ВПЛИВ БІОМЕТРИЧНИХ СИСТЕМ НА БЕЗПЕКУ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ОБСЛУГОВУВАННЯ У СФЕРІ ТРАНСПОРТНИХ ПОСЛУГ - Наукові конференції
Головна
UA PL EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

ВПЛИВ БІОМЕТРИЧНИХ СИСТЕМ НА БЕЗПЕКУ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ОБСЛУГОВУВАННЯ У СФЕРІ ТРАНСПОРТНИХ ПОСЛУГ

14.10.2025 23:20

[1. Інформаційні системи і технології]

Автор: Сивець Богдана Олександрівна, студентка, Київський національний університет будівництва і архітектури, м. Київ



Транспортна сфера давно стала залежною від технологій. Вони керують рухом, регулюють потоки пасажирів і допомагають уникати затримок. З розвитком таких технологій виникла потреба в точнішій та швидшій ідентифікації людей – як для безпеки, так і для зручності самих користувачів.

Біометрія поступово витісняє звичні способи перевірки документів. Вони скорочують час на контроль документів, спрощують проходження митниці чи посадки на рейс і майже усувають потребу у втручанні персоналу. У великих транспортних вузлах, особливо в аеропортах і на вокзалах, такі системи вже стали звичним елементом роботи.

Серед найвідоміших прикладів – електронні ворота eGates. Вони дозволяють власникам електронних паспортів проходити паспортний контроль без участі працівників: камера зчитує обличчя, порівнює його з фото в чипі паспорта та у базах даних, і якщо збіг підтверджено, ворота відкриваються. Деякі авіакомпанії дозволяють пасажирам використовувати один лише скан обличчя, щоб пройти весь шлях до посадкового гейту без використання паспорта або квитка, адже інформація про рейс і особу пасажира синхронізується з внутрішньою базою даних під час реєстрації. У Дубаї ці «розумні ворота» дають змогу пройти контроль за кілька секунд лише за допомогою розпізнавання обличчя. 

Окрім аеропортів, біометричні технології активно інтегрують і для наземного громадського транспорту: метро, міжміських поїздів, автобусів тощо.  У більшості випадків вони поєднують відеоаналітику, датчики руху й автоматизовані системи доступу.

Так у кількох країнах для оплати проїзду в громадському транспорті уже тестуються системи системи, де скан обличчя або відбиток пальця замінює банківську картку чи паперовий квиток. Це прискорює процес купівлі квитка та посадку, а також значно зменшує черги.  

У метро біометрія використовується переважно для безконтактного проходу через турнікети та контролю доступу на платформи. Камери розпізнають пасажирів за обличчям, а система одразу списує оплату з прив’язаної картки. Фактично, людина проходить до платформи без жодних зайвих дій чи навіть сканування телефона.

На залізничних вокзалах подібні технології виконують уже не лише допоміжну, а й контрольну функцію. Камери спостереження аналізують обличчя пасажирів у реальному часі, можуть виявити осіб, які перебувають у розшуку або мають заборону виїзду. Крім цього, існує ID-перевірка під час посадки у поїзд, що  може здійснюватися автоматично, без показу паспорта чи квитка.

Навіть якщо пасажири цього не помічають або не користуються біометрією свідомо, вона вже працює у більшості транспортних систем. Камери з функцією розпізнавання обличчя постійно відстежують потік людей, фіксують маршрути пересування й допомагають координувати роботу служби безпеки. У разі потреби система може швидко знайти конкретну людину серед тисяч інших, наприклад, якщо хтось загубився або потребує допомоги.

Біометрія помітно змінила роботу транспорту : там, де раніше пасажири чекали в чергах на паспортний контроль або перевірку квитків, тепер усе відбувається за кілька секунд. Людині достатньо пройти повз камеру, яка автоматично звіряє обличчя з базою даних і відкриває прохід. У результаті пасажири менше стоять у чергах, швидше пересуваються між зонами, та загалом – це допомагає уникати скупчень у великих терміналах чи на станціях.

Головна перевага для людини – простота. Не потрібно шукати документи, показувати квиток чи сканувати телефон. Важливо й те, що такі системи працюють стабільно. Вони не залежать від людського фактора, не втомлюються і не припускаються випадкових помилок. Для пасажира це означає однакові правила для всіх і передбачуваний результат. Тобто, якщо система не бачить відхилень чи не фіксує підозрілих ознак, процес проходить без затримок. Алгоритм діє послідовно й не реагує на зовнішні фактори: настрій, втому чи чергу за спиною, а результат не залежить від суб’єктивного рішення працівника.

Попри очевидні переваги, біометричні системи у транспорті мають і свої слабкі сторони. Найбільше питань виникає навколо захисту даних. Біометричні дані – це унікальні відомості про людину. Їхній витік або несанкціоноване використання може стати серйозною проблемою: зловмисники можуть отримати доступ до особистих акаунтів, фінансових сервісів чи навіть систем ідентифікації. Користувач фактично втрачає контроль над частиною своєї ідентичності, адже змінити ці дані неможливо.

Друга проблема виникає через недостатню прозорість самих алгоритмів, не завжди зрозуміло, хто має доступ до інформації, як довго вона зберігається та для яких цілей може бути використана. 

Ще одна проблема – технічні похибки. Камери не завжди можуть коректно працювати при слабкому освітленні, а самі системи розпізнавання можуть давати хибні результати, зокрема через зміну зовнішності пасажира, маску чи просто невдалий кут зйомки.

Навіть попри ризики та недосконалості системи, розвиток біометрії не зупиняється. У нових системах удосконалюють точність розпізнавання й способи захисту даних: додають перевірку «живості» користувача, шифрування шаблонів облич та більш захищене зберігання даних в базах. 

Можна довго сперечатися про етичність використання в місцях загального користування, однак за кілька років активного використання задоволення пасажирів і рівень комфорту помітно зріс. Люди поступово звикли до того, що обличчя чи відбиток пальця стали звичайним способом підтвердження особи, подібно до прикладання картки або показу квитка. Для більшості це вже не викликає подиву чи недовіри, а сприймається просто як зручне рішення, яке економить час і робить подорожі комфортнішими.

Література

1. Contactless journey | The Emirates Experience | Emirates United States. United States. URL: https://www.emirates.com/us/english/experience/contactless-journey/ 

2. Contributors to Wikimedia projects. SmartGate - Wikipedia. Wikipedia, the free encyclopedia. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/SmartGate 

3. From check-in to boarding: how biometrics are reshaping air travel - Uniting Aviation. Uniting Aviation. URL: https://unitingaviation.com/news/security-facilitation/from-check-in-to-boarding-how-biometrics-is-reshaping-air-travel 

4. Staff S. São Paulo metro system deploys facial recognition in transit stations. Security Magazine | The business magazine for security executives. URL: https://www.securitymagazine.com/articles/98749-sao-paulo-metro-system-deploys-facial-recognition-in-transit-stations 

5. Ben Wodecki. Amazon Facial Recognition Technology Tested at UK Train Stations. https://aibusiness.com/. URL: https://aibusiness.com/computer-vision/amazon-facial-recognition-tests-at-uk-train-stations-enhance-security#close-modal



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2025

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення