Вас вітає Інтернет конференція!
Вітаємо на нашому сайті
ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В МІСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ: ПРАВОВІ АСПЕКТИ
11.07.2025 17:03
[5. Юридичні науки]
Автор: Кірін Роман Станіславович, доктор юридичних наук, доцент, провідний науковий співробітник, ДУ «Інститут економіко-правових досліджень ім. В.К. Мамутова НАН України», м. Київ; Хоменко Володимир Львович, кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри нафтогазової інженерії та буріння, НТУ «Дніпровська політехніка», м. Дніпро; Пащенко Олександр Анатолійович, кандидат технічних наук, доцент, директор МІБО, доцент кафедри нафтогазової інженерії та буріння, НТУ «Дніпровська політехніка», м. Дніпро
ORCID: 0000-0003-0089-4086 Кірін Р.С.
ORCID: 0000-0002-3607-5106 Хоменко В.Л.
ORCID: 0000-0003-3296-996X Пащенко О.А.
Штучний інтелект (ШІ) стрімко змінює підходи до міського управління, надаючи інструменти для створення міст, які є більш ефективними, сталими та орієнтованими на потреби громадян. Від прогнозної аналітики для оптимізації транспортних систем до автоматизованого управління ресурсами, ШІ відкриває нові можливості для підвищення якості життя в містах. Наприклад, у Сінгапурі ШІ застосовується для аналізу даних із камер і датчиків, що дозволяє зменшувати затори та викиди вуглецю [1, 2]. Однак інтеграція ШІ в міське середовище (далі – МС) породжує складні правові, етичні та соціальні виклики, які потребують чіткого регулювання. Муніципальне право, як галузь, що регулює діяльність місцевих органів влади (далі – МОВ), їх взаємодію з громадянами та організацію міських процесів, є ключовим інструментом для забезпечення відповідального використання ШІ. Воно визначає правові рамки для закупівель технологій, захисту даних, прозорості рішень і залучення громадськості. Тож, дослідження ролі муніципального права у регулюванні ШІ в містах за допомогою аналізу правових викликів, прикладів впровадження технологій та необхідності адаптації законодавства для забезпечення балансу між інноваціями та захистом суспільних інтересів, є актуальним напрямом.
ШІ застосовується в містах для вирішення різноманітних завдань, що охоплюють транспорт, комунальні послуги, громадську безпеку та залучення громадян. У транспортній сфері ШІ використовується для аналізу даних із камер, датчиків і GPS, що дозволяє оптимізувати маршрути громадського транспорту, зменшувати затори та підвищувати безпеку дорожнього руху. У тому таки Сінгапурі платформа Smart Nation застосовує ШІ для управління транспортними потоками в реальному часі, аналізуючи дані для прогнозування пікових навантажень і автоматичного регулювання світлофорів, що скорочує час у дорозі на 15% [1]. У Барселоні проєкт Superblock використовує ШІ для аналізу даних про рух транспорту та пішоходів, створюючи зони з обмеженим автомобільним рухом, що сприяє зниженню викидів і покращенню якості повітря [3, 4]. У сфері комунальних послуг ШІ допомагає прогнозувати попит на енергію, воду та інші ресурси, знижуючи втрати й підвищуючи ефективність. У Токіо електромережі, керовані ШІ, дозволяють економити до 15% енергії завдяки точному прогнозуванню споживання [5, 6]. Крім того, ШІ застосовується для моніторингу громадської думки через аналіз даних із соціальних мереж і міських датчиків, що дозволяє муніципалітетам виявляти проблеми, такі як забруднення чи порушення громадського порядку, і оперативно реагувати. У Сеулі платформа mVoting використовує ШІ для збору думок громадян щодо міських проєктів, що підвищує прозорість і довіру до муніципалітету [5].
Впровадження ШІ в містах створює низку правових викликів, які муніципальне право також має вирішувати. Першим є захист персональних даних. Системи ШІ обробляють величезні обсяги інформації, включаючи чутливі дані, такі як геолокація, поведінкові патерни чи біометричні дані, зібрані через системи розпізнавання облич. У ЄС захист даних регулюється Загальним регламентом захисту даних (GDPR), який вимагає чітких правових підстав для обробки даних, принципів мінімізації та права громадян на доступ до інформації [5, 7]. Наприклад, використання камер із розпізнаванням облич у міських просторах викликало занепокоєння щодо надмірного нагляду, що призвело до рекомендацій Європейської ради із захисту даних (EDPD) у 2023 р. щодо обмеження використання біометричних даних у МС [8].
