СПЕЦИФІКА ОЦІНЮВАННЯ СФОРМОВАНОСТІ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ПИСЬМІ УЧНІВ 5 КЛАСУ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ - Наукові конференції
Головна
UA PL EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

СПЕЦИФІКА ОЦІНЮВАННЯ СФОРМОВАНОСТІ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ПИСЬМІ УЧНІВ 5 КЛАСУ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

15.12.2025 15:23

[4. Педагогічні науки]

Автор: Ковцун Юлія Василівна, здобувачка ІІ (магістерського) рівня вищої освіти факультету іноземних мов Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка


Сьогодні перед закладами загальної середньої освіти поставлено надважливе завдання – формування здатності здобувача освіти ефективно взаємодіяти в різноманітних соціальних і культурних контекстах. Наголосимо, що процес оволодіння школярами життєво необхідними іншомовними комунікативними уміннями складний і забезпечується використанням особливих дидактичних засобів, що спроможні доцільно змоделювати акт комунікації, передбачений цілями навчального процесу. Тож діяльність іноземних педагогів-словесників спрямована на цілеспрямоване формування у здобувачів освіти міжкультурної іншомовної комунікативної компетентності, в межах якої пріоритетним завданням стає сприяння набуття школярами досвіду іншомовного спілкування в усній та письменній формах відповідно до вимог чинної навчальної програми [4] та Державного стандарту базової середньої освіти [3]. Коло окреслених питань репрезентовано працями багатьох вчених-філологів, методистів-практиків (С. Абрамович, О. Бецько, Н. Білан, М. Бойко, Р. Гладушина, М. Горобченко, І. Горошкін, М. Гриньков, Г. Гринюк, В. Забута, О. Коваленко, С. Кожушко, Т. Корж, О. Литвиненко, С. Литвин, С. Ніколаєва, О. Пасічник, Т. Полонська, В. Редько, О. Тарнопольський, О. Устименко, О. Щербак, М. Яковчук, Т. Яхонтова тощо).

Зауважимо, що важливою складовою процесу формування компетентності в письмі є оцінювання, яке суттєво впливає на результати та якість освітнього процесу. Традиційно оцінювання розглядалося передусім як засіб контролю навчальної діяльності, що дає змогу встановити, чи досягли учні визначених навчальних цілей, адже, відповідно до закону України «Про освіту», «результатами навчання є знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності та інші особисті якості, які можна визначити, спланувати, оцінити та виміряти, і які учень здатен продемонструвати після закінчення освітньої програми або окремих її компонентів» [1].  Проте в сучасних умовах його функціональне призначення значно розширилося: оцінювання стало інструментом визначення рівня навчальних досягнень здобувачів освіти, виявлення успіхів і труднощів, з якими він зустрічається, а також джерелом інформації для планування подальшого навчання.

В умовах компетентнісного навчання при оцінюванні береться до уваги перш за все рівень сформованості компетентності здобувачів освіти, їхня здатність вирішувати завдання, а також інтелектуальний потенціал, ціннісне ставлення та комунікативний досвід. Важливо, щоб оцінка стала своєрідним інструментом розвитку особистості, при цьому неприпустимим є сприйняття оцінювання як нагороди / покарання, адже основною метою виставлення оцінки є фіксація прогресу здобувача освіти у набутті навиків іншомовного письма. Надважливо, щоб це зрозуміли п’ятикласники, які ще не мають досвіду сприймання-пережиття отримання позитивної чи негативної оцінки, оскільки в початкових класах (відповідно до концепції Нової української школи [2]) оцінки не виставлялися, а рівень досягнень (наприклад, достатній чи високий) учнями сприймався безболісно.

За І. Горошкіним [6] виокремимо функції оцінки, які є різними для здобувачів освіти  (інформаційна, мотиваційна, формувальна, розвивальна та виховна)  та вчителів (діагностувальна, інформаційна, аналітична, контрольна, прогностична та коригувальна). Як зауважує І. Горошкін, «інформаційна функція оцінювання забезпечує учасників освітнього процесу інформацією про рівень сформованності певних компетентностей учнів. Ураховуючи різні функції оцінювання, важливо забезпечувати взаємодію між учнями та вчителями, яка буде сприяти якісному навчанню та розвитку особистості» [6, с. 26].

Варто наголосити, що у Державному стандарті базової середньої освіти [3] визначено вимоги до результатів навчання, які базуються на компетентнісному підході, які передбачають, що учень «сприймає усну інформацію та письмові тексти іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування; взаємодіє з іншими особами в усній і письмовій формі та в режимі реального часу засобами іноземної мови; надає інформацію, висловлює думки, почуття та ставлення іноземною мовою» [3]. Відповідно Державного стандарту базової середньої освіти [3],  чинна навчальна програма (орієнтуємося на Модельну навчальну програму «Іноземна мова. 5–9 класи» для закладів загальної середньої освіти / Редько В. Г., Шаленко О. П., Сотникова С. І., Коваленко О. Я., Коропецька І. Б., Якоб О. М., Самойлюкевич І. В., Добра О. М., Кіор Т. М. [4]) є основним документом, який визначає результати навчання учнів за кожною компетентністю. Зауважимо, що проміжні результати визначають педагоги, орієнтуючись на кінцевий результат, описаний у програмі. Отже, опираючись на рекомендації чинної модельної програми, вчителі англійської мови повинні оцінювати рівні різних видів мовленнєвої діяльності учнів: аудіювання, говоріння, читання та письмо. Переконані, що для оцінювання рівня сформованості міжкультурної іншомовної комунікативної компетентності в письмі учнів 5 класу закладів загальної середньої освіти необхідно розробити чіткі критерії, враховуючи вимоги педагогічної науки та компетентнісного підходу. За І. Горошкіним [6] виокремлюємо чотири критерії: ціннісний, пізнавальний, діяльнісний, рефлексійний, які «уможливлюють об’єктивний контроль результатів навчання – не тільки знань, умінь, навичок, а й особистісних складників компетентностей» [6, с. 27].

Ціннісний критерій визначає ставлення здобувачів освіти до вивчення англійської мови, до себе та інших суб’єктів освітнього процесу, прагнення до вдосконалення рівня володіння іноземною мовою, бажання до саморозвитку й самоосвіти. Для пізнавального характерним є усвідомлення ролі знань як інструменту міжкультурної іншомовної комунікації, здатність до вдосконалення навиків іншомовного письма. Діяльнісний критерій є надважливим, адже саме він засвідчує здатність здобувача освіти до певних видів навчальної діяльності (репродуктивної, репродуктивно-продуктивної,  продуктивної). Основною ознакою рефлексійного  критерію є здатність об’єктивно оцінювати, аналізувати навики володіння англомовним письмом як своїм, так і суб’єктів освітнього процесу.

Зауважимо, що об’єктивний контроль результатів навчання в оволодінні здобувачами освіти навиками письма, необхідно брати до уваги два види мовленнєвої діяльності, які включає у себе писемне мовлення – продуктивний (письмо) і рецептивний (читання), адже «при письмі й читанні встановлюються графемно-фонемні відповідності, але з різною спрямованістю, при читанні – від літер до звуків, при письмі – від звуків до літер; При письмі інформація кодується/шифрується, при читанні декодується/розшифровується» [7, с. 177]. Звідси, важливо звертати увагу на оформлення письмових висловлювань, вираження думки письмово на основі лінгвістичних одиниць, адже кінцевою метою сформованості іншомовної компетентності в письмі є навчити здобувачів освіти писати англійською мовою ті ж тексти і на тому ж рівні, що й рідною мовою. Для здобувачів освіти 5 класу закладів загальної середньої освіти, відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти [3] пріоритетним є формування комунікативної компетентності, яка забезпечувала б їм вміння писемного спілкування в типових ситуаціях. Отже, у п’ятикласників важливо сформувати навички техніки письма та його мовленнєвих навичок, розвиток умінь письма. 

Основним, на нашу думку, у 5 класі закладів загальної середньої освіти є навчання орфографії у зв’язку з накопиченням нового мовного матеріалу, що сприятиме розвитку писемного мовлення як засобу, що сприяє формуванню вмінь і навичок усного мовлення здобувачів освіти. Важлива роль у цьому складному процесі відводиться саме оцінюванню, показниками якого, як правило, є високий рівень – учень/учениця має значні успіхи в оволодінні навиками письма; достатній рівень – учень/учениця має помітні успіхи; середній рівень – учень/учениця відчуває певні труднощі; початковий рівень – учень/учениця потребує допомоги вчителя або однокласників. У цьому контексті, на наше переконання, важливим є інтерес до навчання, який можна оцінити за такими параметрами: «стійкий (чітко простежується пізнавальна потреба; постійне прагнення якнайкраще оволодіти матеріалом; уточнення, з’ясування, деталізація чогось; прагнення творчо застосувати знання й уміння; допитливість; пошук причинно-наслідкових зв’язків і закономірностей того, що пізнають.); нестійкий (фрагментарне виявлення зазначених вище характеристик)» [7, с. 201].

Дієвим при оцінювані навиків здобувачів освіти у письмі, на нашу думку, є метод анкетування, який допоможе словеснику виявити суб’єктивне ставлення учнів до письма, їхні труднощі та мотивацію. Доцільним у цьому контексті також буде і використання тестів, спрямованих на перевірку окремих компонентів письмових навичок – орфографічна точність, лексична різноманітність, уміння будувати тексти різних жанрів, уміння письмово висловлюватися у типових життєвих ситуаціях.

Отже, оцінювання рівня сформованості іншомовної компетентності у письмі учнів 5 класу закладів загальної середньої освіти є важливим компонентом методичної системи навчання іноземних мов, оскільки саме воно забезпечує об’єктивне визначення навчальних досягнень, діагностику труднощів та оцінку динаміки розвитку письмових умінь здобувачів освіти. У межах сучасної мовної освіти оцінювання трактується як інтегрований процес, який поєднує контроль, зворотний зв’язок, корекцію та підтримку індивідуального прогресу здобувача освіти, забезпечуючи системне відстеження динаміки формування його іншомовної компетентності в письмі. Отож оцінювання сформованості іншомовної компетентності у письмі учнів 5 класу закладів загальної середньої освіти є багатогранним процесом, який має здійснюватися комплексно, із застосуванням, як традиційних, так і формувальних методик. Його головною метою є не лише визначення рівня володіння здобувачами освіти навиками письма, а й забезпечення поступового, підтримувального та результативного розвитку письмових умінь, що відповідає вимогам сучасної іншомовної шкільної освіти та сприяє формуванню компетентного, мотивованого до вивчення іноземної мови здобувача освіти.

Література

1. Закон України «Про освіту» URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text 

2. Нова українська школа: Концептуальні засади реформування середньої школи : МОН України. Київ, 2016. 40 с. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkolacompressed.pdf 

3. Державний стандарт базової середньої освіти: Постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-2020-%D0%BF#n16. 

4. Модельна навчальна програма «Іноземна мова. 5–9 класи» для закладів загальної середньої освіти / Редько В. Г., Шаленко О. П., Сотникова С. І., Коваленко О. Я., Коропецька І. Б., Якоб О. М., Самойлюкевич І. В., Добра О. М., Кіор Т. М. Рекомендовано МОН України (від 12.07.2021 наказ № 795). Київ : МОН України, 2021. 42 с. URL: https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/zagalna%20serednya/Navchalni.prohramy/2021/14.07/Model.navch.prohr.5-9.klas.NUSH-poetap.z.2022/Inozemni.movy.5-9-kl/Inoz.mov.5-9 

5. Горошкін І. О. Оцінювання міжкультурної іншомовної комунікативної компетентності учнів гімназії у компетентнісному вимірі. Вісник Глухівського НПУ ім. О. Довженка. Педагогічні науки, 3 (2) (50), 2022. Глухів : Глухівський НПУ ім. О. Довженка. С. 157–163. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vgnpu_2022_3(2)__23.

6. Горошкін І. О. Критерії оцінювання сформованості міжкультурної іншомовної комунікативної компетентності учнів 7–9 класів закладів загальної середньої освіти. // Електронний збірник наукових праць ЗОІППО, № 2 (54), 2023. С. 25–27. URL: https://tinyurl.com/bddvjpbv 

7. Методика компетентнісно орієнтованого навчання іноземних мов учнів 5–6 класів гімназій : методичний посібник / Редько В. Г., Полонська Т. К., Горошкін І. О., Пасічник О. С., Коваленко О. М., Яковчук М. В.; за наук ред. Валерія Редька; відп. за вип. Тамара Полонська. [Електронне видання]. Київ : Педагогічна думка, 2022. 312 с. URL: https://tinyurl.com/ye2x6656


__________________________

Науковий керівник: Гупка-Макогін Надія Ігорівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри англійської філології та методики навчання англійської мови Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2026

Конференції 2025

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення