ОГЛЯД КОНСТРУКЦІЙ РОТАЦІЙНИХ БОРІН ДЛЯ ПОВЕРХНЕВОГО ОБРОБІТКУ ГРУНТУ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

ОГЛЯД КОНСТРУКЦІЙ РОТАЦІЙНИХ БОРІН ДЛЯ ПОВЕРХНЕВОГО ОБРОБІТКУ ГРУНТУ

11.10.2021 20:59

[3. Технічні науки]

Автор: Теслюк Г.В., к.т.н., доцент, кафедра тракторів і сільськогосподарських машин, Дніпровський державний аграрно-економічний університет, м. Дніпро; Харченко В.О., магістрант, кафедра тракторів і сільськогосподарських машин, Дніпровський державний аграрно-економічний університет, м. Дніпро


Ротаційні борони призначені для та до післявсходового боронування посівів польових культур (зернових, пропашних, технічних), для поверхневого рихлення і аерації ґрунту, нищення нитєвидних сходів бур’яну. 

Ротаційні борони відносять до безпривідних ґрунтообробних машин, які мають робочі органи різного конструктивного виконання: дискові ротори з пелюстковими, гольчастими, зубовими і ножевидними рихлячими елементами [1, 2,] 

Найбільш поширеними робочими органами ротаційної борони є гольчасті колеса. Які в залежності від виробника мають різні кінцівки і діаметр. Конструктивно, колеса попарно об’єднані в секції і мають єдиний пружний стояк (рис.1.1). 




Рисунок 1.1 – Секція ротаційної борони:

1- голчасте колесо; 2 – стояк; 3 – пружний елемент; 4 – ступиця. 

Конструкція секції дозволяє її використовувати в складі агрегатів. Як суцільного, так і міжрядного обробітку.

Технологічний процес роботи ротаційної борони виглядає наступним чином. В процесі руху машини, голчасті колеса починають обертатись і заглиблюються у ґрунт на 3 – 5 см, в результаті чого руйнується ґрунтова кірка і відбувається насищення поверхневого шару повітрям, в результаті азот з повітря потрапляє в ґрунт. Таким чином застосування ротаційної борони сприяє зменшенню потрібної кількості азотних добрив. 

Оглядом конструкцій виявлені наступні варіанти виконання голчастих коліс: цільнолиті (рис.1.2.), штамповані (рис.1.3), Складні, або такі що мають декілька складових одиниць (рис.1.4).




Рисунок 1.2 – Варіант цільнолитого виконання колеса ротаційної борони (важка борона)




Рисунок 1.3 – Варіант штампованого виконання колеса ротаційної борони

Функціонально легкі ротаційні борони не занурюють у ґрунт на глибину більше за 2-3 см і тому вони повинні бути легкими. На рис.1.4. представлений варіант виконання диска такої борони. Диск має 5 складових одиниць, що безумовно є негативним фактором. Але голки можна легко міняти і в разі потреби збільшити чи зменшити їх довжину і пружність. Окрім того покращується показник ремонтопригодності. 




Рисунок 1.4 – Колесо з декількох складових одиниць. (легка борона):

1 – голка; 2 – диск; 3 – елементи кріплення. 

Ротаційні борони використовують як самостійний агрегат (рис.1.2), так і у складі комбінованого агрегату (рис.1.5). Представлена конструкція включає практично всі відомі ротаційні робочі органи, тому машина досить важка, але ротаційні робочі органи мають від’ємний кут входження у ґрунт і тому потребують примусового заглиблення. Це є однією з причин того, що рами таких машин роблять важкими. Підвищеної ваги також роблять і допоміжні робочі органи. 




Рисунок 1.5 – Секція ротаційної борони в складі комбінованого ґрунтообробного агрегату:

1 – рама; 2 – колтер; 3 – секція ротаційної борони; 4 – секція турбодискова; 5 – долотоподібний глибокорозпушувач. 

Таким чином, аналіз конструкцій показує, що знаряддя не зважаючи на окремі відмінності в конструктивних рішеннях в основному  схожі і функціонально подібні. 

Для ефективної роботи такої голки необхідно забезпечити підпірне різання, тобто для неї потрібен необроблений попередньо поверхневий шар. Аналітично обґрунтована глибина занурення до 3 см в грантових умовах Дніпропетровської області умовах 

Література:

1. Скрипник В.І. Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки: навчальний посібник для здобувачів професійної освіти / В. І. Скрипник – К.: Літера ЛТД, 2019. – 256 с.

2. Войтюк Д. Г. Сільськогосподарські та меліоративні машини: підручник / Д. Г. Войтюк, В. О. Дубровін, Т. Д. Іщенко [та ін.]; pа ред.. Д. Г. Войтюка. – К.: Вища освіта, 2004. – 544 .



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення