СТРАТЕГІЧНІ ВЕКТОРИ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ В УМОВАХ ЕКОНОМІКИ ЗНАНЬ
20.01.2026 19:12
[2. Економічні науки]
Автор: Кучковський Олександр Анатолійович, Вінницький кооперативний інститут, м. Вінниця
У 2026 році парадигма управління персоналом зазнає фундаментальних змін під впливом тотальної цифровізації та переходу до Індустрії 5.0. Якщо раніше цифровізація розглядалася як засіб автоматизації рутинних операцій, то сьогодні вона стала стратегічним інструментом побудови гнучких, людиноцентричних систем управління. Удосконалення системи менеджменту в цьому контексті вимагає не просто впровадження нових програмних продуктів, а переосмислення ролі працівника в цифровій екосистемі підприємства.
Цифрова трансформація системи управління персоналом (HR-трансформація) базується на використанні інтелектуальних систем, які дозволяють перейти від суб’єктивного до об’єктивного, дата-орієнтованого управління. Ключовим вектором удосконалення є впровадження People Analytics — аналітики великих даних, що дозволяє прогнозувати поведінку персоналу, виявляти ризики професійного вигорання та оптимізувати витрати на розвиток компетенцій.
Важливою складовою сучасної системи управління є зміна формату взаємодії між роботодавцем та працівником. Останнім часом набули поширення гібридні моделі роботи та концепція «цифрового робочого місця» (Digital Workplace), що потребує нових підходів до контролю та мотивації. Удосконалення системи управління в таких умовах відбувається через впровадження систем управління результативністю (Performance Management), які працюють у режимі реального часу та базуються на принципах прозорості та безперервного зворотного зв’язку [1, с. 38].
Аналіз основних технологічних драйверів, що змінюють систему управління персоналом, наведено у таблиці 1.
Таблиця 1
Вплив цифрових технологій на трансформацію
системи управління персоналом
Проте цифрова трансформація несе в собі не лише можливості, а й певні виклики. Основним ризиком є деперсоналізація управління. Тому вдосконалення системи управління у 2026 році обов’язково має включати концепцію «Human-in-the-loop» (людина в контурі управління). Це означає, що алгоритми та штучний інтелект виконують аналітичну та допоміжну роботу, але стратегічні рішення щодо розвитку, кар’єрного просування та морального клімату в колективі залишаються за лідером.
Удосконалення системи управління персоналом також неможливе без перегляду системи мотивації. У цифрову епоху матеріальні стимули поступово поступаються місцем потребам у самореалізації, гнучкому графіку та корпоративній культурі, що відповідає цінностям працівника. Глибокий аналіз залученості персоналу за допомогою цифрових опитувань дозволяє системі управління бути гнучкою та вчасно реагувати на запити співробітників, запобігаючи деструктивним процесам у колективі [2, с. 142].
Окремим вектором модернізації є кібербезпека та етика роботи з персональними даними. Система управління має бути побудована таким чином, щоб забезпечувати високий рівень довіри працівників до цифрових інструментів. Прозорість алгоритмів оцінки та захищеність приватної інформації стають новими стандартами корпоративної етики.
Отже, стратегічне вдосконалення системи управління персоналом через цифрову трансформацію дозволяє підприємству стати більш динамічним, стійким та привабливим для талантів. Синергія технологічного прогресу та гуманістичного підходу створює умови для максимального розкриття потенціалу кожного працівника, що є фундаментальною передумовою успіху в економіці знань.
Література
1. Берсін Дж. Робота майбутнього: як цифровізація змінює HR. Київ : Наш Формат, 2024. 312 с.
2. Петрова І. Л. Стратегічне управління людськими ресурсами : навч. посіб. Київ : КНЕУ, 2021. 456 с.
3. Колот А. М., Герасименко О. О. Сфера праці в умовах глобальних змін: тенденції, виклики, нові можливості. Київ : КНЕУ, 2022. 532 с.
4. ДСТУ 8302:2015. Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання. Київ, 2016. 17 с.
5. World Economic Forum. The Future of Jobs Report 2025. Geneva, 2025. 165 p.
____________________________
Науковий керівник: Солоїд Олена Вікторівна, кандидат економічних наук, Вінницький кооперативний інститут, м. Вінниця