ВПЛИВ ВІЙНИ НА СОЦІАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИНАХ УКРАЇНИ
14.01.2026 14:25
[2. Економічні науки]
Автор: Шепель Анастасія Василівна, здобувач другого (магістерського) рівня освіти, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, м. Київ
Актуальність дослідження впливу війни на соціальну відповідальність у міжнародних економічних відносинах України зумовлена безпрецедентними трансформаціями глобальних ланцюгів постачання, інвестиційних потоків і зовнішньоторговельних зв’язків, спричиненими повномасштабною збройною агресією проти України. В умовах війни соціальна відповідальність держав, міжнародних організацій та бізнесу набуває стратегічного значення, оскільки охоплює питання дотримання прав людини, гуманітарної підтримки, етичності торговельних та фінансових рішень, санкційної політики, екологічної безпеки та післявоєнної відбудови. Для України соціально відповідальна поведінка міжнародних партнерів виступає не лише інструментом економічної стабілізації та збереження експортного потенціалу, а й ключовим чинником інтеграції у європейський та світовий економічний простір на засадах сталого розвитку, що зумовлює необхідність наукового осмислення цих процесів та формування практичних рекомендацій для підвищення ефективності міжнародних економічних відносин у воєнний та повоєнний періоди.
Проблематика дослідження впливу війни на соціальну відповідальність у міжнародних економічних відносинах України полягає у фрагментарності та недостатній систематизації наукових підходів, до осмислення трансформації соціальної відповідальності в умовах воєнного конфлікту, оскільки більшість наукових праць, а саме: Бондарук М. В. [1], Ємельяненко Є. О. [2], Пітель О. М. [3], Серікова О. М. [4], Чайкіна А. О. [3], Федько І, Верховод І., Леонтенко О. [4] та інших зосереджується або на окремих аспектах корпоративної соціальної відповідальності, або на макроекономічних наслідках війни, не враховуючи комплексний взаємозв’язок між воєнними викликами, етичними стандартами міжнародної торгівлі, інвестиційною поведінкою іноземних партнерів, санкційною політикою та соціальними зобов’язаннями держави й бізнесу. Відсутність єдиного концептуального підходу до визначення ролі соціальної відповідальності як інструменту забезпечення стійкості та довіри в міжнародних економічних відносинах України в умовах війни зумовлює необхідність поглибленого наукового аналізу та узагальнення існуючих теоретичних і практичних напрацювань.
Соціальна відповідальність у міжнародних економічних відносинах традиційно розглядається як сукупність принципів та практик, спрямованих на поєднання економічної ефективності з дотриманням соціальних, екологічних і етичних норм. У довоєнний період домінувала концепція добровільної корпоративної соціальної відповідальності, орієнтованої на репутаційні вигоди та довгострокову конкурентоспроможність. В умовах війни відбувається інституціоналізація соціальної відповідальності: вона дедалі частіше набуває форми обов’язкових міжнародних зобов’язань, санкційних режимів, гуманітарних програм та спеціальних торговельних і фінансових преференцій для країни, що зазнала збройної агресії [2, c. 358].
Повномасштабна війна зумовила системні зміни у структурі та змісті міжнародних економічних відносин України, спричинивши порушення традиційних логістичних маршрутів, скорочення виробничого та експортного потенціалу, а також суттєве зростання макроекономічних та інвестиційних ризиків. За цих умов відбулася трансформація моделей міжнародного економічного співробітництва від переважно прагматично-економічних до ціннісно-орієнтованих, у межах яких економічні рішення дедалі частіше базуються на принципах безпеки, дотримання міжнародного права, захисту прав людини та підтримки країни, що зазнала збройної агресії. Війна, таким чином, стала каталізатором перегляду усталених підходів до міжнародної торгівлі, інвестиційної взаємодії та фінансового партнерства з Україною. Водночас посилилася роль соціальної відповідальності у міжнародних економічних відносинах, що проявляється у наданні Україні макрофінансової та гуманітарної допомоги, підтримці експортного потенціалу, участі міжнародних партнерів у відновленні критичної інфраструктури та впровадженні санкційних механізмів щодо держави-агресора. Держава та міжнародні інституції відіграють ключову роль у формуванні соціально відповідального економічного середовища, поєднуючи фінансову підтримку з вимогами щодо інституційних реформ, прозорості, підзвітності та дотримання принципів сталого розвитку. У результаті міжнародні економічні відносини України дедалі більше ґрунтуються не лише на економічній доцільності, а й на засадах міжнародної солідарності, колективної безпеки та довгострокової відповідальності за відновлення та розвиток країни [3, c. 89].