Другим викликом є прозорість алгоритмів ШІ. Багато систем ШІ, особливо ті, що базуються на глибокому навчанні, функціонують як "чорні скриньки", де логіка прийняття рішень залишається незрозумілою. Це створює проблему для муніципального управління, оскільки громадяни мають право знати, як ШІ впливає на рішення, що стосуються їхнього життя, наприклад, розподіл ресурсів чи планування інфраструктури. Муніципальне право може встановити вимоги до пояснюваності ШІ, зобов’язуючи муніципалітети публікувати інформацію про алгоритми та їх вплив. У Нью-Йорку в 2022 р. було прийнято закон, який вимагає від муніципальних установ розкривати інформацію про автоматизовані системи прийняття рішень [9, 10].
Третім викликом є визначення відповідальності за рішення ШІ. Якщо ШІ, наприклад, неправильно розподіляє ресурси чи приймає упереджене рішення, хто несе відповідальність – розробник, муніципалітет чи оператор? Муніципальне право має розробити механізми притягнення до відповідальності, включаючи процедури аудиту та оцінки ризиків. Проєкт Sidewalk Labs у Торонто, який передбачав створення району з використанням ШІ, був скасований у 2020 р. через брак прозорості та чітких механізмів відповідальності, що викликало протести громадськості [9].
Четвертим викликом є гармонізація національних норм із міжнародними стандартами. Закон про ШІ в ЄС (Regulation (EU) 2024/1689) класифікує системи ШІ за рівнем ризику, встановлюючи суворі вимоги до високоризикових систем, які часто використовуються в міському управлінні, таких як системи управління транспортом чи громадською безпекою [11]. Ці системи вимагають оцінок відповідності, прозорої документації та людського нагляду. Муніципалітети можуть використовувати цей закон як орієнтир, але повинні адаптувати його до місцевих умов, враховуючи культурні особливості, економічні ресурси та потреби громадян.
Муніципальне право відіграє ключову роль у регулюванні використання ШІ. Воно охоплює кілька аспектів:
•Регулювання закупівель ШІ: Муніципалітети повинні встановлювати чіткі критерії для закупівлі систем ШІ, включаючи вимоги до безпеки, етичності та прозорості. Наприклад, тендерні процедури можуть передбачати обов’язкову оцінку ризиків ШІ перед його впровадженням, а також вимоги до сертифікації систем відповідно до міжнародних стандартів.
•Забезпечення громадської участі: Муніципальне право може сприяти залученню громадян до прийняття рішень щодо ШІ через публічні консультації, цифрові платформи чи громадські слухання. У Сеулі платформа mVoting використовує ШІ для збору думок громадян щодо міських проєктів, що підвищує прозорість і довіру до муніципалітету.
•Нагляд і контроль: МОВ повинні створювати механізми нагляду за системами ШІ, включаючи регулярні аудити та оцінки відповідності. Наприклад, у Лондоні створено спеціальну комісію з етики ШІ, яка оцінює використання технологій у міському управлінні.
•Локалізація міжнародних стандартів: Муніципалітети можуть розробляти локальні кодекси етики ШІ, які відповідають міжнародним стандартам, але враховують місцеві пріоритети, такі як захист культурної спадщини чи екологічна сталість.
Тож, ШІ відкриває значні перспективи для міст, але при цьому автоматизує рутинні завдання, такі як обробка заяв громадян, дозволяючи муніципалітетам зосередитися на стратегічному плануванні. Наприклад, у Дубаї ШІ скоротив час обробки муніципальних запитів на 60% [5]. Цифрові платформи на основі ШІ, такі як mVoting у Сеулі, підвищують громадську участь, забезпечуючи прозорий зворотний зв’язок [5]. ШІ також сприяє сталому розвитку, наприклад, у Копенгагені, де прогнозування енергоспоживання допомагає досягти вуглецевої нейтральності до 2026 р. [3].
Проте регуляторні прогалини ускладнюють регулювання ШІ, особливо в містах із обмеженими ресурсами. Брак технічної експертизи у муніципалітетів вимагає інвестицій у навчання та співпрацю з експертами. Етичні ризики, такі як упередженість алгоритмів чи порушення приватності, можуть посилювати соціальну нерівність, якщо алгоритми тренуються на даних із історичними упередженнями [8]. Міжнародні рекомендації, такі як IGUTP від UN-Habitat, та партнерства з приватним сектором можуть допомогти гармонізувати регуляції та розробити безпечні системи ШІ [3].
