РОЗВИТОК КОМПЕТЕНЦІЙ МЕНЕДЖЕРІВ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ У КОНТЕКСТІ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ПОШИРЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ - Наукові конференції
Головна
UA PL EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

РОЗВИТОК КОМПЕТЕНЦІЙ МЕНЕДЖЕРІВ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ У КОНТЕКСТІ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ПОШИРЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

14.10.2025 23:28

[2. Економічні науки]

Автор: Відякін Михайло Миколайович, аспірант, Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки", м.Київ



Цифровізація аграрного сектору України є одним із провідних чинників його модернізації та підвищення ефективності у світовому економічному просторі. Використання технологій штучного інтелекту (ШІ), зокрема генеративних моделей, трансформує підходи до управління виробничими та інноваційними процесами. У таких умовах роль менеджера набуває нової якості – він стає не лише керівником, а й аналітиком, стратегом та фасилітатором цифрових змін в компанії. Розвиток компетенцій управлінського персоналу стає ключовою умовою успішної адаптації аграрних підприємств України до вимог глобального інформаційного суспільства.

Під компетенцією менеджера у цифровому середовищі зазвичай розуміють сукупність знань, навичок та ціннісних орієнтирів, що забезпечують ефективне прийняття рішень в умовах використання сучасних інформаційних технологій. Відповідно до європейської рамки цифрових компетентностей DigComp 2.2 (European Commission, 2022), цифрова компетентність включає п’ять основних сфер: інформаційну грамотність, комунікацію, створення контенту, безпеку та вирішення проблем [1, c.4]. Для аграрного менеджменту ці сфери набувають специфічного змісту, що пов’язаний із роботою з великими масивами даних (Big Data), агротехнологічною аналітикою, системами підтримки рішень (DSS) і застосуванням генеративного ШІ у плануванні виробництва.

У межах дослідження визначено ключові компетенції сучасного «AI-ready» («готового до використання ШІ») менеджера аграрного підприємства. По-перше, це аналітична та цифрова грамотність, що передбачає вміння працювати з даними, розуміти принципи функціонування алгоритмів машинного навчання, а також критично оцінювати їх результати. По-друге, управлінська інноваційність, тобто здатність формувати нові бізнес-моделі, використовувати ШІ для створення інноваційних продуктів та оптимізації процесів. По-третє, етична відповідальність і безпека, що включає розуміння принципів конфіденційності, запобігання упередженості моделей та дотримання стандартів відповідального використання ШІ (Responsible AI). По-четверте, комунікаційна компетентність, яка забезпечує ефективну взаємодію між ІТ-фахівцями, аналітиками та виробничими підрозділами підприємства.

Актуальність розвитку таких компетенцій підтверджується міжнародними дослідженнями. За даними World Economic Forum (2025), понад 60% керівників вважають нестачу цифрових навичок головною перешкодою у впровадженні штучного інтелекту в бізнес-процеси [2, c.16]. Аналогічні висновки робить FAO (2024), наголошуючи, що ефективне застосування цифрових технологій у сільському господарстві можливе лише за умови належної підготовки управлінського персоналу [3]. ITU/FAO у звіті «AI and IoT for Digital Agriculture» (2025) акцентують на потребі формування професійних профілів для управління даними та системами на базі ШІ [4].

Для українських аграрних підприємств розвиток компетенцій менеджерів має подвійне значення. З одного боку це є засобом підвищення конкурентоспроможності компанії, а з іншого – є чинником соціально-економічної стабільності в умовах воєнних і післявоєнних викликів. Підприємства, що вже впровадили елементи цифрового управління, демонструють вищий рівень продуктивності та гнучкості в ухваленні рішень. Зокрема, застосування аналітичних систем для моніторингу врожайності та логістики дає змогу скоротити виробничі витрати на 10–15% [5] та підвищити точність планування до 25% [6].

Модель розвитку компетенцій «AI-ready manager» має охоплювати три взаємопов’язані компоненти: (1) цифрову підготовку, а саме базові знання про інструменти штучного інтелекту, аналіз даних, принципи пояснюваного ШІ (XAI); (2) аналітичне мислення, тобто здатність інтерпретувати результати алгоритмів та приймати рішення на основі даних; і (3) організаційне лідерство або управління трансформаційними процесами, мотивація персоналу до впровадження інновацій, забезпечення культури навчання протягом життя.

Розвиток зазначених компетенцій доцільно реалізовувати поетапно: спершу через оцінювання наявних навичок менеджерів, далі – через впровадження корпоративних програм навчання у співпраці з освітніми закладами, і, нарешті, через створення внутрішніх центрів компетенцій із цифрового управління. На рівні державної політики важливим є формування стандартів цифрової компетентності в аграрному секторі, узгоджених із європейськими практиками та стратегіями сталого розвитку.

Підготовка менеджерів нового типу – це вже стратегічне завдання для аграрного бізнесу України, який прагне інтегруватися у глобальні ланцюги доданої вартості. Генеративний штучний інтелект може стати потужним інструментом підвищення ефективності, проте його впровадження потребує глибокого розуміння з боку керівників підприємств. Саме тому навчання управлінців у напрямі аналітики, даних і етики стає не менш важливим, ніж інвестиції в технології.

Отже, можна стверджувати, що формування компетенцій AI-ready менеджера є основою для розвитку інноваційної екосистеми аграрного сектору України. Менеджери з такими компетенціями здатні ефективно поєднувати аналітичні підходи, цифрові технології та стратегічне бачення, забезпечуючи стійке зростання підприємств. Саме розвиток людського капіталу стає визначальним чинником успіху цифрової трансформації аграрного бізнесу в умовах інформаційного суспільства.

Література

1. Vuorikari, R., Kluzer, S. and Punie, Y., DigComp 2.2: The Digital Competence Framework for Citizens, EUR 31006 EN, Publications Office of the European Union, Luxembourg, 2022, ISBN 978-92-76-48882-8, doi:10.2760/115376, JRC128415

2. World Economic Forum. AI in Action: Beyond Experimentation to Transform Industry. Geneva, 2025. URL: https://reports.weforum.org/docs/WEF_AI_in_Action_Beyond_Experimentation_to_Transform_Industry_2025.pdf 

3. FAO. Digital agriculture and AI to transform agrifood systems (Newsroom, 17 May 2024); State of Food and Agriculture 2024. URL: https://www.fao.org/newsroom/detail/fao-highlights-the-potential-of-ai-and-the-digital-revolution-to-transform-the-world-and-its-agrifood-systems/en

4. ITU/FAO Focus Group AI and IoT for Digital Agriculture (FG-AI4A): Digital Agriculture — A Standards Snapshot (2025). URL: https://www.itu.int/epublications/es/publication/digital-agriculture-a-standards-snapshot

5. Sarowar Morshed Shawon, Falguny Barua Ema, Asura Khanom Mahi, Fahima Lokman Niha, H.T. Zubair, Crop yield prediction using machine learning: An extensive and systematic literature review,

Smart Agricultural Technology, Volume 10, 2025, 100718, ISSN 2772-3755, https://doi.org/10.1016/j.atech.2024.100718.

6. Md. Abu Jabed, Masrah Azrifah Azmi Murad, Crop yield prediction in agriculture: A comprehensive review of machine learning and deep learning approaches, with insights for future research and sustainability, Heliyon, Volume 10, Issue 24, 2024, e40836, ISSN 2405-8440, https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2024.e40836

________________________

Науковий керівник: Гайдуцький Андрій Павлович, доктор економічних наук, Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки", м.Київ



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2025

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення