Вас вітає Інтернет конференція!
Вітаємо на нашому сайті
НАУКА, ТЕХНОЛОГІЇ ТА ПРОМИСЛОВІСТЬ У ЦИФРОВУ ЕПОХУ
14.01.2026 13:04
[1. Інформаційні системи і технології]
Автор: Клименко Ілля Максимович, студент факультету інформаційних технологій, Державно торгівельний університет, м.Київ, Україна
Наука традиційно відіграє ключову роль у формуванні технологічного прогресу, а в умовах цифрової ери її значення лише зростає. Сучасні наукові дослідження стали підґрунтям для появи революційних інновацій у сфері квантових обчислень, біотехнологій та відновлюваної енергетики. Такі досягнення є відповіддю на глобальні виклики — зміну клімату, енергетичну нестабільність та проблеми охорони здоров’я. Цифровізація забезпечила науковцям доступ до великих масивів даних, потужних обчислювальних ресурсів і розвинених міжнародних наукових мереж, що суттєво пришвидшило темпи наукового прогресу.
Технології стали фундаментом сучасної цифрової трансформації промисловості. Розвиток штучного інтелекту (AI), машинного навчання та Інтернету речей (IoT) суттєво змінив структуру й принципи функціонування підприємств. Штучний інтелект нині застосовується в логістиці, виробництві та сервісному обслуговуванні для оптимізації бізнес-процесів і підвищення операційної ефективності. Інтернет речей забезпечує безперервний збір інформації в реальному часі, що дає можливість промисловим структурам ухвалювати обґрунтовані рішення на основі даних.
Промисловий сектор переживає масштабну трансформацію, пов’язану з переходом до цифрових виробничих моделей. Традиційні процеси автоматизуються, а нові напрями, такі як цифрове виробництво, електронна комерція та «розумне» сільське господарство, активно формують економіку майбутнього. Важливу роль відіграють «розумні» фабрики, які використовують автоматизацію й аналітику даних для зниження витрат, оптимізації виробничих циклів та підвищення якості продукції. Крім того, цифрові платформи сприяли появі нових бізнес-моделей, зокрема економіки спільного користування, що трансформувала ринок праці та підходи до підприємництва.
Попри численні можливості, цифрова трансформація супроводжується низкою викликів. До найбільш критичних належать проблеми кібербезпеки, захисту персональних даних і цифрового розриву між різними соціальними групами. Незахищеність інформації може створювати передумови для зловживань, а нерівномірний доступ до цифрових технологій посилює соціальну нерівність. Крім того, швидкість технологічних змін потребує оновлення компетентностей робочої сили та модернізації системи освіти.
Штучний інтелект, незважаючи на значний потенціал, також породжує певні соціально-економічні ризики. Зокрема, надмірна автоматизація може спричинити скорочення робочих місць у галузях, де виконуються повторювані операції. Одночасно виникає небезпека неконтрольованого поширення персональних даних, що становить загрозу приватності. Для мінімізації цих ризиків необхідно впроваджувати відповідальне регулювання та етичні стандарти використання AI.
Як студент, я вважаю, що штучний інтелект є одним із найважливіших інструментів цифрової епохи. Він забезпечує швидке опрацювання великих масивів даних, дає можливість розв’язувати складні задачі та значно підвищує ефективність людської праці. Водночас важливо враховувати соціальні наслідки його впровадження. Оптимальним шляхом є розвиток технологій, які не замінюють людину повністю, а працюють у співпраці з нею, доповнюючи її професійні компетентності.
У нашій цифровій ері штучний інтелект стає ключовим інструментом для економічного зростання і технологічного прогресу. Однак, цей процес має і негативні наслідки, особливо для робочих місць.
За останні роки більше 60% підприємств використовують штучний інтелект для оптимізації процесів, аналізу даних та прийняття рішень. Це дозволяє збільшити ефективність, знизити витрати та покращити якість продукції.
На відміну від позитивних ефектів, автоматизація змінює робочу сферу. За оцінками, кількість втрачених робочих місць через AI зростає щороку. У 2025 році втрата більше 5,5 мільйонів робочих місць у різних країнах.
Щоб уникнути масового безробіття, необхідо: підвищувати освіту та навички робочої сили, розвивати гуманізовані технології, які допомагають людині, а не замінюють її, створювати нові робочі місця в сфері дигітальних технологій.
Джерела
Schwab, K. (2016). Te Fourth Industrial Revolution. World Economic Forum.
OECD. (2023). Digital Economy Outlook 2023. OECD Publishing.
McKinsey & Company. (2023). The state of AI in 2023: Generative AI’s breakout year. McKinsey Global Survey on AI.
Gartner. (2023). Gartner Survey Reveals More than 60% of Organizations Are Using AI [Press release].
__________________________
Науковий керівник: Юрченко Юрій Юрійович, викладач, Державний торговельно-економічний університет
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Інші наукові праці даної секції
-
ГЕОІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ У ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД
19.01.2026 23:12 -
ПРИНЦИПИ РОБОТИ ФІЗИКИ У ВІДЕОІГРАХ: ДИСКРЕТНА СИМУЛЯЦІЯ ТА КОМПРОМІСИ РЕАЛЬНОГО ЧАСУ
19.01.2026 17:02 -
ІГРИ ТА ГЕЙМІФІКАЦІЯ В ОСВІТІ: ПРОБЛЕМА СПІВВІДНОШЕННЯ
18.01.2026 13:26 -
ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ BIC DATA ТА ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В НАФТОГАЗОВІЙ ЕНЕРГЕТИЦІ
14.01.2026 10:43
Конференції
Конференції 2026
Конференції 2025
Конференції 2024
Конференції 2023
Конференції 2022
Конференції 2021