ШІ має потенціал революціонізувати міське управління, пропонуючи інструменти для створення ефективних, сталих і орієнтованих на громадян міст. Однак його впровадження потребує міцних правових рамок у межах муніципального права. МОВ повинні розробити чіткі регуляції, які забезпечують захист персональних даних, прозорість алгоритмів і підзвітність за рішення ШІ [12]. Європейський Закон про ШІ є важливим орієнтиром, але муніципалітети повинні адаптувати його до місцевих умов, враховуючи специфіку МС та потреби громадян. Співпраця між юристами, технологами, громадськістю та міжнародними організаціями є ключовою для створення міст, які є не лише технологічно просунутими, але й етичними, справедливими та орієнтованими на суспільні інтереси.
Література:
1.Smart Nation Initiatives. Smart Nation Singapore. 2024. URL: https://www.smartnation.gov.sg/
2.Кірін, Р., Пащенко, О., & Хоменко, В. (2025). Виклики та перспективи захисту прав інтелектуальної власності в епоху цифрових технологій. Створення, охорона, захист і комерціалізація об’єктів права інтелектуальної власності. (м. Київ, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 26 квітня 2025 р.). http://cpdcipr.kpi.ua/article/view/327167
3.International Guidelines on Urban and Territorial Planning. UN-Habitat. 2023. URL: https://unhabitat.org/
4.Кірін Р.С., Пащенко О.А., Хоменко В.Л. Формування гібридної моделі правового впливу міжнародних угод на систему ІР-захисту в Україні. Актуальні питання захисту прав інтелектуальної власності: сучасні виклики і тенденції розвитку. Секція 6. «Управління проєктами. Перспективи розвитку проєктного та нейроменеджменту, інформаційних технологій управління, технологій створення та використання об’єктів права інтелектуальної власності, трансферу технологій»: зб. наук. пр. VII Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (27–28 берез. 2025 р.); Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності НАПрН України. К. : Інтерсервіс, 2025. С. 28-32.
5.Algorithmic urban planning for smart and sustainable development: Systematic review of the literature. ScienceDirect. 2023. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2210670723001737
6.Кірін Р.С., Пащенко О.А., Хоменко В.Л. Розробка інтелектуальної системи аналітики патентної інформації для прогнозування технологічних трендів. Управління проєктами. Перспективи розвитку проєктного та нейроменеджменту, інформаційних технологій управління, технологій створення та використання об’єктів права інтелектуальної власності, трансфер технологій: зб. наук. пр. VІІ Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (27–28 берез. 2025 р.) / за ред. В.О. Петренка, В.М. Молоканової, П.Г. Перерви, Г.К. Дорожка; УДУНТ, НДІІВ НАПрН України. Електрон. вид. Дніпро: УДУНТ, 2025. С. 973-979.
7.Кірін Р.С., Хоменко В.Л., Пащенко О.А. Протидія недобросовісній конкуренції в контексті забезпечення резільєнтності міст: національні та європейські механізми. Наукові інновації та передові технології. Серія «Право». 2025, № 6(46). С. 1565-1581. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-5274-2025-6(46)-1565-1581
8.AI in urban planning: Challenges and ethical considerations. Lexology. 2024. URL: https://www.lexology.com/library/detail.aspx?g=13cec27b-4cf9-4ab9-8ff1-13c8bf6e7300
9.AI in urban planning: risks and opportunities. Academy of Social Sciences. URL: https://acss.org.uk/publications/ai-in-urban-planning-risks-and-opportunities/
10.Kirin Roman, Khomenko Volodymyr, & Pashchenko Oleksandr. (2024). Prospects of legal regulation of educational AI relations. In Oleksii Kostenko & Yuriy Yekhanurov (Eds.), DIGITAL TRANSFORMATION IN UKRAINE: AI, METAVERSE, AND SOCIETY 5.0 (pp. 124-129). SciFormat Publishing Books. https://doi.org/10.69635/978-1-0690482-1-9-ch13 (Монографія) DOI: https://doi.org/10.69635/978-1-0690482-1-9
11.Regulation (EU) 2024/1689 of the European Parliament and of the Council of 13 March 2024 laying down harmonised rules on artificial intelligence (Artificial Intelligence Act) and amending certain Union legislative acts. Official Journal of the European Union. 2024. L 168. С. 1–162.
12.Кірін Р.С., Хоменко В.Л., Пащенко О.А. Класифікаційні критерії масових відкритих онлайн-курсів з інтелектуальної власності. Інформаційні технології і засоби навчання. 2020. Т. 78. №. 4. С. 315-330. https://doi.org/10.33407/itlt.v78i4.3353
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Інші наукові праці даної секції
Конференції
Конференції 2025
Конференції 2024
Конференції 2023
Конференції 2022
Конференції 2021
