РЕТРОСПЕКТИВНИЙ СУПУТНИКОВИЙ МОНІТОРИНГ СПЕКТРАЛЬНИХ ІНДЕКСІВ ЯК ІНСТРУМЕНТ ФІКСАЦІЇ ОЗНАК ЕКОЦИДУ ТА ОЦІНКИ ЗБИТКІВ - Наукові конференції
Головна
UA PL EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

РЕТРОСПЕКТИВНИЙ СУПУТНИКОВИЙ МОНІТОРИНГ СПЕКТРАЛЬНИХ ІНДЕКСІВ ЯК ІНСТРУМЕНТ ФІКСАЦІЇ ОЗНАК ЕКОЦИДУ ТА ОЦІНКИ ЗБИТКІВ

10.01.2026 18:48

[2. Економічні науки]

Автор: Шарий Григорій Іванович, доктор економічних наук, професор, Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», м. Полтава; Козлов Владислав Володимирович, аспірант, Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», м. Полтава


ORCID: 0000-0001-5098-2661 Шарий Г.І.

ORCID: 0009-0009-6928-6530 Козлов В.В.

Сучасний етап збройної агресії проти України (2024–2025 рр.) характеризується переходом до виснажливого позиційного протистояння, де низька швидкість просування лінії фронту призводить до екстремальної концентрації вогневого впливу на обмежених ділянках, спричиняючи ефект «випаленої землі». Характер сучасної війни, зокрема масове застосування безпілотних технологій та засобів РЕБ, призвів до значного розширення «сірої зони», де будь-яка господарська чи природоохоронна діяльність є фізично неможливою. У цих умовах виникає гостра безпекова дилема: необхідність забезпечення безперервного екологічного моніторингу для фіксації злочинів стикається з прямою загрозою життю фахівців. За таких обставин технології дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) стають єдиним безальтернативним інструментом, що дозволяє розв'язати цю дилему. Вони забезпечують можливість дистанційного, безпечного та, що найважливіше, безперервного спостереження за станом екосистем у режимі реального часу. Це критично важливо для кваліфікації дій агресора як екоциду згідно зі статтею 441 Кримінального кодексу України [1]. 

Ретроспективний аналіз часових рядів ДЗЗ дозволяє формувати незаперечну доказову базу для оцінки збитків навіть на тих територіях, фізичний доступ до яких залишатиметься закритим протягом багатьох років після завершення бойових дій.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює питання оцінки збитків земельним ресурсам в умовах воєнного стану, є Методика визначення розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій, затверджена Наказом Міндовкілля від 04.04.2022 № 167 [2]. 

Ця методика виступає фундаментальним юридично-економічним інструментом, що дозволяє розглядати ґрунт як актив, вартість якого знизилася через негативний вплив. Алгоритм розрахунку шкоди від забруднення ґрунтів базується на формулі, де ключовим просторовим показником є площа земельної ділянки, ґрунти якої зазнали забруднення. Аналогічний підхід, де площа виступає базовим множником, застосовується при оцінці шкоди від засмічення земель та розрахунку вартості рекультивації. 

Саме параметр площі ураження є тією змінною, яка визначає масштаб фінансових претензій, і для його об’єктивного визначення критично важливим стає використання технологій дистанційного зондування Землі (ДЗЗ). Методика № 167 прямо передбачає можливість встановлення фактів забруднення та засмічення, а також їх масштабів шляхом аналізу даних ДЗЗ.

Для отримання верифікованих даних про стан підстилаючої поверхні доцільно використовувати супутникові знімки Sentinel-2 з рівнем обробки L2A (Bottom-of-Atmosphere), які надають дані про відбивну здатність поверхні з корекцією атмосферного впливу. Висока просторова роздільна здатність та наявність спектральних каналів у видимому (Red) та інфрачервоному (NIR, SWIR) діапазонах дозволяють розраховувати спеціалізовані індекси для діагностики ознак екоциду [3]. Для виявлення прихованої деградації та хімічного отруєння ґрунтів («отруєння ресурсів») застосовується Нормований диференційний вегетаційний індекс (NDVI), а для фіксації фізичного знищення ландшафтів (пожежі, вирви) - Нормований коефіцієнт вигорання (NBR). 

Для кількісної оцінки масштабів трансформації екосистем та верифікації динаміки руйнувань особливе значення має розрахунок різницевих індексів: dNDVI (delta NDVI) та dNBR (delta NBR). На відміну від абсолютних значень, ці деривативні показники базуються на порівнянні спектральних характеристик однієї і тієї ж ділянки у різні часові проміжки (наприклад, порівняння довоєнного 2021 року з поточним станом).

Практична апробація запропонованого підходу була здійснена на прикладі ділянки лісового фонду площею 379,9 га, розташованої північніше с. Серебрянка Луганської області. Аналіз часових рядів за період 2020 - 2025 років дозволив виявити критичні зміни у стані екосистеми. Результати комплексного розрахунку індексів NDVI та NBR на основі знімків Sentinel-2 L2A наведено в Таблиці 1. 

Таблиця 1

Комплексна динаміка спектральних індексів NDVI та NBR (2020–2025)




Аналіз даних Таблиці 1 демонструє чітку кореляцію між зниженням біологічної активності та фізичним руйнуванням ландшафту. У довоєнний період (2020 - 2021 рр.) середні значення NDVI становили 0,62-0,67, а NBR - 0,45-0,48, що свідчило про стабільний гомеостаз лісової екосистеми. Починаючи з 2022 року, спостерігаються ознаки стресу, які переросли у катастрофічне падіння показників у 2024 - 2025 роках. Як видно з візуалізації просторового розподілу вегетації на Рисунку 1, індекс NDVI впав до рівня 0,30, що вказує на біологічну смерть значної частини лісового масиву.

Це падіння не може бути пояснене кліматичними факторами, оскільки супроводжується переходом індексу NBR у від’ємні значення (від -0,05 до 0,02).



Картосхема пошкоджень, побудована на основі індексу NBR (див. Рисунок 2), підтверджує фізичний механізм знищення: від’ємні значення є маркером наявності відкритого ґрунту, попелу та згарищ, що утворилися внаслідок інтенсивних бойових дій. Синхронне падіння обох індексів доводить, що деградація викликана не сезонною посухою, а комбінацією механічного знищення (вибухи, пожежі) та хімічного забруднення, яке блокує процеси регенерації. Відсутність позитивної динаміки відновлення у 2025 році свідчить про довгостроковий характер завданої шкоди та стан екологічного шоку території. Таким чином, проведене дослідження підтверджує, що технології ДЗЗ з використанням даних Sentinel-2 L2A є безальтернативним інструментом для об’єктивної фіксації екологічних злочинів.

Комплексне застосування спектральних індексів NDVI та NBR у поєднанні з аналізом їхніх різницевих деривативів (dNDVI та dNBR) вже сьогодні дозволяє сформувати верифіковану доказову базу, що відповідає юридичним критеріям складу злочину екоциду. Ретроспективний аналіз цих показників у часових рядах забезпечує об’єктивне доведення масовості знищення рослинного світу та довготривалості негативних змін, що є ключовим для кваліфікації злочину за статтею 441 ККУ. Разом з тим, перспективним для подальшого впровадження є розширення моніторингового інструментарію за рахунок індексів BSI та MSI. Використання BSI у майбутніх дослідженнях дозволить більш точно ідентифікувати зони критичної механічної деформації ґрунтового покриву (вирви, траншеї), а впровадження MSI забезпечить можливість діагностики латентного хімічного отруєння ресурсів на ранніх стадіях.

Таке розширення спектрального аналізу дозволить максимально деталізувати дані про площі та рівні деградації, що є необхідною умовою для точного застосування розрахункових формул Методики № 167 та трансформації зафіксованих супутником екологічних втрат у об’єктивний фінансовий еквівалент завданих збитків

Література

1. Кримінальний кодекс України : Закон України від 05 квіт. 2001 р. № 2341-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (дата звернення: 23.05.2024).

2. Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану : наказ М-ва захисту довкілля та природних ресурсів України від 04.04.2022 р. № 167. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0406-22 (дата звернення: 04.11.2025). 

3. Escuin S., Navarro R., Fernández P. Fire severity assessment by using NBR (Normalized Burn Ratio) and NDVI (Normalized Difference Vegetation Index) derived from LANDSAT TM/ETM images. International Journal of Remote Sensing. 2007. Vol. 28, № 5. P. 1053–1073. DOI: 10.1080/01431160701281072.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2026

Конференції 2025

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення