НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ ПІДХОДІВ ПОДАТКОВИХ ІНСТИТУЦІЙ, ЯК ОДИН ІЗ РИЗИКІВ ВЕДЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНСОТІ - Наукові конференції
Головна
UA PL EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ ПІДХОДІВ ПОДАТКОВИХ ІНСТИТУЦІЙ, ЯК ОДИН ІЗ РИЗИКІВ ВЕДЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНСОТІ

13.11.2025 08:46

[2. Економічні науки]

Автор: Жижко Костянтин Вікторович, кандидат економічних наук, докторант, Український державний університет науки і технологій



Анотація. Автором досліджено неоднозначність у застосуванні податку на додану вартість (ПДВ) до операцій із програмним забезпеченням (ПЗ), що постачається нерезидентам в умовах воєнного стану в Україні. На основі аналізу положень Податкового кодексу України та суперечливих індивідуальних податкових консультацій (ІПК) виявлено подвійне трактування: програмне забезпечення може кваліфікуватися як послуга (звільнена від ПДВ) або як товар (обкладається ПДВ за ставкою 20%).

Невизначеність у податковому законодавстві створює значні правові й фінансові ризики для підприємництва, знижує інвестиційну привабливість українських підприємств та послаблює конкурентоспроможність України в цілому на Світовій арені.

Ключові слова: ПДВ, програмне забезпечення, операції з нерезидентами, права інтелектуальної власності, індивідуальні податкові консультації, стратегічно важливі підприємства, економіка воєнного стану.

UNCERTAINTY OF TAX AUTHORITIES' APPROACHES AS ONE OF THE RISKS OF DOING BUSINESS

Zhyzhko Kostiantyn 

PhD in Economics, Doctoral Candidate, Ukrainian State University of Science and Technologies


Abstract. The study examines the ambiguity in applying value-added tax (VAT) to software transactions supplied to non-residents under martial law in Ukraine. Based on the analysis of the provisions of the Tax Code of Ukraine and conflicting individual tax consultations (ITCs), a dual interpretation has been identified: software may be classified either as a service (exempt from VAT) or as a good (subject to VAT at a rate of 20%).

At the same time, uncertainty in tax legislation creates significant legal and financial risks for businesses, reduces investment attractiveness of Ukrainian companies and weakens the competitiveness of Ukraine on the Global maket.

Keywords: VAT, software, transactions with non-residents, intellectual property rights, individual tax consultations, strategically important enterprises, wartime economy.

Постановка проблеми. Неоднозначність положень Податкового кодексу України (ПКУ) щодо оподаткування ПДВ операцій із постачання програмної продукції нерезидентам створює суттєві виклики для підприємств, що здійснюють активну зовнішньоекономічну діяльність. Центральною проблемою є подвійна класифікація програмного забезпечення як товару або послуги, що зумовлює податкові ризики, ускладнює господарську діяльність і негативно впливає на інвестиційну привабливість українських підприємств в умовах воєнного стану.

На основі дослідження положень ПКУ, індивідуальних податкових консультацій і міжнародного досвіду запропоновано рекомендації щодо вдосконалення чинної нормативної бази.

Аналіз досліджень та публікацій. Воєнний стан в Україні посилює економічну вразливість, роблячи внесок стратегічно важливих підприємств критично значущим для фіскальної стабільності. Ці підприємства підтримують економіку за рахунок регулярних податкових надходжень та створення робочих місць. Проте невизначеність у положеннях ПКУ щодо ПДВ на експорт програмного забезпечення нерезидентам створює значні ризики. Відсутність чіткого розмежування між програмним забезпеченням як «послугою» (пп. 14.1.185 ПКУ) та «товаром» (пп. 14.1.244 ПКУ) призводить до непослідовного оподаткування, що ускладнює діяльність ІТ-компаній і підриває економічне відновлення.

Мета роботи. Основною метою є аналіз порядку та процесу оподаткування ПДВ операцій з постачання програмного забезпечення нерезидентам та у разі виявлення суперечливих вимог розробити і запропонувати шляхи усунення відповідних правових і податкових колізій.

Виклад основного матеріалу. Неоднозначність податкового регулювання в Україні щодо оподаткування ПДВ операцій із постачання програмного забезпечення нерезидентам створює суттєві виклики для підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність. Програмне забезпечення може класифікуватися як товар, що обкладається ПДВ за ставкою 20%, або як послуга, звільнена від оподаткування, залежно від умов договору та визначення місця постачання відповідно до пунктів 186.1 та 186.3 ПКУ. У практиці це створює суперечливі ситуації, адже навіть за наявності індивідуальних податкових консультацій від відповідних податкових інституцій – їх результат може бути діаметрально протилежним. Як наслідок, підприємство, маючи намір діяти виключно до вимог чинного законодавства стикається з ситуацією, коли це ж законодавство не здатне визначити, яка дія буде правильною. 

Основні критерії визначення характеру операції включають умови договору, наявність фізичного носія, передачу виключних прав або права користування, місце використання ПЗ та можливість перепродажу. Така невизначеність створює податкові ризики, ускладнює ведення бухгалтерського обліку та потребує звернення до ДПС для отримання індивідуальних податкових консультацій з метою коректного визначення процесу оподаткування конкретних операцій. Відповідно, один і той самий об’єкт програмного забезпечення залежно від умов договору може одночасно визнаватися як база оподаткування ПДВ, так і не визнаватися нею, що можна умовно назвати «програмним забезпеченням Шредінгера».

Висновки та пропозиції. Критично важливим є чітке розмежування між товарами та послугами для правильного визначення податкових зобов’язань. Виходячи з цього, доцільно впроваджувати як тактичні заходи на рівні підприємств, так і стратегічні рішення на рівні законодавства та регуляторної практики. Тактичні заходи передбачають чітке формулювання умов договору щодо права власності на програмне забезпечення та визначення місця його використання. Стратегічні рішення включають розробку єдиних підходів до класифікації операцій із ПЗ з урахуванням міжнародної практики та судових рішень, оцінку впливу діджиталізації та хмарних сервісів на поняття місця постачання, формування чітких критеріїв для ліцензійних і товарних договорів з метою мінімізації податкових ризиків і забезпечення прозорості IT-сектору, а також синхронізацію роботи державних регуляторних органів для усунення протиріч у консультаціях та роз’ясненнях.

Список використаних джерел / References:

1. Податковий кодекс України : Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI // База даних (БД) «Законодавство України» / Верховна Рада (ВР) України. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (дата звернення: 26.09.2025).

2. Про авторське право і суміжні права : Закон України від 23.12.1993 р. № 3792-ХІІ. Верховна Рада України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 (дата звернення: 26.09.2025).

3. Цивільний кодекс України : Закон України від 16.01.2003 р. № 1023–ХІІ. Офіційний вебпортал Верхо-вної Ради України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page11 (дата звернення: 26.09.2025).

4. Директива Ради 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 р. про спільну систему податку на додану вартість № 2006/112/ЄС. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_928 (дата звернення: 26.09.2025)

5. Державна податкова служба України - індивідуальна податкова консультація  від 25.04.2025 року №2326/ІПК/99-00-21-03-02.

6. Державна податкова служба України у Дніпропетровській області- індивідуальна податкова консультація від 25.04.2025 року № 26736/6/04-36-04-01-11.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2025

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення