АВТОМАТИЗОВАНІ РОБОЧІ МІСЦЯ ЯК НЕОБХІДНИЙ ЕЛЕМЕНТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ДЛЯ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ
21.10.2021 23:29
[1. Інформаційні системи і технології]
Автор: Гамалій В.Ф., д.ф.-м.н., професор, кафедра цифрової економіки та системного аналізу, Київський національний торговельно-економічний університет, м. Київ;
Тарасюк А.М., аспірант, асистент, кафедра цифрової економіки та системного аналізу, Київський національний торговельно-економічний університет, м. Київ
Ріст об’ємів інформації та діджиталізація виробничих процесів призвели до зменшення ефективності роботи традиційних автоматизованих систем управління. Результатом цього стала потреба у пошуку ефективного варіанту для обробки великих масивів інформації і початок інтелектуалізації програмного забезпечення. Згідно Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки, цифрова економіка базується на інформаційно-комунікаційних та цифрових технологіях, основна мета якої полягає у досягненні цифрової трансформації існуючих та створенні нових галузей економіки, а також трансформації сфер життєдіяльності у нові більш ефективні та сучасні [1].
Інтелектуалізація являє собою один із необхідних елементів цифровізації при роботі із великими масивами інформації, і в своїй сутності є процесом залучення штучного інтелекту та його елементів у програмне забезпечення з метою підвищення його ефективності та пошуку важливих закономірностей.
Інтелектуалізація як явище призвела до появи інтелектуальних систем – наступного етапу розвитку автоматизованих систем управління. Ці системи являють собою поєднання класичних автоматизованих систем, систем підтримки прийняття рішень та штучного інтелекту. Такі системи дозволяють отримувати точніші розрахунки, детальніше прораховувати наслідки дій компанії проте вони також і створюють більше загроз для зовнішнього втручання, що у світі де щорічно зростає кількість злочинів становить небезпеку для кожного підприємства. Пріоритетним напрямом для застосування інтелектуальних систем є сільське господарство, так як там існує великий вплив погодних умов на діяльність, та потреба у розвитку напрямів із високою доданою вартістю що потребує детального прорахунку усіх варіантів діяльності та усіх загроз.
Одним із варіантів рішення питання безпеки в інтелектуальних системах управління може бути застосування концепції робочих місць. Автоматизовані місця в програмному забезпечені являють собою спеціально розроблений додаток чи веб-сервіс із чітко регламентованим доступом до інформації, можливостями її введення/виведення, обробки та представлення. Саме завдяки чітко визначеним обов’язкам для кожного із працівників грунтується безпека автоматизованих робочих місць.
Кожний працівник має доступ лише до свого автоматизованого робочого місця і отримує інформацію відповідно до свої потреб завдяки чому можна проводити персональний контроль ефективності працівників та забезпечувати постійне покращення системи, оптимізуючи рутині дії.
Автоматизоване робоче місце (АРМ) можна визначити як сукупність інформаційно-програмно-технічних ресурсів, що забезпечує кінцевому користувачеві обробку даних і автоматизацію управлінських функцій у конкретній предметній галузі.
Створення АРМ передбачає, що основні операції з накопичення, зберігання й переробки інформації покладаються на обчислювальну техніку, а економіст виконує частину ручних операцій і операцій, що вимагають творчого підходу при підготовці управлінських рішень. Користувач застосовує персональну техніку для контролю за виробничо-господарською діяльністю, зміни значень окремих параметрів у ході вирішення завдання, а також введення вихідних даних в автоматизовану інформаційну систему (АІС) для вирішення поточних завдань та аналізу функцій управління [2].
Аналізуючи сутність АРМ, фахівці визначають їх частіше за все як професійно-орієнтовані обчислювальні системи, розташовані безпосередньо на робочих місцях фахівців і призначені для автоматизації їх робіт.
Для кожного об’єкта управління потрібно передбачити автоматизовані робочі місця, що відповідають їх функціональному призначенню. Однак принципи створення АРМ повинні бути такими :
– системність;
– гнучкість;
– стійкість;
– ефективність;
– максимальна орієнтація на кінцевого користувача;
– проблемна орієнтація на вирішення певного класу завдань;
– ергономічність;
–принцип відповідності інформаційних потреб користувача використовуваним технічним засобам;
– принцип творчого контакту АРМ та їх потенційних користувачів [2].
Таким чином, для ефективної роботи сучасні системи управління в умовах постійного росту інформаційних ресурсів вимагають залучення штучного інтелекту та його елементів у свою діяльність. При цьому зростає загроза пов’язані із викраденням інформації. Одним із рішень для інтелектуальних систем є застосування у їх роботі автоматизованих робочих місць як способу обмеження доступу до даних та одного з варіантів аналізу персональної ефективності підприємства. Пріоритетним напрямом розробки та застосування таких систем є сільське господарство.
Література:
1. Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-shvalennya-koncepciyi-rozvitkucifrovoyiekonomiki-tasuspilstva-ukrayini-na-2018-2020-roki.
2. Рекун Іван Іванович. Особливості побудови та використання автоматизованих робочих місць на підприємстві. "Інституціональний вектор економічного розвитку" МІДМУ "КПУ" Збірник наукових праць 2014.