ЩОДО НЕОБХІДНОСТІ УСУНЕННЯ РОЗБІЖНОСТЕЙ У ПЕРЕКЛАДІ І ВИЗНАЧЕННІ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ ТЕХНІЧНИХ ТЕРМІНІВ
08.09.2025 00:42
[3. Технічні науки]
Автор: Хорольський Михайло Степанович, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро
Вступ
Сьогоднішні здобувачі освіти – це завтрашні командири загонів з відбудови зруйнованої значної кількості об’єктів інфраструктури України. Тому для якісної відбудови всього зруйнованого потрібні висококваліфіковані спеціалісти багатьох спеціальностей для різних галузей економіки, яких готують вищі навчальні заклади за відповідними напрямками і освітніми програмами та високоякісними актами нормативно-правової бази. Особливо слід звернути увагу на термінологію в галузі машинобудування, включаючи ракетно-космічну, авіаційну та оборонні галузі, які в технічному плані найбільш розвинені і можуть надати поштовх для розвитку інших галузей у динамічному напрямку, використовуючи передові наукоємні технології та технічні рішення. Відбудова починається з аналізу технічної документації з зазначеною у ній відповідної термінології, що притаманні певним об’єктам, що відбудовуються. Технічна термінологія у сфері проєктування та виробництва на об’єкти повинна бути сталою та зрозумілою для спеціалістів різних галузей.
Постановка задачі
В даній статті автором здійснена спроба здійснити аналіз певних документів законодавчої та нормативно-правової бази (законів, стандартів, словників, наказів) і звернути увагу на серйозні розбіжності у різному формулюванні значної кількості технічних термінів одного призначення, що негативно впливає на їх розуміння та якість підготовки здобувачів освіти. Це також може впливати на розуміння поставлених задач і очікувані результати роботи з відбудови всього зруйнованого, а також марного витрачання коштів. Особливо це важливо, коли у відбудові об’єктів зруйнованої інфраструктури разом з українськими фахівцями будуть приймати участь різномовні фахівці з інших країн і при перекладі термінів одного призначення з різних джерел інформації можуть виникати непорозуміння. Ці непорозуміння мають місце і серед національних фахівців і здобувачів освіти на поточний період.
Рішення поставленої задачі
Технічний термінологічний апарат особливо важливий при спілкуванні різномовних фахівців. В такому випадку для правильного і швидкого порозуміння різномовних фахівців потрібно мати однозначний термін і його визначення, тобто дефініцію (стисле логічне визначення терміну) [1], як це прийнято у Законах України, прийнятих Верховною Радою України. наприклад у законах [2-4].Такий підхід – гарний приклад для усіх органів державної влади, видавництв та громадських організацій і їх територіальних структур. Це значно спрощує розуміння такого поняття, забезпечує побудову ієрархічної класифікації термінів і дефініцій, полегшує та пришвидшує його впровадження у практичну діяльність, підвищує відповідальність виконавців та посадових осіб і як наслідок, підвищує ефективність роботи та економію коштів. Все зазначене буде сприяти підвищенню продуктивності праці, якості продукції, якості виконання робіт та надання послуг, зниження емоціонального і нервового напруження тощо. А Україні це конче потрібно для якнайшвидшої відбудови у повоєнний період всього зруйнованого. Для цього потрібно в Україні створити якісну нормативно-правову базу і в першу чергу стандарти конструкторської і технологічної документації з термінами і дефініціями на різних мовах. Терміни повинні бути однозначними і зрозумілими при перекладі як основи виробництва високоякісної та наукоємної продукції.
Слід зауважити, що потрібно використовувати одночасно узгоджені як термінологічний апарат документа, так і найістотніші дефініції, чого не можна відзначити у багатьох державних (національних) стандартах України, деяких тлумачних словниках, статтях у інших джерелах інформації тощо. Доречно розглянути проблемні термінологічні питання на конкретних прикладах.
У Національному стандарті України ДСТУ 3321:2003 [5] у статті 10.60 (див. фото на рис. 1) зазначено, що кутовий розмір - це «Розмір, поданий у кутових одиницях виміру». Нижче у Примітці зазначено, що «Кутовий розмір на кресленику зазначають у градусах, мінутах і секундах із познакою одиниці виміру». В той же час у Наказі Мінекономрозвитку від 04.08.2015 року № 914 [6], виданого на основі Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» [2], визначена інша назва частинного кутового розміру: замість «мінути» вказано «хвилина» [6]. Слід зазначити, що одиниця кутового розміру "мінута" як частина градуса вказана також у багатьох тлумачних словниках, наприклад в [7, с. 242; 8, с. 347;].
Рисунок 1 – Дефініція кутового розміру за ДСТУ 3321:2003
Як видно із представленої інформації розбіжності в назві використовуваних одиниць вимірювання очевидні, і їх потрібно усувати. І це повинні здійснити відповідні органи державної влади. Одиниці вимірювання надаються здобувачам освіти за відповідними освітніми програмами і вони повинні чітко знати їх однозначно визначені назви.
Невідповідності в термінології нажаль не поодинокі. Так, відповідно до Закону України «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань» (статті 5 та 6) [9] і зазначеного наказу [6] визначена одиниця вимірювання іонізуючого випромінювання з написанням «зіверт» (друга літера «і»). Разом з тим, у різних джерелах інформації за даними [10, с. 578] з посиланням на Український правопис (5-е вид.) вказану одиницю вимірювання зазначають як «зиверт» (друга літера «и»). Незважаючи на те, що в Прикінцевих положеннях вказаного Закону зазначено «забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону», назву одиниці іонізуючого випромінювання за даними словника [10, с. 578] визначено як «зиверт» (з другою літерою «и»). І посилання на Український правопис тут недоречний, оскільки він застарілий. В статті 5 Закону України «Про стандартизацію» [3] зазначено, що терміни є об’єктом стандартизації. З термінології розпочинається будь-яка технічна документація, за якою виготовляється той чи інший об’єкт і його складові. А тому термінологічний апарат повинен бути чітким і зрозумілим.
У Національному стандарті України ДСТУ 1.5:2015 (п.п. 6.1.1 та 6. 1.6) зазначено [11], що при викладанні тексту потрібно вживати усталені терміни або застартизовані терміни, а якщо їх немає, то відповідно до тлумачних академічних словників [12]. На думку автора даної статті з майже 50-ти річним досвідом проєктування, наукових досліджень і виробництва - це правильний підхід.
Але Національний орган стандартизації України УкрНДНЦ робить все навпаки. Так, за даними словника [10, с. 580] у додатку Б наведено приклад зі сталим словом «кромка» предмета. Воно визначено фаховою установою України Інститутом мовознавства імені О.О. Потебні Академії наук і показано з дефініцією у роботі [7, с. 204]. Але УкрНДНЦ значно пізніше випускає ДСТУ 3761.3-98, в якому цей термін уже вживається не як «кромка» предмета, а як «крайка». Оскільки будь-який контроль за термінами відсутній, то цей термін вживається як «крайка» (у 6-ти із 384 словниках та 1-му ДСТУ розглянутих автором), «край» (у 3-х словниках), «наріжок» (у 2-х словниках), «окрайка/окрайок» (у 3-х словниках), «пруг/тканини» (у 4-х словниках), «ребро» (у 1-му словнику), «кромка» (у 2-х словниках). Таким чином, термін «кромка» предмета отримав сім різних назв. Виникає питання, а для чого масштабувати різні терміни на один і той же предмет, зрозуміла дефініція для якого надана у технічному словнику [7, с. 204] ще у 1961 році.
УкрНДНЦ мабуть показалось мало сталих і зрозумілих термінів у словниках і він вирішив ввести у ДСТУ 3321:2003 відомий термін з новою назвою – «берег сторінки» (див. фото А.86 на рис. 2). Такого терміну як «берег сторінки» у переглянутих словниках автор цієї статті не знайшов. А сталий і зрозумілий термін «край сторінки», який УкрНДНЦ сам же використав у дефініції (див. рис.2), йому показалось мало значущим. Тепер термін «берег сторінки» відповідно до вимог ДСТУ 2627-94 стає обов’язковим (див. фото на рис. 3). Знову постає питання: а для чого масштабувати термінологію на один і той же термін, якщо він уже є у технічному словнику [7] ? Сім уже є - ось вам восьмий!..
Рисунок 2 – Визначення краю сторінки друкованого аркуша за ДСТУ 3321:2003 та ДСТУ 2627:94
ДСТУ 2627–94 — Державний стандарт України Системи оброблення інформації. Видавничі комп’ютеризовані системи оброблення та друкування документів. Терміни та визначення
Розроблено і внесено Інститутом проблем математичних машин і систем АН України.
Розробники: А. П. Коваль (керівник теми); Г. В. Кузьменко, к. т. н.; В. Д. Рогач, Є. А. Козир, А. М. Трофимова.
Затверджено і введено в дію з 01.07.1995 наказом Держстандарту України № 163 від 29 червня 1994 р.
Введено вперше.
Цей стандарт встановлює терміни та визначення основних понять у галузі систем оброблення інформації, оброблення та друкування документів видавничими комп’ютеризованими системами.
Терміни, встановлені цим стандартом, обов’язкові для використання в усіх видах документації та літератури, що входять у сферу робіт зі стандартизації, та рекомендуються для використання в науково-технічній, навчальній і довідковій літературі та в комп’ютерних інформаційних системах.
Рисунок 3 – Витяг із стандарту ДСТУ 2627-94
Автор цієї статті сподівається, що вказані і не тільки вказані недоліки будуть усунені внесенням змін до стандарту або його перевиданням та при перевиданні не будуть повторюватися.
Слід, на думку автора цієї статті, також звернути увагу ще на один аспект при виданні і перевиданні словників української мови. Дефініції на терміни надаються у надто спрощеному вигляді та у деяких випадках є помилковими. А в якості підтвердження або розширення дефініції надаються цитати із літературних творів, журналів і газет, притому дуже застарілих (в окремих випадках до 62-х річної давнини на момент видання словника), що вводить сучасного читача в оману. Розглянемо конкретний приклад із сучасного Словника української мови в 20 томах. Оскільки на поточний момент вийшло лише 15 томів, розглянемо приклад із тому 9 (2018 року видання) з 4-ма дефініціями до широко вживаного терміну «напруга» [13, т.9, с. 632] (всі цитати надаються курсивом). 1 Дефініція для терміну «напруга» – Дія і стан за значенням напружувати, напружити, і напружуватися, напружитися.
Далі чотири цитати із літературних творів на підтвердження дефініцій в розумінні укладачами словника терміну «напруга».
1 а) Балабуха з великою напругою підвівся з стільця й пішов слідком за Олесею в садок (І. Нечуй - Левицький).
б) – Ти б нам, батьку, трошки підсобив,- закехано відповіли нетяги,- бо з нас вже кишки лізуть від напруги (З. Тулуб).
в) Від напруги руки мені зовсім затерпли, а поперек так болів, наче його буками бито (І. Муратов).
г) Аж гуде вірьовка від напруги (І Гончаренко).
2 Те саме, що напруження
а) Внутрішня непоборна напруга щосекунди зростала й зростала. Все тіло було як струна (О. Донченко).
б) Стояв червень невиданої спеки, дні й ночі були сповнені великої напруги й нелюдських зусиль (В. Кучер).
в) Берегли її [Ніну] від найменших нервових напруг, потурали їй у всьому, а хвороба просто зачаїлася і вдарила знову (В. Яворівський).
г) Він широко посміхнувся, але за його вдаваною зухвалістю виразно відчувалася напруга (О. Авраменко).
3 спец. Те саме, що напруження
а) Причинами виникнення напруги є дія зовнішніх сил, температурних полів (термічна напруга) чи проходження у матеріалі тіла фізико-хімічних процесів (з наук. літ.).
б) Зварювання, як і інші процеси обробки металу, викликає у виробах внутрішню напругу. При значній напрузі виникають деформації (з навч. літ.).
в) За Уралом дні і ночі заграв виснули підпруги, сталь засліплювала очі, сталь найвищої напруги! (М. Рудь).
4 спец. а) Різниця потенціалів між двома точками електричного поля. Напруга чисельно дорівнює відношенню роботи, яку необхідно виконати для переміщення заряду з однієї точки поля в іншу до величини цього заряду (з наук.-попул. літ).
б)У виселок нещодавно провели електрику, але напруга була дуже слабка (Л. Дмитерко).
в)– Я взявся усунути обрив, не вимикаючи струму. Ви уявляєте, що це значить? Струм іде по мережі напругою в тисячі вольт (О. Гончар).
Аналізуючи вказані терміни і їх дефініції можна зробити висновок, що укладачі даного словника не зрозуміли сутності терміну «напруга», помилково визначили дефініції, ототожнили значення термінів напруга і напруження, а приклади з різних джерел інформації навели, м’яко зазначивши, дуже некоректно.
Слід наголосити, що терміни напруга і напруження – це абсолютно різні терміни і ототожнювати їх не припустимо. Термін напруга відноситься тільки до терміну електрична напруга, яка є фізичною величиною, що характеризує відношення роботи до величини заряду, що переміщується по провіднику на певну відстань. Електрична напруга відноситься до енергетичних характеристик електричного поля і вимірюється у системі SI у вольтах.
Термін напруження має три напрямки впливу: механічний – на елементи конструкцій і фізичний та емоціональний - на людину. При прикладенні зусилля на елемент конструкції у ньому виникають внутрішні напруження. Наприклад, при механічному впливі в процесі розтягування зразка матеріалу у ньому виникають внутрішні напруження, які визначаються відношенням сили розтягування до площі його поперечного перерізу. Внутрішні напруження виникають у матеріалі при будь-якому виді деформації: розтягуванні, стисненні, крученні, згині, зсуві чи комплексним їх впливом. Внутрішні напруження також виникають у матеріалі конструкції при зварюванні окремих деталей, при штампуванні, при механічній обробці, при заповненні ємності робочим середовищем під тиском, впливом температури тощо і вимірюються у похідних одиницях вимірювання системи SI в паскалях (Па або МПа) на відміну від електричної напруги, яка вимірюється у вольтах (В або кВ).
При фізичному та емоціональному стані у людини теж виникають внутрішні напруження. Наприклад, після важкої фізичної роботи або при стресових ситуаціях, коли людина отримала неприємне повідомлення. Але ці напруження не мають ніякого відношення до напруги.
Коли мова іде про напругу, слід розуміти, що це все електрична напруга різного призначення з назвами, наприклад, номінальна, вхідна, вихідна, допустима, постійна, змінна, пускова, робоча, розрядна, анодна, лінійна, випробувальна тощо [10, с. 230; 14, с. 195]. Ключовим словом в цих назвах є «напруга» з відповідним прикметником. Таким чином, у словнику [13, с. 632] у дефініціях 1 - 3 вказані стани в усіх частинах помилково названі терміном «напруга», оскільки, як видно із прикладів, мова йде саме про «напруження», а не про «напругу». Про «напругу» мова йде лише у 4-й дефініції, якщо її так можна назвати – вона надто тривіальна.
Розглядаючи термінологічні статті словника, слід звернути увагу на необхідність надання сучасних і якісних дефініцій до термінів від фахових установ і організацій, а не із статей застарілих журналів, газет, художньої і іншої літератури. Так, наведені в цій статті цитати із літературних творів до дефініції 1, пояснюючої термін «напруга», запозичені із 9-го тому 20-ти томника [13], виданого у 2018 році, тобто, нібито сучасне видання, оскільки не вказана дата видання творів, з яких запозичено цитати. А якщо подивитися видання [12], то можна побачити ті ж самі цитати творів у 5-му томі 11-томника [12, том 5, с. 162], але твори, з яких наведені цитати, мають дати видання, відповідно, 1956, 1957 і 1959 років (2), тобто, у словнику 2018 року видання надається інформація (59-62)-річної давнини, відповідно. У той період у багатьох регіонах взагалі не було електричної енергії і багато людей, включаючи письменників, чиї твори цитуються у Словниках української мови, взагалі не розуміли, що собою представляє напруга. Тому сьогодні використання застарілих дефініцій і цитат щодо термінів, на погляд автора, неприпустимі. Потрібно чітко і однозначно надавати сучасну дефініцію і не потрібно наводити до кожного терміну стільки цитат із творів, збільшуючи кількість томів словника. І на ці неякісні словники виділяється значна кількість державних бюджетних коштів. Тоді як викладачам вищих навчальних закладів пояснювати здобувачам освіти, які бачать у термінологічному напрямку наведений сукупний безлад у сфері науки, стандартизації, метрології, сфері видавництва словників тощо?
Щоб підтвердити вище висловлену автором тезу про безлад щодо термінології доцільно навести ще один приклад з термінами «працездатність» і «роботоздатність», які мають подвійний переклад з російського терміну «работоспособность». Ключовими словами у зазначених термінах є «праця» і «робота». Тобто, мова іде про здатність виконувати певну роботу. Слід зазначити, що термін «праця» - це трудова діяльність людини; сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії та мають своїм призначенням створення матеріальних і духовних цінностей [13, т.14, с. 841]. Якщо мова іде про роботу, яку виконала людина своєю фізичною або розумовою працею, то це означає, що вказана людина «працездатна». А якщо ракета вивела на задану орбіту супутник, чи можна стверджувати, що ракета забезпечила «працездатність»?.. На переконання автора, не можна. В даному випадку ракета виконала відповідну роботу в автоматичному режимі, тобто, забезпечила «роботоздатність». Здавалось би, на перший погляд, що все зрозуміло і просто. Коли роботу виконує людина своєю працею, то вона забезпечує «працездатність», а коли роботу виконує ракета, чи машина, то вона забезпечує «роботоздатність [7, с. 437]». В той же час з такою постановкою погоджуються далеко не всі. Так, у роботі [14, с. 306] для всіх випадків термін «работоспособность» перекладається як «працездатність», а в роботі [15, с. 325] для машини перекладається як «роботоздатність» лише інколи, без уточнень в яких саме випадках, для складових виробу (окремих деталей) допускається переклад подвійний, що на думку автора є неправильним. У сучасному 20-ти томному словнику на такий випадок зрозумілі дефініції до термінів «працездатність» та «роботоздатність», відсутні. Тому безлад у термінологічному напрямку буде продовжуватися, поки не буде прийняте остаточне рішення всіма заінтересованими сторонами.
В багатьох підручниках, статтях ототожнюються часто вживані терміни такі як «густина» і «щільність». Але це різні терміни і їх не можна плутати. Їх легко визначати за таким правилом: «густина» - це поняття, яке застосовне до суцільних середовищ, наприклад, лист металу, дерев’яна непересохла суцільна дошка, фарфорова чашка – від них не можна без руйнування відділити будь-яку частинку, тоді як «щільність» - це поняття, яке застосовне до діскретних середовищ, наприклад, цукор, сіль, пісок тощо, частинки яких легко можна відділити від їх маси у об’ємі одного пакувального або тарного місця без шкоди для їх маси. Тому, коли мова іде про металеву конструкцію, потрібно вживати термін густина, адже густина впливає на масу всієї конструкції, особливо важливо для літальних апаратів. При будівництві дерев’яного паркану, вживають термін щільність, коли мова іде про витрати будівельного матеріалу. Чим рідше прибиваються дошки до лаг, тим менші їх щільність і витрати.
Не можна не згадати ще деякі терміни, які часто використовується в об’єктах ракетно-космічної, військової і авіаційної техніки, - це гуми, клеї, герметики, поліуретани тощо, які відносяться до класу еластомерних матеріалів і називаються еластомерними матеріалами, оскільки основою перелічених конструкційних матеріалів є каучуки (еластомери). Це високомолекулярні сполуки, в яких найменший фрагмент називається «мером» [16, с. 12]. Якщо у ланцюгах сполуки таких мерів багато, то він називається полімером [7, с. 388; 16, с.12], тобто, багато «мерів». У еластомеру їх теж багато, але вони гнучкі. Тому сполуки на основі гнучких мерів називаються еластомером [7, с. 636]. І хоча каучуки в Україні не виробляються термін еластомер [7, с. 636] у технічному словнику з’явився ще у 1961 році. Але у словнику, який з’явився в Україні значно пізніше (через 39 років), цей термін уже називається еластомір (у множині - еластоміри) [15, с. 471]. Якщо автори думали, що вказаний термін має відношення до терміну вимірювати, то вони помиляються. Це ще раз підтверджує безлад, видавничу справу, як і стандартизацію, в Україні ніхто не контролює. А тому вказані недоліки у видавничій справі відображаються на якості здобувачів освіти, на українській економіці і якості української мови.
Наукова новизна
На основі розгляду окремих нормативно-правових документів, національних стандартів України та тлумачних словників української мови державних і приватних видавництв, вперше здійснено їх детальний термінологічний аналіз широко вживаних окремих термінів та їх дефініцій. В результаті аналізу виявлено цілу низку термінів одного призначення з різним написанням і помилковими дефініціями та мають розбіжності у визначенні та написанні. Деякі терміни, наприклад, напруга і напруження мають помилкові дефініції, наведені приклади дублюються із попередніх словників та застарілих джерел інформації (59-ти – 62-х) річної давнини (літературних творів, журналів, газет та науково-технічної літератури), які не відповідають сутності сучасних термінів. Для забезпечення здобувачам освіти якісних знань та забезпечення швидкої відбудови економіки у майбутньому потрібно в Україні створити якісну навчально-методичну і науково-технічну бази.
На основі аналізу виявлені суттєві невідповідності термінологічного апарату (в тому числі помилкові терміни та дефініції) у деяких базових національних стандартах (зокрема «Національний стандарт України ДСТУ 3321:2003. Система конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять») вимогам термінології словників сучасної української мови, прийнятими в Україні Інститутом мовознавства імені О.О. Потебні НАН України, що започаткувало певні протиріччя як в окремих словниках, національних стандартах, так і у сфері стандартизації України в цілому.
Не виявлено тісної взаємодії відповідних структур Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України і Інституту мовознавства імені О.О. Потебні НАН України, що стало причиною розбіжностей у визначенні українською мовою багатьох технічних термінів.
Висновки
1 Із викладеного випливає, що у найкоротші терміни потрібно усунути розбіжності у перекладі і визначенні українською мовою технічних термінів у словниках, національних стандартах тощо та підвищити вимогливість до науковців, що буде сприяти наданню якісних знань здобувачам освіти, прискоренню якісної відбудови зруйнованої інфраструктури економіки України та підвищити якість технічної термінології в українській мові.
2 У «Національний стандарт України ДСТУ 3321:2003. Система конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять» внести відповідні зміни або його перевидати, використовуючи сталі і зрозумілі технічні терміни, які повинні бути узгоджені всіма заінтересованими сторонами.
Література
1 Тлумачний новий словник української мови у 3-х томах, том 1. – видання друге, виправлене. Укладачі: Василь Яременко, Оксана Сліпушко. – Київ, видавництво «Аконіт», 2008. – 910 с.
2 Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» № 1314-VII, Голос України від 03.07.2014,- № 124.
3 Закон України «Про стандартизацію». Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 31, ст. 1058.
4 Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» № 124-VIII від 15 січня 2015 року, Відомості Верховної ради, 2015, № 14, ст. 96.
5 Національний стандарт України ДСТУ 3321:2003 «Система конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять». - Київ, Держспоживстандарт, 2005.
6 Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження визначень основних одиниць SI, назв та визначень похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначень та Правил застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин» від 04.08.2015 № 914, зареєстрованого Міністерством юстиції України 25.08.2015 № 1022/27467.
7 Російсько-український технічний словник / Русско-украинский технический словарь. 80 000 термінів /Укладачі: М.М. Матійко, О.М. Матійко, Н.С. Родзевич, Г.М. Гнатюк, А.М. Матвієнко. – Академія наук Української РСР, Інститут мовознавства імені О.О. Потебні. – Державне видавництво технічної літератури УРСР. – К. -1961. – 648 с.
8 Російсько-український словник на 37 000 слів / Уклад. Д.І. Ганич, І.С. Олійник. – вид. 4-е. – Київ «Радянська школа», 1978. – 1012 с.
9 Закону України «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань» від 14.01.1998 р. № 15/98. Відомості Верховної Ради (ВВР), 1998, № 22, ст. 115.
10 Тлумачний російсько-українсько-англійський словник із протикорозійного захисту газопроводів. Основні терміни: близько 2800 термінів / Уклад. М.Д. Гінзбург, М.В. Чернець, І.М. Корніловська та ін.; За заг. ред. А.А. Рудніка. –Харків, 2000. – 616 с.
11 Національний стандарт України ДСТУ 1.5:2015 «Національна стандартизація України. Правила розробляння, викладання та оформлення національних нормативних документів». – Київ, ДП «УкрНДНЦ». - 2016;
12 Словник української мови в 11-ти томах. – Київ: Наукова думка, 1970 – 1980.
13 Словник української мови в 20-ти томах. – Київ: Наукова думка, 2010-2025 (вийшло 15 томів)…
14 Російсько-українсько-англійський термінологічний словник з ракетно-космічної техніки. К.:ДКА України, 2014. - 472 с.
15 Словник: Російсько-український політехнічний / Уклад. В.С. Підлипенський, В.М. Петренко.- Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2000. - 512 с.
16 Братичак М.М., Сікорський Р.-Т. Основи синтезу і реакційної здатності високомолекулярних сполук. Навч. посібник. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2003. – 340 с.