою параметри еліпса поляризації  кольорової  хвилі. 



Координати кольору необхідні для зрівнювання кожного колірного елемента картини. Існує кілька визначень кольорових контурів, у відповідності з якими контур на кольоровому зображенні відображає тільки перепад яскравості. Однак таке визначення виключає контури, пов'язані з постійною яскравістю, тому найбільш прийнятним визначенням кольорових контурів у системі координат  Q, U, V (Ч, З, С)  є значення перепаду ступеня поляризації кольорової хвилі. Сегментацію  кольорового зображення полотна картини досить просто в реалізації проводити за параметрами поляризації (кольоровості)  Q, U, V ,  які характеризують картину як об'єкт у цілому. 



Література     



1. Корбан Ю.В. Поляризационный принцип распознавания цвета / Ю. В. Корбан // Науковий вісник. – Одеса: ПНПУ ім. К.Д. Ушинського. – 2012. - №11-12. – С.70-77. 



 






Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення