Вас вітає Інтернет конференція!

Будь-яка економіка є складною системою з певною множиною структурних елементів і наявністю неоднозначних зв’язків між ними, що обумовлює їх постійне структурно-функціональне ускладнення, практично неможливо отримати вичерпну інформацію про них для того, щоб формулювати “вічні” закони і будувати повністю адекватні реальності моделі. Про складність економічної системи свідчить визначення, яке дав Дж. Гелбрейт. На його думку, економічна система – це система, що “…виробляє продукти харчування, переробляє, упаковує і розподіляє їх, виробляє тканину і виготовляє одяг, будує будинки, обставляє їх меблями, надає послуги в галузі освіти та медицини, забезпечує законність і порядок, організовує національну оборону…” [37, с. 27]. Багатовекторність функціонування сучасних економічних систем зумовлює необхідність удосконалення методології їх дослідження, застосування загальних положень системного аналізу з урахуванням специфіки функціонування економічних процесів. Із позицій системного аналізу, економічну систему можна трактувати як просторово і часово обумовлену сукупність природних і соціальних компонентів, у процесі взаємодії яких відбувається виробництво, 1 3 розподіл і споживання матеріальних благ. Поза системним типом економіки не могли б відтворюватися (постійно поновлюватися) економічні відносини й інститути, не могли б існувати економічні закономірності, не могло б скластися теоретичного осмислення економічних явищ і процесів, не могло би бути скоординованої та ефективної економічної політики.

З позицій інституалізму, економіка загалом є сукупністю певних соціально-економічних інститутів, суть яких обумовлена такими функціями: – економічні інститути виконують інтегруючу функцію, сприяючи реалізації індивідів як суб’єктів суспільного виробництва та істотно полегшуючи налагодження економічних зв’язків, забезпечуючи економію на трансакційних витратах; – інформаційна функція економічних інститутів полягає у накопиченні, селекції і передачі інформації в просторі та в часі. Виконуючи інформаційну функцію, економічні інститути забезпечують безперервність суспільного виробництва; – регулююча функція: соціально-економічні інститути спрямовують діяльність економічних суб’єктів у русло, найбільш корисне економіці загалом, і намагаються припинити діяльність суб’єктів, які спричиняють негативні наслідки; – негентропійна функція виявляється в забезпеченні стійкості, підвищенні  рівня  організованості  національної  економіки, спроможності до певної міри нейтралізувати флуктуації, які виникають у процесі економічної діяльності.

2. Концепція сталого розвитку відносно віртуальної банківської системи.

У XXI столітті з'явилася нова генерація банків, у яких відсутні фізичні відділення для обслуговування клієнтів. Весь банк «поміщено» в одну або де-кілька програм, де користувач може відстежувати рух своїх коштів, розміщувати і закривати депозити, робити перекази.Все спілкування проходить виключно через службу підтримки у формі чату, яка протягом хвилини готова відповісти на будь-які питання. При чому, навіть спілкування в чаті відбувається за допомогою алгоритмізованих програм (ботів). У майбутньому кількість таких банків буде лише збільшуватися, хоча швидкість більше залежатиме не від зрілості самих банків, а від готовності клієнтів повністю відмовитися від старих звичок.На наш погляд, банківська сфера буде розвиватися за рахунок нових клієнтів, яким не потрібен банк як офіс − їм потрібні швидкі та якісні банківські послуги. По суті, їм потрібен банк, який буде доступним цілодобово, який буде вміщатися в їхньому електронному пристрої. Окрім банків, на цьому ринку вже з’явилися нові гравці. Так, законодавчі ініціативи ЄС в 2015 році зобов’язали банки відкрити свою інформацію для третіх осіб та створити для них інструменти взаємодії з цими даними. Такі дії створили можливості для розвитку фінтехкомпаній, які на основі банківських даних вже сьогодні створюють нові сервіси для клієнтів. Розробники, для яких надаються банківські дані, представляють FinTech-індустрію. Компанії з галузі фінтеху (англ. Financial technologies) об’єднують свої технології із даними банків та створюють сервіси, які покращують фінансові послуги. В результаті, люди можуть зручно користуватися своїми грошима.Майбутнє банків буде сильно відрізняється від теперішнього. Зароджується абсолютно нова модель взаємодії банк-клієнт. Це підкріплюється технологічними змінами,очікуваннями клієнта і конкурентним середовищем як в світі, так і в Україні. В сучасній економіці суттєво зростає роль банків у формуванні засад її нової інституціоналізації, підвищення ефективності ринкової інфраструктури, зменшення ризиків. Рівень і горизонти віртуального доступу до інформації, мобільності і взаємозв’язківособистості у сучасному світі давно здолали національні, етнічні та інші кордони культур, юрисдикцій і т.п. – все це не може не вражати. Проте вже сьогодні легко помітити наслідкинепомітної приватизації інформації і персональних даних без виплати ренти суспільству. Ризики соціально-економічного дисбалансу у суспільстві виявляються фінансово не компенсованими. І масштаби їх потенційно негативного впливу не можна недооцінювати [1]. Саме тому, внаслідок намагань відновлення прозорості і керованості ринкових процесів, достатньо наочним сьогодні є зростання популярності різних підходів і концепцій, пов’язаних з новими форматами фінансово-банківської діяльності, а також аспектами «монетизації», «капіталізації», використання «фінансового важелю» і т.п. Адже широко декларовані безкоштовні блага нової економіки для сучасної людини за більш ретельного розгляду питання не є такими у повній мірі. Фінансовий ефект у обмінах, а також використання грошового еквіваленту товарів і послуг при їх здійсненні, не охоплюють всього різноманіття можливих варіантів в економіці [2, 3, 4]. Пасивне реагування та конформізм банківської системи світу до бізнес-проектів з високим рівнем ризиків, в тому числі репутаційних, мало за наслідок кризу, перші і найбільш потужні удари якої припали саме на фінансово-банківські установи. Таким чином, безальтернативно необхідними виявляються сьогодні нові бізнес-моделі для сектору, що містять адекватні викликам сучасності рішення, дозволяють реалізувати прогресивні стратегічні пріоритети, а також мінімізувати ризики всього спектру інвестиційних процесів, активність і спрямованість яких має корегуватися банківським сектором на принципах соціальної відповідальності бізнесу, з ефективною гармонізацією інтересів всіх його стейкхолдерів. 

3. Способи та алгоритми розробки регіональних та місцевих економічних стратегій сталого розвитку з урахуванням методології ЄС.

Глобалізація створює нові можливості для збільшення потужності підприємств та ефективності бізнесу, але не забезпечує рівність результатів для всіх суб’єктів однаково. Внаслідок високої мобільності ресурсів (особливо фінансових, інформаційних та людських) вона формує потужні потоки капіталу, що легко перетікають з однієї території в іншу, впливаючи позитивно на розвиток в місцях локалізації і тим самим поглиблюючи диспропорції в розвитку територій.

створення інноваційних підприємств 

• формування високої доданої вартості

• випуск продукції переважно експортного спрямування 

• нові навички професійного менеджменту 

• поліпшення інфраструктури 

• інтеграцію у світову економіку, тощо.

!!! Важливо. Процес глобалізації світової економіки відкриває нові закономірності, вводить нові «правила гри», змінює рівні відповідальності за місцевий розвиток та алгоритми ухвалення сталий економічний розвиток громад (з 2000 року). 

У основі місцевого економічного розвитку більшості громад лежить багатовекторність та сталість – взаємозалежність економічного, екологічного та соціального благополуччя. Рішення опираються на місцеві знання та ініціативи громад. У будь-якій ініціативі з МЕР проявляються ознаки всіх етапів еволюції. Універсального практичного підходу до місцевого економічного розвитку не існує. Кожен муніципалітет характеризується унікальним набором можливостей і проблем, а тому створює власний креативний підхід до місцевого економічного розвитку, який би враховував специфічні для нього потреби, труднощі та можливості. Тому запорукою успішності ініціатив з планування місцевого економічного розвитку стають: • врахування економічних реалій глобалізації : швидкі зміни середовища, важливість партнерства з приватним сектором; інноваційність та креативність як єдина конкурентна перевага, що має сталий характер; системність та комплексність конкурентоспроможності, неможливість вдосконалення її складових поодинці; • врахування інтересів широкого кола всіх зацікавлених осіб та партнерів, співпраця; • планування та стратегічний характер ініціатив: кожна ініціатива – це проект, який має мати чітко визначені цілі, завдання та діяльність; • упереджувальний характер планів, заходів та дій; • чутливість до потреб громади, аполітичність, прозорість та підзвітність; • спрямованість на вирішення певних питань чи проблем у довгостроковій перспективі. Вирішальну роль у визначенні ініціатив з місцевого економічного розвитку відіграють нові події та тенденції, на які вплинула глобалізація. Перелік чинників змін, які сформувались під впливом процесів глобалізації і невдовзі суттєво впливатимуть на місцевий економічний розвиток та на вироблення нових підходів до планування розвитку громад.

*Цікавим прикладом на шляху сталого розвитку територіальних громад можуть бути проекти ревіталізації , на виконання яких ЄС виділяє кошти і які провадять країни – члени ЄС. Для нас такі проекти зазвичай сприймаються як проекти на відновлення застарілої інфраструктури (історична архітектура, закинуті замки, будинки, парки, тощо). Згідно з правовими документами ЄС, кошти на проект ревіталізації можуть бути виділені за умови, коли, по-перше, об’єкт, цінний для громади, підлягає відновленню і включає компоненту покращення інфраструктурної складової, по-друге, цей об’єкт повинен бути використаний для зростання економічної активності у громаді, і третє – проект повинен містити соціально-екологічну компоненту: підвищувати рівність доступу членів громади до спільної послуги чи підвищувати рівень екологічної безпеки та здоров’я мешканців. Поняття «ревіталізація» не є тотожним терміну «капітальний ремонт». Це відновлення не лише технічне, а ще й соціальне та культурне. Наприклад, маленьке містечко Рабка-Здруй (Польща, Малопольське воєводство) здійснило такі останні два проекти ревіталізації : 1.Проект ревіталізації приміщення залізничного вокзалу на підставі ідей, запропонованих та обговорених з громадою. 

Відновлене приміщення вокзалу отримало друге життя – у ньому тепер є невеликий зал для очікувань пасажирів, кафе, зала для громадських зібрань, невелика бібліотека й вільний доступ до комп’ютерної кімнати з Інтернетом. 2. Проект ревіталізації місцевого парку. Парк отримав нове життя із коштами, вкладені в інфраструктуру парку – там проведено освітлення парку, є кінотеатр формату D3, кафе, сцена для виступів, павільйон, в якому відновлено джерело «Helena», чисті і привабливі доріжки. Економічний розвиток є пріоритетом, двигуном і ресурсом процесу змін, але більшою чи меншою мірою він повинен враховувати необхідні компроміси в громадах, забезпечувати баланс між баченням інтересів бізнесу, суспільного та природоохоронного розвитку в перспективі. Якщо економічне зростання є бурхливим і швидким, необхідно першочергово формувати пріоритети з забезпечення соціального добробуту із гарантіями екологічної безпеки.

Література:

1. Сетевизация мира. [Электронный ресурс]. — Режим доступа: https://www.deutschland.de/ru/topic/ekonomika/innovacii-tehnologii/setevizaciya-mira

2. Пікетті Т. Капітал у ХХІ столітті / Т. Пікетті. – К.: Наш Формат, 2016. – С. 247-280, 521-547.

3. Стартап-экономика России: проблемы и их пути решения. [Электронный ресурс].— Режим доступа: https://prezi.com/ofmmgwiayofk/presentation/

4. Сто имен современной экономики. [Электронный ресурс]. — Режим доступа: https://ru.insider.pro/economics/2016-01-08/sto-imen-sovremennoiekonomiki/?utm_content=bufferfaf7c&utm_medium=social&utm_source=facebook.com&utm_campaign=buffer

5. Второй пузырь доткомов или новая эра? [Электронный ресурс]. — Режим доступа: https://habrahabr.ru/post/148587/

6. Реалізація пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та отримані результати у 2015 р. Аналітична довідка. Міністерство освіти і науки України. – 2016. – 51 с. 

7. Хозин Г.С. Призыв к «беспощадному дровосеку» / Г.С. Хозин // Наука и человечество: [доступно и точно о главном в мировой науке]. − [Международный ежегодник]; редкол. А.А Логунов и др. − М.:Знание, 1991. − 400с.

8. Шіковець К.О. Теоретико-методологічні основи моделювання управління економічним розвитком підприємств / К.О. Шіковець // Актуальні проблеми економіки. − 2007. − №3(69). − С. 162-167