В умовах війни міжнародний та національний бізнес зазнає суттєвого перегляду своєї економічної та суспільної ролі, що зумовлено зростанням ризиків, невизначеністю ринкового середовища та посиленням вимог з боку держави й міжнародної спільноти. Соціально відповідальна поведінка бізнесу щодо України набуває системного характеру та проявляється у збереженні інвестиційної присутності, підтримці рівня зайнятості населення, релокації виробничих потужностей у безпечні регіони, участі у гуманітарних та відновлювальних проєктах, а також у дотриманні етичних стандартів ведення господарської діяльності, зокрема відмові від економічної співпраці з державою-агресором [4].
Водночас воєнні умови спричинили посилення суспільного, інституційного та міжнародного тиску на компанії, які не дотримуються принципів соціальної відповідальності або демонструють нейтральну позицію щодо збройної агресії, що свідчить про формування нових нормативних та поведінкових стандартів у глобальному економічному середовищі, де соціальна відповідальність бізнесу дедалі більше розглядається не як добровільна ініціатива, а як обов’язкова складова стратегії сталого розвитку, репутаційної стійкості та довгострокової конкурентоспроможності.
Перспективи розвитку соціальної відповідальності у міжнародних економічних відносинах України пов’язані з поглибленням європейської інтеграції, післявоєнною відбудовою економіки та інституціоналізацією принципів сталого розвитку у зовнішньоекономічній політиці держави. У майбутньому соціальна відповідальність дедалі більше набуватиме нормативно закріпленого характеру через імплементацію європейських стандартів ESG, посилення вимог до прозорості міжнародної фінансової допомоги, розвитку відповідального інвестування та участі міжнародного бізнесу у відновленні інфраструктури й людського капіталу України. Водночас очікується зростання ролі міжнародних організацій та фінансових інституцій у формуванні механізмів довгострокової підтримки, що поєднуватимуть економічну ефективність із соціальною справедливістю, екологічною безпекою та гарантіями економічної стійкості України у глобальному економічному просторі [1].
Узагальнюючи результати дослідження, слід зазначити, що війна стала визначальним чинником трансформації соціальної відповідальності у міжнародних економічних відносинах України, зумовивши перехід від переважно добровільних та декларативних підходів до системних, інституційно закріплених механізмів міжнародної взаємодії. Соціальна відповідальність набула стратегічного значення як інструмент забезпечення економічної стійкості, мобілізації міжнародної фінансової та гуманітарної підтримки, посилення санкційного тиску на державу-агресора та формування умов для післявоєнної відбудови. У сучасних умовах вона виступає невід’ємною складовою міжнародного економічного управління, що поєднує економічну доцільність із принципами міжнародної солідарності, безпеки та сталого розвитку України.
Література:
1. Бондарук М. В. Соціальна відповідальність бізнесу в умовах війни та післявоєнний період в Україні. Проблеми та перспективи менеджменту в умовах трансформацій. 2025. № 17. URL: https://reicst.com.ua/pmtl/article/view/2025-17-02-13 (дата звернення: 07.01.2026).
2. Ємельяненко Є. О. Соціальна відповідальність в умовах війни. Тиждень науки-2024. Гуманітарний факультет. Тези доповідей науково-практичної конференції, Запоріжжя, 15-19 квітня 2024 р. Запоріжжя : НУ «Запорізька політехніка». 2024. С. 358-359.
3. Пітель О. М., Чайкіна А. О. Корпоративна соціальна відповідальність в умовах війни. Сучасні реалії, виклики та перспективи розвитку соціально відповідального бізнесу : тези доп. міжнар. наук.-практ. конф. Полтава, 2023. С. 88—90.
4. Серікова О. М. Корпоративна соціальна відповідальність бізнесу в умовах війни в Україні: національний і глобальний виміри. Бізнес Інформ. 2022. № 6. С. 94—100. URL: https://www.business-inform.net/article/?abstract=2022_6_0_94_100 (дата звернення: 07.01.2026).
5. Федько І., Верховод І., Леонтенко О. Динаміка малого і середнього бізнесу та економічні передумови сприйняття малими і середніми підприємствами соціальної відповідальності, як важливої риси моделі розвитку. Економіка та суспільство. 2024. Випуск 65. URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/4525 (дата звернення: 07.01.2026).
______________________
Науковий керівник: Верховод Ірина Сергіївна, кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри соціоекономіки та управління персоналом, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, м. Київ