ВИКОРИСТАННЯ ПОЛЯРИЗАЦІЙНИХ ПАРАМЕТРІВ СВІТЛОВОЇ ХВИЛІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЇЇ КОЛІРНИХ ХАРАКТЕРИСТИК
08.02.2022 15:25
[1. Інформаційні системи і технології]
Автор: Корбан Ю.В., викладач спеціальних дисциплін, Відділення «Живопис», Комунальний заклад «Одеський художній коледж ім. М.Б. Грекова;
Корбан Г.В., викладач спеціальних дисциплін, Відділення «Живопис», Комунальний заклад «Одеський художній коледж ім. М.Б. Грекова
Сприйняття кольору є психофізіологічною реальністю, яка характеризується колірним впливом. Поляризаційні параметри дають змогу не тільки визначити колірні характеристики певного кольору, такі як світлоту (ступінь відмінності цього кольору від чорного), насиченість (ступінь розведення спектрального колірного тону білим, чорним або сірим кольором), колірний тон (якість кольору, що визначається довжиною хвилі і прирівнюється до одного зі спектральних кольорів), але і встановити суб'єктивну схильність до певного кольору, що залежить від індивідуальних особливостей мислення, почуттів і поведінки студентів.
Психофізіологічний стан особистості студентів художніх спеціальностей відображається у їх персональному кольоросприйнятті яке виникає внаслідок впливу спектральних і проміжних кольорів певної поляризації на психофізіологічну сферу кожного студента. Інтуїтивне відчуття кольору, його основних характеристик веде до реального його сприйняття. Колір володіє силою випромінювання, а його сприйняття викликає певне психічне відчуття.
Представлення характеристик кольору поляризаційними параметрами кольорової хвилі є одним з напрямків, що дає змогу теоретично та експериментально встановити вплив колірного впливу на психофізіологічний стан особистості студентів художніх спеціальностей. Розглянутий напрямок базується на наукознавських роботах Анрі Пуанкаре [1], який об'єднав електромагнітні та оптичні явища і вніс величезний внесок у теорію поляризації, результатом якого є теорема, яка стверджує, що не можна нехтувати при аналізі електромагнітного поля поляризаційними явищами, оскільки не можна забезпечити незмінність поляризаційного стану всіх напрямів дифракції та розсіювання.
Оптична система зору є рецептором (аналізатором) поляризації світлової хвилі як неполяризованної (природне світло), так і поляризованої (певного кольору), формує поляризаційне зображення, тобто здійснює поляризаційне бачення, процес якого до цього часу не досліджено. За В. І. Далю [2] поляризувати світло або промінь світла – змінювати його перепусткою крізь різні середовища таким чином, щоб він явив свою подвійність. Поляризація світла – дія і стан за нього.
Будемо виходити з того, що оптична система ока (зорові клітини) чутливі до випромінювання видимого спектра від 400 мкм, до 700 мкм світлове бачення виникає в очах і в свідомості і несе в собі смисловий зміст. Тому психофізіологічна реальність кольору в оптичній і смисловій системі пов'язана з впливом і сприйняттям кольору. Якщо вплив і сприйняття певного кольору збігаються, то колір виробляє в оптично-смисловій системі студента гармонійну рівновагу, залежну від ступеня чистоти і яскравості кольору або колірної композиції. Якщо ж вплив і сприйняття кольору не збігаються, то такий колір або кольорова композиція викликають дисгармонію.
Порівняння за поляризаційними характеристиками двох кольорів дозволяє встановити різницю в їх контрастних характеристиках. Оптична система ока дозволяє за поляризаційними відмінностями визначати і контрастні прояви двох кольорів, контрастна відмінність яких за художньою значущістю, зоровому і експресивному впливу своєрідна і єдина у своєму роді.
Література:
1. Lindsley D.B. Emotion. In: S.S.Stevens (Ed.). Handbook of experimental psychology. – New York, John Wiley, 1951. – P. 473–516.
2. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка / Владимир Иванович Даль: в 4-х томах. – М.: РИПОЛ классик, 2006. – 2752с.