Вас вітає Інтернет конференція!
Вітаємо на нашому сайті
ПСИХОЛОГІЯ КОЛІРНОГО ВПЛИВУ
17.09.2025 20:45
[4. Педагогічні науки]
Автор: Корбан Ю.В., викладач спеціальних дисциплін, відділення «Живопис», Комунальний заклад «Одеський художній коледж ім. М.Б. Грекова», м. Одеса; Корбан Г.В., викладач спеціальних дисциплін, відділення «Живопис», Комунальний заклад «Одеський художній коледж ім. М.Б. Грекова»
До теперішнього часу отримав науковий доказ колірний вплив на емоційний стан, що супроводжується душевною рівновагою або занепокоєнням, радістю чи сумом, смиренням або збудженням, неспокоєм або умиротворенням [1,2]. Червоний, жовтий і синій кольори справляють найбільш сприятливий вплив на особистість живописця, який пише картину. Проте, психологічний стан особистості визначається насамперед його індивідуальними особливостями і змінюється у відповідності з розвитком його творчих здібностей та естетичною свідомістю, як результатом естетичного виховання. Крім цього, специфіка зображення сюжету картини залежить від емоційно-естетичного почуття, природи кольору та можливості його колірної інтерпретації. Рівень впливу кольору визначається його енергією і його вплив відбувається не тільки візуально, але і психологічно, залежно від суб'єктивного сприйняття кольору. В цьому плані в трактаті про кольорі В.В. Гете вперше обґрунтував вплив кольору на людську фізіологію і психологію. В роботі було відзначено, що вплив кольору може викликати художні образи та асоціації, які втілюються в написаній картині. Вплив кольору проявляється і в процесі пізнання живописної творчості, його своєрідності у формуванні образного розуміння дійсності та художнього задуму. Позиції впливу кольору на особистість студентів художніх спеціальностей визначаються взаємозв'язком наявного індивідуального психофізіологічного стану та енергетичним потоком колірної хвилі світла, довжина хвилі якого асоціюється з її кольором, а амплітуда з яскравістю. При цьому кольоровий вплив світлової хвилі, близької до монохромного (одноколірної) істотно відрізняється від впливу суми кольорів поліхромного світла, що представляє собою спектр монохромних випромінювань з різними довжинами хвиль. Не всі спектральні кольори, при написанні картини, отримують змішуванням барвистих пігментів. До таких кольорів можна віднести червоний, жовтий і синій, які і називають первинними. Вторинні кольори отримані попарним змішуванням первинних і до них віднесені помаранчевий, зелений і фіолетовий.
При обговоренні проблеми взаємодії кольору і емоції будемо виходити з того, що колір викликає певне відчуття, що складається з впливу і сприйняття. Колірне вплив викликають різні відчуття, залежать від ряду фізичних, фізіологічних і психофізіологічних факторів, а сприйняття кольору визначається індивідуальністю кожного студента. Ступінь сприйняття залежить від спектрального складу кольору, яскравого контрасту з оточуючими джерелами світла і об'єктами, що не світяться, індивідуальних спадкових особливостей ока і психічного стану. Тому для кожної людини справжнім кольором буде той, який бачить він сам.
Художня практика дозволила отримувати багато кольорів і відтінків змішанням невеликої кількості фарб. При цьому з урахуванням індивідуальних переваг і суб'єктивних психофізіологічних факторів червоні, помаранчеві і жовті відтінки викликають психофізіологічні реакції з відчуттям теплоти, блакитні, сині і фіолетові – відчуття холоду. Деякі кольори використовуються для загострення уваги.
Практичні заняття у студентів художніх спеціальностей проходять при різному освітленні, кольоровому тлі, при використанні фарб різних кольорів, що в сукупності стимулює виникнення певних психофізіологічних реакцій, що змінюють емоційний стан при написанні картини. І хоча студенти не помічають вплив кольору на їх творчу активність, цей вплив постійно присутній в їхньому житті. Причому кожний колір має різний вплив на психіку студентів. До теперішнього часу проведені дослідження та наведено результати впливу кольору на різні функціональні системи людини. Результати колірних переваг з використанням в якості експериментальної методики тесту М. Люшера отримані як у дітей, так і дорослих. За результатами виконаних досліджень зроблено висновок про провідний аспект колірного впливу при формуванні колірних переваг, яким виявився енергетичний. Колірна психодіагностика заснована на тестах Р. Роршаха і М. Люшера. Як зазначає Б.А. Базима, колірні психодіагностичні методики відносять до «експрес-методів» і крім швидкісного характеру тестування та їх поверховості, вони є надто «квапливими» [3]. Більшість колірних тестів класифікуються як перспективні методи, хоча здатності виявляти неусвідомлюване у них абсолютно недостатньо. Б. А. Базима зазначає і особливості кольору як засобу психодіагностики, який як стимул має кілька рівнів, здатних викликати у людини специфічні, диференційовані реакції. Згідно з цими рівнями, процедура проведення тестування включає використання певних колірних зразків, інструкції тестування, однорідності вибірки досліджуваних, тобто наявності спеціальних нормативних таблиць розподілів колірних переваг для тих чи інших критичних вибірок, що виділяються на основі психологічних і соціокультурних параметрів.
До теперішнього часу, незважаючи на існуючі методи, моделі та тести, проблема колірного впливу на емоційний стан особистості вирішена недостатньо. Колірний вплив на психічний апарат людини обумовлений не тільки енергетичними характеристиками кольору, але і його інформаційною складовою, яка визначається суспільно - культурними традиціями, кольоровою символікою, статтю і віком та ін.
Література
1. Максименко Ю. Б., Корбан Ю.В. Психоэмоциональность личности: некоторые аспекты
изучения / Ю. Б. Максименко, Ю. В. Корбан // Причорноморські психологічні студії. – Одеса: НУ «Одеська юридична академія». – 2017. – Вип.2. – С.8-12.
2. Корбан Ю. В. К проблеме построения минимального суммарного цветового восприятия / Ю. В. Корбан // Науковий вісник. – Одеса: ПНПУ ім. К.Д. Ушинського. - 2015. - №1. – С. 69-76.
3. Базыма Б.А. О цветовом выборе как индикаторе эмоциональных состояний в процессе решения малых творческих задач [Текст] / Б.А. Базыма, Н.А. Густяков // Вестник ХГУ. - Харьков, 1988. - №320. - С. 22-25.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Інші наукові праці даної секції
Конференції
Конференції 2025
Конференції 2024
Конференції 2023
Конференції 2022
Конференції 2021
