Вас вітає Інтернет конференція!
Вітаємо на нашому сайті
ОСНОВНІ НАПРЯМИ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ З ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ НОВОМОСКОВСЬКОГО ФАХОВОГО КОЛЕДЖУ ДДАЕУ
14.10.2025 22:52
[4. Педагогічні науки]
Автор: Сухін Вячеслав Миколайович, кандидат ветеринарних наук, доцент, ВСП «Новомосковський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно - економічного університету», м. Самар; Приходько Олег Георгійович, завідувач відділенням, ВСП «Новомосковський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно - економічного університету», м. Самар
Ветеринарна медицина в сучасному світі вимагає високого рівня професійної підготовки та навичок у випадках, коли йдеться про здоров'я та життя тварин. З розвитком сучасних технологій змінюються і методи викладання для здобувачів освіти. Активно впроваджуються нові підходи та технології, спрямовані на підготовку майбутніх фахівців до сучасних викликів у сфері тваринництва.
Теорія і практика навчання - це взаємопов’язані складові педагогічного процесу, які визначають його зміст, методи та результати. Теорія навчання (дидактика) розкриває закономірності, принципи, методи та цілі освітньої діяльності, тоді як практика навчання забезпечує їхнє реальне застосування у процесі роботи зі здобувачами освіти. Теоретичні напрями навчання. У сучасній педагогіці сформувалося кілька провідних напрямів (підходів) до організації навчального процесу, але у своїй роботі ми використовуваємо деякі з них [1,3].
Традиційний (інформаційно-репродуктивний) напрям це підхід до навчання, який ґрунтується на передачі готових знань від викладача до здобувача освіти та їх подальшому відтворенні. Головна роль у цьому процесі належить викладачу, який виступає основним джерелом інформації, організатором і контролером навчальної діяльності. Завдання здобувача освіти полягає у сприйнятті, запам’ятовуванні та відтворенні отриманого матеріалу. Такий підхід забезпечує системність знань, але водночас обмежує розвиток творчості та критичного мислення.
Діяльнісний напрям - це підхід до навчання, який ґрунтується на принципі активної діяльності здобувача освіти. Навчання відбувається через виконання практичних завдань у процесі яких здобувач освіти засвоює знання, формує вміння та навички. Головна ідея цього напряму полягає в тому, що знання стають особистісно значущими лише тоді, коли вони здобуті в результаті власної активної діяльності. Такий підхід сприяє розвитку самостійності, ініціативності та творчого мислення.
Компетентнісний підхід це сучасний напрям у теорії та практиці навчання, за якого головна мета полягає не лише у здобутті знань, а у формуванні ключових компетентностей - здатності застосовувати знання, уміння й навички під час роботи з твариною. Він передбачає розвиток у здобувачів освіти таких умінь, як самостійне мислення, прийняття рішень, ефективна комунікація, робота в команді, відповідальність та адаптивність.
Проблемно-пошуковий (евристичний) підхід. Під час навчання створюємо проблемні ситуацій і пошуку шляхів до їх розв’язання. При цьому здобувач освіти не отримує готових знань, а самостійно відкриває їх у процесі дослідження, аналізу, експерименту чи обговорення. Такий підхід розвиває критичне мислення, креативність, пізнавальну активність і сприяє глибшому засвоєнню матеріалу.
Інтерактивний підхід це напрям навчання, який передбачає активну взаємодію між викладачем і здобувачем освіти, а також між самими учасниками навчального процесу. Основний акцент робиться на спільній діяльності, діалозі, обміні думками, співробітництві та взаємному навчанні. Такий підхід сприяє розвитку комунікативних навичок, уміння аргументувати власну позицію, критично мислити та працювати в команді. Викладач у цьому випадку виступає не лише джерелом знань, а фасилітатором і партнером у процесі пізнання.
Практичні напрями навчання - це реалізація теоретичних положень у конкретних формах і технологіях освітнього процесу. Основними напрямами сучасної практики є: Інноваційне навчання - застосування новітніх освітніх технологій, цифрових ресурсів, інтерактивних платформ. Інтеграція теорії з практикою - виконання лабораторних, дослідницьких і творчих робіт, участь у проєктах [3].
Дуальна освіта - поєднання теоретичної підготовки з професійною практикою безпосередньо на виробництві. Дуальна форма навчання для підготовки ветеринарних лікарів передбачає чітку послідовність дій. Спершу визначаються навчальні цілі та ключові компетентності, які здобувач освіти має здобути, з урахуванням професійних стандартів. Далі планується навчальний процес із розподілом часу між теорією та практикою, узгоджується навчальна програма з виробничими підприємствами. Після теоретичної підготовки здобувачі освіти проходять практику на виробництві, виконуючи конкретні професійні завдання під керівництвом наставників. Наступним етапом є аналіз виконаних практичних завдань з викладачами. Контроль знань і навичок здійснюється через тестування, звіти та оцінювання наставниками, що дозволяє отримати зворотний зв’язок і за потреби коригувати програму навчання для підвищення ефективності підготовки майбутніх ветеринарних фахівців [2].
Переваги дуальної освіти. Дуальна форма навчання забезпечує ефективне поєднання теоретичної підготовки у закладі освіти з практичною діяльністю на базі ветеринарних клінік, лабораторій або господарств, що дозволяє здобувачам опановувати теоретичні знання та отримувати безпосередній практичний досвід під керівництвом досвідчених фахівців. Здобувачі освіти відпрацьовують навички виконання ветеринарних процедур, діагностики та лікування, набувають умінь комунікації з власниками тварин, знайомляться із сучасними технологіями та методами профілактики й лікування захворювань. Така організація навчання сприяє ефективній адаптації до потреб ринку праці, формує практичні компетентності, необхідні для професійної самореалізації, та підвищує конкурентоспроможність випускників. Крім того, здобувачі проявляють більшу мотивацію до навчання, зацікавленість у вивченні теоретичного матеріалу, дисципліну та відповідальність, що зменшує пропуски занять і покращує результати навчання. Дуальна освіта також забезпечує комплексний розвиток професійних і соціальних навичок, зокрема ефективну роботу в команді, управлінські здібності та вміння організовувати робочий процес, підвищуючи готовність до самостійної роботи та адаптації до реальних умов професійної діяльності.
Висновок. Сучасна теорія і практика навчання орієнтовані на формування компетентної, творчої, самостійної особистості. Теорія й практика навчання нерозривно пов’язані між собою. Теорія формує наукові основи освітнього процесу, а практика перевіряє й уточнює ці теоретичні положення, роблячи навчання ефективнішим. Вони поєднують наукові підходи з інноваційними технологіями, створюючи умови для ефективного засвоєння знань і розвитку потенціалу кожного здобувача освіти.
Література
1. Біда О. А., Сироєжко О. В., Шовш К. С. Роль дослідницької компетентності при підготовці майбутніх фахівців / Біда О. А., Сироєжко О. В., Шовш К. С.// Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. - 2022. - № 206. - С. 12-17.
2. Коваль, В. В., Слободянюк, І. М. Дуальна освіта у ветеринарній підготовці: проблеми та перспективи / В. В. Коваль, І. М. Слободянюк // Вісник аграрної освіти та науки. - 2022. - № 3. - С. 27-33.
3. Шевченко, Н. О. Розвиток професійних компетентностей у майбутніх ветеринарних лікарів під час виробничої практики / Н. О. Шевченко // Наукові записки Центральноукраїнського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка. - 2023. - Вип. 11. - С. 77-82.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Інші наукові праці даної секції
Конференції
Конференції 2025
Конференції 2024
Конференції 2023
Конференції 2022
Конференції 2021
