ЩОДО ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАК КОМПЛЕКСНИХ УМОВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ КОНТРАКТІВ
13.11.2025 15:50
[5. Юридичні науки]
Автор: Попович Павло Олександрович, аспірант кафедри господарського права і процесу, Національний університет «Одеська юридична академія», м. Одеса, Україна
У зовнішньоекономічній практиці сторони часто використовують комплексні умови, які слугують забезпеченню виконання зобов'язань, як то: ескалаційні та індексаційні застереження (Escalation Clauses). Вони не гарантують виконання, але забезпечують захист економічного інтересу кредитора від валютних коливань, інфляції або зміни вартості ресурсів, що є критичним для довгострокових ЗЕК та попередні погодження (Conditional Clauses), а саме: включення в договір умови, що виконання основного зобов'язання (наприклад, відвантаження товару) залежить від виконання попередньої умови (наприклад, надання документарної акредитивної гарантії).
Зазначені умови не визначені нормами чинного законодавства, але є вельми важливими для процедури та порядку забезпеченя виконання будь-якого різновиду зовнішньоекономічного контракту. На думку В.В. Луць це можуть бути «захисні та арбітражні застереження (захисні застереження — це договірні умови, що включаються у контракти і передбачають можливість їхнього перегляду в процесі виконання з метою страхування валютних, кредитних та інших ризиків, тобто обмеження втрат контрагентів)» [1, с. 287]. У загальному сенсі «валютні застереження застосовуються насамперед з метою мінімізації економічних ризиків у зовнішньоекономічній діяльності, які з великим ступенем умовності можна поділити на деякі окремі види: ризики, пов’язані з відмінністю національних правових систем різних країн та правовою ситуацією в таких країнах, еластичністю та плинністю їхнього законодавства; ризики, пов’язані з політичними обставинами правлячих режимів; ризики, пов’язані зі змінами ринкової кон’юнктури на національних та регіональних ринках та ін.» [2, c. 147].
В.С. Мілаш зазначає, що це може бути «непряме валютне застереження — умова зовнішньоекономічного договору, що передбачає фіксацію валюти ціни у більш стабільній валюті, а валюту платежу — у будь-якій, у тому числі більш слабкій валюті. У такому випадку валюта ціни виступає як захисне застереження» [3, с. 88]. На думку інших фахівців «якщо валюта ціни і валюта платежу збігаються, а розмір суми платежу залежить від зміни курсу валюти розрахунків відносно іншої стабільної валюти (валютне застереження), то застосовується пряме валютне застереження. За розбіжності валюти ціни та валюти платежу застосовується непряме застереження, відповідно до якого сума платежу змінюється пропорційно зміні курсу валюти ціни до курсу валюти платежу, що відбулася у визначений термін в узгодженому місці. Багатовалютне (мультивалютне) застереження - це застереження, відповідно до якого сума платежу залежить від зміни курсового співвідношення між валютою платежу та "кошиком валют", який визначається угодою сторін» [4, с. 11].
Взагалі «формулювання договірної ціни у зовнішньоекономічному контракті, спрямоване на мінімізацію валютних ризиків у міжнародній торгівлі, називається валютним застереженням контракту» [5, с. 190].
Економісти радять «при нестабільності валютних курсів ціни фіксуються в найстійкішій валюті, а платіж – звичайно у валюті країни-імпортера. Якщо валюта ціни і валюта платежу не співпадають, то в контракті обмовляється курс перерахунку першою в другу. В контракті встановлюються умови перерахунку: 1) курс певного виду платіжного засобу – телеграфного переказу у платежах без тратт або векселя у розрахунках, пов’язаних з кредитом; 2) уточнюється час коректування (наприклад, напередодні або на день платежу) на певному валютному ринку (продавця, покупця або третьої країни); 3) обумовлюється курс, за яким здійснюється перерахунок: звичайно середній курс, іноді курс продавця або покупця на відкриття, закриття валютного ринку або середній курс дня. Невідповідність валюти ціни і валюти платежу – один з найпростіших методів страхування валютного ризику. Якщо курс валюти ціни (наприклад, долара) знизився, то сума платежу (у швейцарських франках) пропорційно зменшується, і навпаки. Ризик зниження курсу валюти ціни несе експортер (кредитор), а ризик її підвищення – імпортер (боржник)» [6, с. 114].
Взагалі, «експортер зазвичай прагне зафіксувати ціну у відносно більш сталій валюті, а імпортер, навпаки, зацікавлений у тому, щоб установити ціну у валюті, схильній до знецінення. Від вибору валюти ціни залежить ризик валютних втрат, тобто можливість не одержати еквівалент вартості, передбачений у момент визначення ціни й підписання контракту. Страхування цінових ризиків здійснюється в контракті купівлі-продажу різними способами: фіксацією контрактної ціни у твердій, найбільш стійкій валюті; застосуванням застереження про перегляд контрактної ціни при зміні курсу валюти ціни, що перевищує встановлений коефіцієнт коливань та застосуванням застережень, передбачених відповідним похідним цінним папером» [7, с. 91]. Тобто, «окрім правильного вибору валюти ціни і валюти платежу, підприємства (фірми) можуть використовувати й інші засоби, спрямовані на страхування валютних ризиків. Такими засобами є: можливість зміни термінів платежу за контрактом, збалансованість грошових вимог і зобов'язань, валютно-товарні застереження, бартерні угоди, включення розміру можливих збитків у ціну» [8].
Таким чином, "Escalation clause" (ескалація та індексація застереження) — це договірна умова зовнішньоекономічного контракту, забезпечувального характеру, яка дозволяє одній зі сторін або обом сторонам підвищувати ціни або умови в майбутньому відповідно до заздалегідь визначених індексів або показників, таких як інфляція, вартість матеріалів чи інші фактори. Таке застереження допомагає захистити суб'єктів бізнесу від непередбачуваних змін ринкової кон'юнктури та забезпечити стабільність у довгострокових угодах. У контракті чітко прописуються, які індекси або показники будуть використовуватись для перегляду цін, наприклад, це може бути офіційний індекс споживчих цін, вартість певних сировинних товарів, курс валют або інші релевантні фактори, прицьому встановлюється періодичність та умови перегляду цін.
Література:
1. Луць В. В. Контракти у підприємницькій діяльності : навч. посіб. К. : Юрінком Інтер, 1999. 330 с.
2. Журавка Ф. О. Практичні аспекти використання валютних застережень у зовнішньоекономічних контрактах підприємств. Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України : зб. наук. пр. / Держ. вищ. навч. закл. «Укр. акад. банк. справи Нац. банку України». Суми, 2007. Т. 19. С. 146–152.
3. Мілаш В.С. Правові особливості захисного застереження як умови зовнішньоекономічного договору: дис... канд. юрид. наук: 12.00.03; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. Х., 2002. 198 с.
4. Конспект лекцій з дисципліни «Зовнішньоекономічна діяльність підприємства» для студентів напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент» денної та заочної форм навчання / Мельник Ю.В. Тернопіль: ТНЕУ, 2016. 64 с.
5. Ющенко В.А., Міщенко В.І. Управління валютними ризиками. К.: Товариство “Знання”, КОО, 1998. 444 с.
6. Москвіна А. О. Організація, техніка підготовки та виконання зовнішньоекономічних контрактів: конспект лекцій (для студентів 3 курсу усіх форм навчання спеціальностей 051 – Економіка, 071 – Облік і оподаткування, 073 – Менеджмент, 076 – Підприємництво, торгівля та біржова діяльність, 275 – Транспортні технології); Харків. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова, 2020. 171 с.
7. Шворак Л.О. Контракти в зовнішньоекономічній діяльності: електронний конспект лекцій з курсу. К., 2025. 153с.
8. Зянько В. Міжнародні розрахункові та валютні операції. Курс лекції. 2018. URL: https://fk.vntu.edu.ua/
__________________________
Науковий керівник: Будурова Ганна Миколаївна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри господарського права і процесу, Національний університет «Одеська юридична академія»,