ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ БЛАГОУСТРОЮ ЖИТЛОВИХ КВАРТАЛІВ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ БЛАГОУСТРОЮ ЖИТЛОВИХ КВАРТАЛІВ

11.11.2021 21:18

[3. Технічні науки]

Автор: Штонда І.Ю, к.т.н., ст. вик., кафедра міського будівництва та господарства, Ужгородський національний університет; Цубера В.І., бакалавр, студент, кафедра міського будівництва та господарства, Ужгородський національний університет


Освоєння та благоустрій територій населених місць – важлива містобудівна проблема, у вирішенні якої беруть участь різні фахівці. Освоєна територія, так само як і обрана для будівництва нового міста, часто вимагає вдосконалення, поліпшення естетичних якостей, озеленення, захисту від різних негативних впливів. Тому питання комплексного благоустрою міських територій вирішуються на всіх стадіях містобудівельного та архітектурно-будівельного проєктування і реалізуються в повній відповідності із розробленими проєктами [1].

Існує велика кількість вимог та обмежень при формуванні міжбудинкового наповнення кварталів. Для проектування потрібне широке коло знань, тому потрібно визначити планувальну структуру території, її функціональне зонування, центри тяжіння [2].

Для розміщення елементів благоустрою потрібні певні площі. Однак розмістити всі теоретично необхідні елементи благоустрою на обмеженій території багатьох кварталів, особливо в ситуації, історичної та рядової забудови, не представляється можливим. Тому потрібно обирати комплект соціально необхідних елементів благоустрою та озеленення, можливих для розміщення на обмеженій за розмірами і конфігурації території кварталу.

Для вирішення поставленої проблеми пропонується використання певної методики. Методика базується на нормативному підході до проектування міжбудинкового наповнення, тобто на використанні обмежувальних вимог при проектуванні елементів міжбудинкового наповнення.

По-перше потрібно зробити вибір просторової одиниці і проаналізувати існуючий стан: обирається квартал, група будинків чи будинок; визначаються характеристики і параметри середовища, що включають: об’ємно-планувальні рішення, розміри, форму території, існуючий стан благоустрою, потенціал навколишніх територій. Також визначається соціальний параметр - кількість населення, їх склад.

По-друге проводиться функціональне зонування і вибір компонентів, проектування яких має першочергове значення.

По-третє – використовуючи нормативні обмеження на розміщення ведучих компонентів, шляхом поступового наближення знаходимо раціональне розміщення елементів або виконуємо коригування існуючого стану наповнення.

Такий підхід дозволяє на основі аналізу санітарно-гігієнічних, транспортних та інших вимог до їх планувальних рішень і облаштування встановити вимоги до складу таких елементів, ієрархію переваг при їх виборі та призначенні [3].

Література:

1. Черноносова Т.О. Інженерний благоустрій теритиорії виликих міст / Харків, ХНУМГ ім. О.М. Бекетова, 2020. – С. 6.

2. Лаврик Г.И. Методологические основы районной планировки. Введение в демоэкологию: учебник для вузов / Г.И. Лаврик. – Белгород: БГТУ им. В.Г. Шухова, 2007. – 117 с.

3. Зігун А.Ю. Методика формування міжбудінкового наповнення кварталів / А.Ю. Зігун // Проблеми розвитку міського середовища. - 2012. - Вип. 8. - С. 96-101.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення