Вас вітає Інтернет конференція!
Вітаємо на нашому сайті
ОГЛЯД CMS СИСТЕМИ WORDPRESS У КОНТЕКСТІ АДМІНІСТРУВАННЯ САЙТІВ ДЕРЖАВНИХ УСТАНОВ
20.10.2021 23:41
[1. Інформаційні системи і технології]
Автор: Дмитрик Т.Б., асистент, кафедра інженерії програмного забезпечення, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, м. Івано-Франківськ
Сучасне суспільство зазнає швидких і фундаментальних змін у різноманітних галузях, відбувається оснащення підприємств та державних установ новітнім обладнанням, яке повністю комп’ютеризовано [1].
Стрімкий розвиток сучасних технологій та використання їх у повсякденному житті суспільства призводить до того, що люди вже не уявляють свою звичну діяльність без них. Саме тому одним із пріоритетних питань діяльності державних установ України залишається розширення доступу до потрібної інформації шляхом впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій.
Активно впроваджуються нові форми інформаційного обслуговування користувачів інтернет-ресурсів з наданням їм документованої інформації, підготованої відповідно до потреб цих користувачів. Ринок інформаційних продуктів і послуг утворюється як сукупність економічних, правових, організаційних і програмних відносин з продажу і купівлі інформаційних продуктів та послуг, які складаються між їхніми постачальниками і споживачами. Способи поширення інформаційних продуктів та інформаційних послуг можуть будуватися як на засадах вільного отримання, так і на комерційних засадах [2].
На сьогоднішній день існує чимало систем управління контентом і всі вони користуються попитом, котрісь більшою мірою, а котрісь меншою, проте кожне рішення знаходить своїх користувачів.
Система управління контентом (англ. Content management system, CMS) — це система, яка відповідає певному набору вимог та призначена для управління контентом інформаційної системи (тобто даних без попередньо визначеної структури та наочного подання, на відміну від структурованих даних, якими зазвичай управляє СУБД). Як правило, такі системи використовують для зберігання і публікації великої кількості документів, зображень, музичної або відеопродукції [3].
В свою чергу, CMS дають змогу керувати текстовим і графічним наповненням інформаційного ресурсу, надаючи користувачеві інструменти зберігання і публікації інформації у максимально зручний спосіб.
Базова система управління сайтом забезпечує такі можливості: швидке поновлення інформації на Web-сайті; пошук інформації на сайті; збір даних про клієнтів та потенційних клієнтів; формування і редагування опитувань; аналіз відвідування Web-сайта [3].
На сучасному ринку існує різноманітна кількість систем управління контентом. Найпопулярнішими серед них є: WordPress, Joomla, Drupal, Magento, ModX, Opencart тощо. При оцінці системи управління у контексті подальшого використання в роботі державних установ, вважаємо, що інтуїтивний інтерфейс і простота роботи із системою полегшує управління сайтом і знижує подальші витрати на підтримку Web-ресурсу. Важливо, щоб обрана система управління не вимагала спеціальних навичок, а також встановлення спеціального програмного забезпечення на робочому місці, а для редагування й адміністрування використовувався звичайний браузер.
Щоб обрати систему управління, яка найкраще підійде для створення певного ресурсу, необхідно розуміти конкретну мету. Система управління повинна бути гнучкою для того, щоб управляти контентом у межах невеликих проектів на рівні робочої групи, а також у межах глобальних процесів. Можливість швидко встановити функціональне середовище з найменшими зусиллями, потрібними для його експлуатації, є не менш важливим [3].
Вважаємо, що найоптимальнішою CMS системою у контексті адміністрування сайтів державних установ є саме WordPress. Перевагами даної системи управління є те, що для роботи з нею не потрібні спеціальні навички, адже інтерфейс інтуїтивно зрозумілий навіть для новачка. Система повністю безкоштовна, а всі файли та база даних знаходиться у вашій власності. Ще однією перевагою WordPress є надзвичайно зручна адміністративна панель, з можливістю створення необхідних полів: заголовків, таблиць, текстів тощо. Дана система характеризується також простотою установки та перенесення, адже WordPress використовує РНР мову програмування, що не змушує купувати спеціальний хостинг, що робить її повністю безкоштовною та зручною у використанні. Гнучкість движка WordPress забезпечується через плагіни, які доступні на адміністративній панелі, на сторонніх ресурсах.
Завдяки розширенням, можна розв’язувати різні завдання: гарантувати безпеку. Можна захистити сайт від спаму або доступу третіх осіб; оптимізувати під алгоритми пошукових систем; додати нові функції для поліпшення взаємодії відвідувачів з інтерфейсом.
Отже, враховуючи стрімкий розвиток сучасних технологій у повсякденному житті суспільства, потрібно звернути особливу увагу на форми інформаційного обслуговування користувачів інтернет-ресурсів з наданням їм документованої інформації, підготованої відповідно до потреб цих користувачів.
Сучасний ринок інформаційних продуктів пропонує різноманітну кількість систем управління контентом, однак при виборі CMS варто враховувати наступні моменти: мету створення сайту, його обсяг, надійність системи управління та зручність для користувача, гнучкість налаштувань тощо.
При оцінці системи управління у контексті подальшого використання в роботі державних установ, важливо, щоб обрана система управління не вимагала спеціальних навичок, а також встановлення спеціального програмного забезпечення на робочому місці, а для редагування й адміністрування використовувався звичайний браузер.
Література:
1. Завальнюк Т. Особливості розроблення електронних підручників для підготовки кваліфікованих робітників машинобудівної та металургійної галузей. Науково-методичне забезпечення професійної освіти і навчання: матеріали ХІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Київ. 2017. С.264-266.
2. Берко А. Ю., Дорош В. М., Чирун Л. В. Інтелектуальна система управління контентом сайтів електронного бізнесу. Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», кафедра інформаційних систем та мереж. 2011. С.13-24.
3. Берко А. Ю., Висоцька В. А., Пасічник В. В. Системи електронної контент-комерції. Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», кафедра інформаційних систем та мереж. 2009. 612 с.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Інші наукові праці даної секції
-
КЛАСТЕРНИЙ АНАЛІЗ ПАРАМЕТРІВ ЗАЛІЗНИЧНИХ ДІЛЬНИЦЬ
21.10.2021 23:35 -
КОМП’ЮТЕРНА СИСТЕМА ДЛЯ СЕГМЕНТАЦІЇ ЗОБРАЖЕНЬ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ
21.10.2021 23:32 -
АВТОМАТИЗОВАНІ РОБОЧІ МІСЦЯ ЯК НЕОБХІДНИЙ ЕЛЕМЕНТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ДЛЯ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ
21.10.2021 23:29 -
ОПИС ВИКОРИСТАННЯ TAG-ХЕЛПЕРІВ У ПРОЕКТІ ASP.NET CORE ПО ТИПУ WEB APPLICATION (MODEL-VIEW-CONTROLLER)
21.10.2021 23:26 -
ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ МЕДИЧНА ІНФОРМАТИКА В ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ COVID-19
21.10.2021 23:22
Конференції
Конференції 2024
Конференції 2023
Конференції 2022
Конференції 2021
